Від зборів на зв'язок залежать життя бійців, ми не можемо зупинятися, – волонтерка Анна Вдовиковська

Про збори на зв'язок для українських військових журналістка "Еспресо.Захід" поговорила із львівською волонтеркою Анною Вдовиковською.

"Дуже складно зараз йдуть збори. Але волонтерку ти не кинеш, бо ж від цього залежить чиєсь життя. Може, це звучить, як надмірне взяття на себе відповідальності, але з іншого боку, якщо людині банально треба той самий турнікет чи добра рація, і вона не має ні фізичної змоги, ні часу того шукати, бо постійно на бойових, тоді від тебе це залежить", – зазначає волонтерка.

Анна прицільно займається саме цією сферою потреб бійців фактично від початку повномасштабного російського вторгнення. Аби бути певною в кожному елементі, який надсилає воїнам, сама навчається особливостей військового зв'язку, а також постійно консультується зі спеціалістами. А всі ті, ким вона опікується та для кого невпинно шукає радіостанції, рації, антени та безліч інших важливих деталей зв'язку, дуже швидко стають їй рідними.

"Скільки не намагайся дистанціюватися, все одно вони будуть тобі рідними. Колись ми то обговорювали з одним побратимом, він розповідав, що намагався в певний момент триматися на відстані від тих, з ким воював, бо кожна втрата – це нереально боляче. Але так не виходить, вони всі стають близькими. Така ж історія в мене, я вже просто перестала дурити себе, намагаючись казати, що це тільки робота і все. Це значно більше, – говорить волонтерка. – Але коли ти виконуєш якусь функцію, наприклад маєш два турнікети чи дві радіостанції, і мусиш визначити, чи це оригінал і ти його віддаєш на фронт, чи це фальсифікат і його віддавати не можна. У цей момент, якщо ти усвідомлюєш, що тримаєш у руках без перебільшення чиєсь життя, то просто можна поїхати дахом. Треба це відкласти, всі ті відчуття й емоції, і чітко підійти до справи".

Нещодавно Анна Вдовиковська разом із друзями завершили великий збір для підопічних письменника і волонтера Мартина Якуба.

"Ми почали збір і пошук зв’язку ще взимку, а більш-менш завершили лише зараз. Бо одна поставка перетворилася на величезну кількість маленьких, – розповідає Анна. – Щодня в нас були якісь уточнення, причому кожне з них смертельно важливе, бо від якості кабелю, який підключається від радіостанції, й до антени залежить, чи буде добрий сигнал, чи нічого не вигорить, чи конектори добре залагоджені або треба щось підмостити, бо одна помилка на кожній цій ланочці може коштувати комусь життя і здоров’я. Ти спиш, воно тобі сниться, це просто неймовірна відповідальність".

Читайте також: Герої України. Військова Ірина: фотографує побратимів і фіксує злочини російських окупантів

Проте один завершений збір переростає в нові, адже потреби не зникають, а навпаки – їх стає все більше. Натомість кількість донацій усе ж помітно зменшилась. Як додає волонтерка, досить часто допомагають закривати збори одні й ті ж люди, є варіативна складова, але дуже часто це ті, хто робить донати щотижня чи щомісяця.

"Є ще ті, хто донатить спорадично, і я їм дуже вдячна, бо часто це зовсім незнайомі люди, які просто натрапили на збір і за своєю добротою взяли й задонатили. Власне здебільшого це ті люди, які донатять не від надлишку, а забирають ті гроші від своєї сім’ї. Ці донати по 10-20-50 гривень допомагають закривати багато різних потреб, це та річечка, якою люди дуже допомагають. Хоча зараз витончується і це, – ділиться вона. – Тут так само, як військові потребують ротації, так і волонтери, і донатори, бо ми ж не можемо виїжджати на тих самих спинах увесь час. Бо магазини з дорогими айфонами та одягом активно продають свої товари, а наші збори часто лежать і чекають".

Ба більше, часто закривати ті збори допомагають самі військові, які бачать, що рух раптом зупинився або сильно сповільнився, але розуміють, що потреба ніде не зникає.

