Віддала нирку, рятуючи сина, та сама ледь не втратила життя: історія мами Станіслави Колодруб

Сьогодні "Еспресо.Захід" розповідає історію 66-річної Станіслави Колодруб зі Львівщини. Ця жінка з великим і добрим серцем пережила чимало трагедій, однак досі любить життя. Станіслава – мама й бабуся. Вона пишається своїми дітьми та онуками й ладна на великі вчинки заради них.

Віддала нирку, аби врятувати сина

20 років тому вона, мама, віддала свою нирку сину та подарувала йому декілька щасливих місяців життя. На жаль, її жертва дала не довготривалий результат. Проте, як розповідає жінка, це були прекрасні та веселі 9 місяців життя сина. 

"Після довготривалого лікування сину все ж ставало гірше. Якось він мені сказав, що вмиратиме. А я в це вірити не хотіла, була готова на все. Єдиним варіантом була пересадка нирки. Моя підійшла. Тоді мені було байдуже на себе, власне здоров’я. Я просто хотіла, щоб жила моя дитина", – розповідає Станіслава зі сльозами на очах.

Тоді такі операції робили тільки в Києві й вони були дуже дорогі. Але й це не зупинило маму, поруч був чоловік та добрі люди. Як пригадує вона, операція пройшла успішно і все було добре. Однак, очевидно, Бог вирішив усе ж забрати сина до себе.

"Знаєте, я по життю весела людина, і син Богдан з моєю ниркою також став таким. Напевно, частинка мене передалася і йому. Він прожив щасливих 9 місяців. Але, мабуть, така була воля Божа, що він усе ж пішов. Йому було 29 років", – каже Станіслава.

Рівно через 20 років поміч знадобилася вже мамі

Операція сина відбулася 10 травня 1993 року. Станіслава знову лягла на операційний стіл 11 травня 2023 року. Проте тепер рятували вже її. На єдиній нирці в жінки виявили пухлину. Як розповів завідувач урологічного відділення Львівського онкологічного центру Юрій Дійчук, сталося це випадково, під час звичайного обстеження. Утворення було доволі великим. Як каже лікар, найгірше, що при пухлинах у нирці людина може роками нічого не відчувати, пухлина росте безсимптомно. І найчастіше їх виявляють випадково.

"У нас приблизно 8 тис. операцій у рік. Це завжди чиїсь долі, переживання, сімейні історії. Але тут ситуація, де мати віддала свою нирку синові, а через багато років у тій її єдиній нирці, що залишилася, утворилася пухлина. Перед хірургами постало складне питання, бо забрати єдиний орган і приректи жінку на довічний гемодіаліз не хотілося. Єдиний вихід був зробити резекцію – забрати уражену частину нирки. На щастя, все вдалося. Так, ми робимо і складніші операції, цей випадок не унікальний. Але в День матері він особливо западає в душу", – коментує заступник головного лікаря Центру Олег Дуда.

Лікарям вдалося Станіславі зберегти орган для повноцнного функціонування. Як ділиться вона з журналістами, почувається добре, головне для неї зараз – здоров’я.

"Син помер, чоловік помер, але я жива. Бо маю внука – копію мого сина, маю доньку та її дітей.  І я рада жити, рада, що мені врятували життя. Мені є ще для кого бути в цьому світі", – каже вона.