"Варто створити впізнаваний бренд Радзивілів та Олицького замку", – письменниця Ірина Даневська

Літературні резиденції в Україні останнім часом набирають неабиякої популярності. Цьогоріч цей популярний європейський досвід був успішно використаний, зокрема, на Львівщині та Волині. Влітку до Луцька на Волині приїздили письменники з усієї України. В майбутньому вони мають написати книги про Луцьк і його мешканців. Також досить популярною подією була Карпатська літературна резиденція. Однією з її учасниць була Ірина Даневська, відома українська письменниця, авторка історичних романів. Своїми враженнями від участі в проєкті й ідеями наступних резиденцій вона радо поділилася з нашими читачами. 

Пані Ірино, нещодавно ви отримали цінний досвід – стали учасницею Карпатської літературної резиденції, яка цьогоріч тривала за участю 8 досвідчених письменників і 8 початківців у смт Славське на Львівщині. Розкажіть про свої враження. 

Враження неймовірні. Це мій перший резиденційний досвід, метою було з'ясувати – що таке письменницька резиденція і чи потрібна вона мені. З'ясувалося, потрібна. 

Організатори розповідають, що під час резиденції використовували різні формати, який вам найбільше сподобався? 

Цьогоріч організатори запропонували дуже насичену програму – освітній лекторій для резидентів і глядачів, де кожен письменник міг поділитися досвідом, творчі вечори, промоція у вигляді інтерв’ю та відеороликів, вагомим бонусом від організаторів були зйомки буктрейлерів наших нових книжок. Наше перебування в резиденції виглядало як таке собі реаліті-шоу, бо за ним у соцмережах та ЗМІ спостерігали колеги та читачі.  Єдиний мінус – два тижні пролетіли як один день.  Для повноцінної роботи над книжкою – це закороткий термін, але я пишу зазвичай вночі, тож встигала працювати. Відсипалася, правда, вже вдома.  


Фото: Віталій Фідик

Цікаво дізнатися, чи посприяла резиденція в появі нових героїв і сюжетів для книг?  

Нерідко резиденції справді заохочують приїздити саме тих письменників, які бажають писати про певну місцину. Особливість цьогорічного відбору КЛР для досвідчених письменників –  угода з видавництвом на видання книжки, над якою резидент мав намір попрацювати в резиденції, тобто вибір теми не обмежувався.  Я пишу історичну прозу, тому приїхала до Карпат уже зі "своїми" героями та сюжетом роману "Єремія Вишневецький". Щоправда, Радзивіли  й тут мене наздогнали, бо були власниками довколишніх земель, та й місцеві краєвиди я точно пригадаю у своїх книжках. Але про роботу в резиденції ми мали написати звітний есей "Дія відбувається в Карпатах". Ось тут Карпати точно надихнули. 

На вашу думку, чи потрібна літературна резиденція в Олицькому замку на Волині?

Це дуже слушне запитання. Почну з того, що Олика та рід Радзивілів мало відомі пересічному українцю за межами Волині. Я – авторка історичної трилогії про князя Богуслава Радзивіла, кожну свою презентацію починаю запитаннями: "Чи знає хтось із присутніх, хто такий князь Богуслав?" "А Радзивіли?" Знають лише читачі, які встигли прочитати книжки. Пам’ятаю, як під час презентації в Мінську наш посол поцікавився, як мені спало на думку написати про  маловідомих в Україні Радзивілів? Я тоді пожартувала, що поговоримо про це тоді, як Олицький замок поставатиме з руїн і Україна захоче заробляти на Радзивілах так, як це робить Білорусь у Несвіжі та Мірі.  Сьогодні це сталося, лишається створити впізнаваний і цікавий бренд Радзивілів та Олицького замку. Тут стануть у пригоді письменники, адже замок – це не лише стіни, це славні імена його власників, захоплююча історія, яка має бути відомою масовому читачу, а отже, й туристу.  

Коли прочитала вперше новину про резиденцію письменників у Карпатах, то відразу позаздрила, бо щось подібне було в Луцьку, а його і так знають. Але сьогодні на Волині більшої уваги вимагає Олика, де невдовзі реставруватимуть замок. Скажіть, на вашу думку, чи була б така резиденція цікава для письменників України? Якою ця резиденція мала б бути, щоб зацікавити письменників?

Особисто мені така резиденція необхідна, щоб ближче познайомитися з прекрасною Волинню, осібно – Оликою та іншими радзивілівськими маєтками, надихнутися історією та місцевими краєвидами. Письменник, відомо, пише сідницями, і часом дописується до того, що обридлі під час карантину домашні стіни гасять творчі задуми, тож навіть зміна локації дуже допомагає писати. Зазвичай письменницька резиденція – комфортне помешкання в історичному центрі міста або в мальовничій місцині, де сама природа надихає творити.  Важливою умовою є залагодження побутових і харчових питань. Добрим бонусом резиденцій є комунікація з колегами, читачами, цікавими людьми під час організованих зустрічей, відвідування музеїв і туристичних локацій. Звичний час перебування в резиденції – два тижні-місяць, дехто з колег мешкав у письменницьких резиденціях за кордоном пів року, щоб почати і закінчити книжку.  