"Найзворушливіше, коли вони донатять незнайомим військовим. Кажуть: "Ну ми ж знаємо, що у тій бригаді зарплату затримали, то допоможемо". Хоча б потрохи, але всі скидаються. Вони бачать мої збори у Facebook і донатять, часто нічого не кажучи. У нас є свій чат із військовими-зв’язківцями, бо в момент, коли багатьох мобілізували, або когось переводили на посаду зв’язківця із новоприбулих, треба було щось робити, оскільки в навчальні центри не всі потрапляли. І це величезна проблема, тому що якраз від зв’язку і від медицини значною мірою й залежить виживання. Ще "очі", але це в третю чергу, звичайно, на мій волонтерський погляд. Просто, коли зіштовхуєшся із великою кількістю смертей саме через поганий турнікет чи не таку рацію, аналоговою, наприклад замість цифрової чи просто фальсифікатом, який зламався саме в той момент, коли бійцю треба докричатися до медика, або елементарна відсутність подовженої антени, яка збільшує дальність зв’язку і ти вже не можеш добитися до медеваку, бо вихідна потужність 5 ватів і на нормальний кілометраж воно не працює, то висновки очевидні", – каже Анна Вдовиковська.

Читайте також: Для українського військового зв’язку підходять лише 3 виробники радіостанцій, – волонтерка Анна Вдовиковська

Наразі волонтерка розпочинає черговий великий збір на радіообладнання для ДУКівців, а тим часом продовжує відповідати та намагатися закрити й менші запити, як-от на рації від бійців 77-ї бригади, які зараз перебувають на Бахмутському напрямку та потребують зв'язку терміново.

"Зараз потрібно буде назбирати мінімум 2 мільйони гривень, і я навіть боюся про це писати, бо люди лякаються таких великих зборів і думають, що ой ні, ми все одно не назбираємо. Тому будемо, певно, ділити по частинах, або я озвучу просто всю кількість радіообладнання спочатку. Бо ми не маємо куди подітися, мусимо це все закупити. Як написала нещодавно волонтерка Женя Мінаєва, моя велика опора: "Вам може здаватися, що коли ми запостили якийсь дуже великий збір, ну, не зібралося, то не зібралося, так буває. Але у нас немає виходу з того підводного човна". Ми не можемо сказати: хлопці, вибачте, в нас не назбиралося. А зараз це фактично збір на батальйон – закривати усі діри, які є", – пояснює Анна.

Урухомлювати збірки часто також допомагають друзі, які проводять аукціони чи лотереї на підтримку волонтерських запитів Анни, просять донатити своїх знайомих, знаходять щоразу нові способи привернути увагу до таких життєво важливих потреб військових. 

Серед актуальних потреб для бійців ДУКу - автомобільні та портативні радіостанції, акумулятори, антени та фідери, а також решта деталей, які потрібні для правильної роботи зв'язку. А як саме налагодити ту добру роботу, знає зв'язківець команди.

"Мені особисто дуже приємно бачити таких класних спеціалістів. Усі його знання, а вони чималі, здобуті кров’ю й потом, – каже про нього Анна і додає: – Найперше потрібні автомобільні радіостанції. Що це таке взагалі? От є рація звичайна, але її дальність не є супервеликою, кілька кілометрів. І в нас є автомобільна, яку можна не тільки в автівку монтувати, а й у броню, у той самий БМП, чи навіть поставити елементарно в окопі.  Крім того, що вона має в десятки разів більшу потужність і добре тягне, то за наявності хорошої антени й хорошого кабелю помітно змінює життя підрозділу якістю зв’язку. Насправді в запиті і портативки, і автомобільні, і всі оті додаткові елементи, і ретранслятор. Це все - речі для суто фахового використання, бо там встановлюється специфічне шифрування. Це власне те, що ворог не може розшифрувати, як би не намагався довести протилежне. Це все має бути дуже мудро побудоване, і цей зв’язківець вміє це зробити ідеально, я знаю, що він цим рятуватиме життя".

Підтримати актуальні збори Анни Вдовиковської для її підопічних можна за реквізитами: 4441114456975711 – Monobank,
5168745022798166 – Приватбанк та [email protected] – PayPal. А слідкувати за оновленими дописами та запитами  – на сторінці волонтерки у Facebook, де також за хештегом #волонтерам_про_рації можна знайти безліч порад, як обрати правильні засоби радіозв'язку для військових.