"Звізда їм ся об'явила, в дорозі о Бозі": про найдавніші українські колядки

"Еспресо.Захід" нагадає, що таке коляда, і розповість про найдавніші з колядок.

Що таке Коляда

Традиція Коляди має давнє язичницьке коріння, що знаменувало поворот Сонця на весну. Зараз коляда є народно-християнським слов'янським святом у ніч з 24 на 25 грудня за новим стилем на честь початку нового року та Різдва.

Давній ритуал колядування, відомий багатьом індоєвропейським народам, був ритуалом духів предків "Дідів". Уважалося, що "Діди" є своєрідними посередниками між світом живих і потойбічним світом, населеним різними істотами: язичницькими богами, духами, що впливали на явища природи чи навіть керували ними, а також людським життям і смертю. Тому без звернення по допомогу до предків-покійників не обходилася жодна важлива подія чи ритуал у житті традиційної спільноти.

Зараз в Україні Коляда асоціюється перш за все з колядками, які співають власне на свято Різдва Христового. Найкраще давні колядки збереглися на Гуцульщині (Галичині, Буковині та Закарпатті). На більшості території України сучасне колядування триває до Водохреща 19 січня за старим календарем, тепер це свято 6 січня. Проте на Київщині до середини минулого століття колядники ходили від хати до хати аж до свята Стрітення Господнього 15 лютого (тепер за новим календарем 2 лютого).

Бог предвічний народився

Ця колядка вважається однією з найдавніших. Вона увійшла в "Богогласник", антологію української набожної пісні, що була надрукована в Почаївській лаврі в кінці XVIII століття. Також у "Богогласник" увійшли коляди "Дивная новина", "Предвічний родився пред літи", "Новая радість світу ся з'явила", "Нова радість стала, яка не бувала", "Небо і земля нині торжествують" тощо.

Текст колядки:

Автентичні давні колядки західних регіонів

Усі знають колядки на кшталт "Нова радість стала", але є й менш відомі, хоч і дуже автентичні. Візьмемо, до прикладу, одні з найпопулярніших у Львівській області.

Проєкт Поліфонія збирає та записує на відео виконання українських пісень, зокрема й колядок.

Так, у селі Глиниці Львівської області виконали колядку "Дзвонять дзвони, грають сурми – в Вифлеємі новина".

"Хрещається Владико і во Йордані"

"Ой як же було ізпрежди віка"

Одна з найунікальніших давніх колядок, що належить до космологічних. З часом вона змінювалася на християнський манір. Найраніший шар пісень містить сюжет про створення світу двома голубами, які пірнають на дно моря.

Дохристиянський варіант тексту:

Ой як ще не було ні Землі ні Неба

А що тільки було та Синєє Море

А посеред Моря Зелений Явір

На Явороньку три Синії Птахи

Три Синії Птахи та Радоньку радять

Та Радоньку радять як Світ засновати

Тай пірнули Птахи в Світові Глибини

Тай винесли птахи Жовтий Красен-Камінь

Стало з того каменю та Яснеє Сонце

Тай пірнули Птахи в Світові Глибини

Тай винесли Птахи Злоту Павутинку

Стала з Павутинки Ясна Твердь Небесна

Ще пірнули Птахи у Світа Глибини

Тай винесли Птахи Синій Срібен-Камінь

Став з того Каменю Блідесенький Місяць

Ще пірнули Птахи у Світа Глибини

Тай винесли Птахи Золотий Пісочок

Стали із Пісочку Дрібнії Звіздочки

Ще пірнули Птахи у Світа Глибини

Тай винесли Птахи та Темного Мулу

Стала з того Мулу Чорная Землиця

Тай зросли на Землі Жито і Пшениця

Жито і Пшениця і всяка Пашниця

Давніший варіант:

Як то було спрежде віка,

(Спрежде віка) зачатє світа?

Вигравало синєє море,

На синєму морі [стояло] три явори,

На тих яворах три крюлечки,

На першому кріслі сам Господь сидить,

На другому кріслі святий Петро,

На третім кріслі святий Павло.

Рече Господь до святого Петра:

"Порни, Петре, на дно в море,

Достань, Петре, жовтого піску,

Та посій (Петре) по всьому світу.

Сотвори (Петре) небо і землю,

Небо з звіздами, землю з квітами!

Петро порнув і дна не достав,

І піску не взяв (й) світа не сіяв:

Не сотворив Петро [ні] неба ні землі,

[Ні] неба з звіздами, [ні] землі з квітами.

Рече Господь до святого Павла:

«Порни, Павле, на дно в море,

Достань, Павле, жовтого піску,

Та посій (Павле) на всьому світу:

Сотвори, Павле, небо і землю,

Небо з звіздами, землю з квітами».

Павло порнув і дна не дістав,

І піску не взяв, і світа не сіяв:

Не сотворив Павло [ні] неба ні землі,

[Ні] неба з звіздами, [ні] землі з квітами.

Порнув сам Господь на дно у море,

Достав Господь жовтого піску,

Та посіяв на всьому світу,

Сотворив [сам] Господь небо і землю,

Небо з звіздами, землю з квітам

Новий варіант:

Ой як же було ізпрежди віка

Ой дай Бо[г].

Ой як не було неба і землі

Ой дай Бо'.

А тільки було синєє море

Ой дай Бо'.

На тому морі горіли огні

Ой дай Бо'.

Коло тих огнів сиділи святи.

Ой дай Бо'.

Радять радоньку, кого в море послать.

Ой дай Бо'.

Ой пойди, Петро, по море на дно

Ой дай Бо'.

Та достань Петро жовтого піска

Ой дай Бо'.

Та посіємо по всьому світу,

Ой дай Бо'.

Щоб уродилось небо і земля

Ой дай Бо'.

Небо зорями, земля квітами

Ой дай Бо'.

Автентичне виконання космологічної колядки збереглося у виконанні хору. Виконують: Опар’єнко Віра Тихонівна (1922 р.н., соло, заводить); Машовець Марія Володимірівна (1921 р.н., сольний підголосок); Машковець Катерина Миколаївна (1929 р.н.); Піхур Одарка Онопрієвна (1913 р.н., соло); Моголівець Надія Григорівна (1914 р.н.); Цируль Раїса Гаврилівна (1929 р.н.).