Якщо ви пишете про Радзивілів, то чи думали ви над книгою, пов’язаною з олицькими Радзивілами? Можливо, вже триває якийсь творчий процес, вас цікавлять якісь герої, пов’язані з Оликою та Волинню?

Більшість українських читачів дізналися про князівську династію саме з моїх книжок.  Двоє олицьких ординатів – Альбрехт Станіслав, великий канцлер литовський – фундатор костьолу Святої Трійці та його спадкоємець – Міхал Казимир Радзивіл, литовський підканцлер та гетьман, до речі, одружений із сестрою короля Яна Собеського, уже є знаковими героями моєї трилогії про Богуслава Радзивіла. З харизматичним поціновувачем котиків канцлером Альбрехтом Радзивілом читач зустрінеться і на сторінках мого наступного роману "Єремія Вишневецький", відвідає й Олику.  Щодо близьких творчих планів, то цікавить постать "великого єретика" – Миколая Радзивіла "Чорного", завдяки якому Реформація дісталася Волині. 


Фото: Віталій Фідик

До слова, на Волині Радзивіли пов’язані не лише з Оликою. Тут і сусідня Цумань, де вони полювали й мешкали, коли в ХІХ ст. в Олиці проходила реставрація, це і Клевань, і навіть Рівне. Адже дружина Януша Радзивіла, олицького ордината, була з роду Любомирських. Куди на Волині ви хотіли потрапити найбільше? І може написати про це місце? 

Я давно не відвідувала Волинь, низку місць узагалі знаю лише з історичних спогадів та документів, а Олику взагалі бачила проїздом, чекаю нагоди відвідати замок. Ну, і мрію побувати на Шацьких озерах. Побачене, звісно, планую описати.

Ви цікавилися, чи багато авторів пишуть про Радзивілів, мається на увазі в Україні? Бо було б цікаво їх усіх зібрати в тій самій Олиці та поспілкуватися.

Пишуть небагато, в основному пригодницькі романи, де Радзивіли – другорядні персонажі, але потрібно радіти вже тому, що почали писати. Збирати точно варто, причому авторів, що працюють у різних жанрах – раптом, хтось надихнеться місциною і захоче про неї розказати? 

На завершення розмови хотілося б почути вашу думку, щоб хотіли б у майбутньому побачити у відновленому Олицькому замку? 

Я вважаю, що варто запозичити досвід білорусів і взяти за основу концепцію Несвізького та Мірського замків.  Там є все, щоб привабити туриста, заохотити лишитися в замку, місті на кілька днів, витратити гроші – цікавезна експозиція, експонати для якої держава, знаю, шукала і купувала за кордоном, відновлені за фотографіями та спогадами Радзивілів інтер’єри, театр, весільна, туристична і фестивальна інфраструктури, готелі, ресторації. Замки охоче відвідують іноземні туристи, особливо з Китаю, їхали і з України, власне, мої читачі. Та й саме ім'я Радзивілів в Білорусі – це бренд.      

Підкажіть, з якої книги варто розпочати знайомство із творчістю Ірини Даневської, щоб одразу відчути бажання продовжити його. Чому саме з неї?

Раджу почати з першого роману "радзивілівської" трилогії – "Німецький принц Богуслав Радзивіл", котрий, до речі, цьогоріч отримав доповнене перевидання. Тут Радзивіл – молодий і гарячий юнак, воліє проводити університетські вакації у битвах Тридцятирічної війни, дуельних сутичках, любовних і політичних інтригах. У буремні роки козацького повстання 1648-1655 роках "Генерал короля Богуслав Радзивіл" – командувач польського війська. "Державець Регімонта Богуслав Радзивіл" – союзник козаччини, полководець шведського монарха, генеральний намісник герцогства Пруссія торує шлях до особистого щастя та польського престолу. Книжки завоювали читацькі серця, про що свідчать численні відгуки в читацьких групах І на спеціалізованих ресурсах,  це вже любов, перевірена часом.  

P.S. За час написання інтерв’ю організатори Карпатської літературної резиденції опублікували есей Ірини Даневської з красномовною назвою "Memento mori" та перші цитати нового роману. Доступний він за посиланням: https://lit-residence.in.ua/antologiya-ese/memento-mori/?fbclid=IwAR2eHRuhmKRaIa9FPEpJxiv7TK6pbIJoHTJeZdoZJXauITICpSUWxHCH2DQ 

Спілкувалась Тетяна Яцечко-Блаженко