"Українці мусять безкомпромісно боротися": до уродин Романа Шухевича

Про вагому постать в історії України розповідає "Еспресо.Захід".

Формування свідомості й характеру майбутнього командира

Він з'явився на світ у роду, з якого вийшла когорта тих політичних, культурно-громадських та військових діячів, які формували модерну українську націю та боролися за державність України. Його прадід, священник Йосип Шухевич, першим в українській літературі перекладав Вергілія, Шиллера та Вальтера Скотта. А дід професор Володимир Шухевич був активним учасником товариства "Просвіта" і членом Наукового товариства імені Т.Шевченка.

Батьків Романа Шухевича більшовики арештували і вислали за межі України. Батько потрапив у Кемеровську область в Росії, а маму відправили у Казахстан. Вони вже ніколи не повернулися на рідні землі, померли на засланні.

Під час навчання 1917-1925 років у Академічній гімназії, молодий Роман Шухевич мешкав у Львові під опікою бабусі Герміни. Саме у неї в 1921-1922 роках винаймав кімнату полковник Євген Коновалець. Із ним часто спілкувався гімназист, прислухався до його розмов. Ці розмови справили великий вплив на формування свідомості й характеру, а також майбутнього командира УПА.

Роман Шухевич любив мандри та захоплювався спортом. Навіть встановив рекорд бігу з перешкодами на 400 метрів та рекорд у плаванні на 100 метрів на Запорозьких іграх у Львові. На човні, веслуючи, проплив з Галичини по Бугу та Віслі до Балтики і назад. А згодом заснував пластовий курінь "Чорноморці", з яким вони пропливли усі найважливіші річки Західної України.

Початок діяльності в ОУН

Через рік після створення Організації Українських Націоналістів Шухевича із псевдо "Дзвін" призначили бойовим референтом Крайової Екзекутиви – виконавчого проводу. Він очолював масові акції непокори, які охопили всю Галичину, і став тією іскрою, яка запалювала до боротьби інших.

Разом з іншими діячами ОУН, зокрема Степаном Бандерою, Степаном Ленкавським та Ярославом Стецьком, Шухевич долучився до вироблення тактики, яка оформилася в концепцію перманентної революції на Галичині. ОУН організувала широку пропаганду ідей революції та безкомпромісної боротьби, аби виховати народ у дусі нестримного бажання здолати свого ворога. Він також брав активну участь у дискусії щодо побудови та організації армії в ОУН.

Проте 1934 року 27-річного Романа арештовують та засилають до концтабору у Білорусі, звинувачуючи у вбивстві міністра внутрішніх справ Перацького, хоч і без достатніх доказів вини. Але й тут він очолює націоналістичну організацію самооборони.

Бізнес як творчість та прикриття для ОУН

Після звільнення разом із родиною (дружиною та сином) вони оселилися у Львові. Мешкали у скруті, через свої політичні погляди він не міг знайти роботу. Аби якось дати ради у цій ситуації, Роман вирішує започаткувати першу на Галичині рекламу фірму і називає її "Фама". І стає успішним бізнесменом завдяки своєму творчому та організаторському таланту.

Та не лише про бізнес йдеться у "Фамі", фірма стає стала легальними прикриттям для діяльності ОУН. Дуже скоро з'явились її осередки в інших містах, а працівниками були члени організації. У бюро працювало багато політичних в’язнів, які не могли знайти роботу в державних установах. Роман творив унікальну та колосальної ОУНівську мережу.

Читайте також: "Тільки в єдності запорука нашої перемоги": Юрію Шухевичу 90

Головнокомандувач УПА

Після низки подій, вже у 1943 році Шухевич став Головнокомандувачем УПА. А керуючи Організацією Українських Націоналістів, показав себе талановитим політиком. Саме під його керівництвом ОУН зробила низку важливих політичних кроків. Зокрема у серпні 1943 провели III Надзвичайний великий збір ОУН, прийняли розгорнуту програму організації, яка стала програмою національно-визвольного руху.

У листопаді того ж року за участі Шухевича пройшла Конференція поневолених народів – антикомуністичний Інтернаціонал, який мав стати основою антирадянського фронту боротьби народів СРСР.

"Ми боремось не тому, що ненавидимо тих, хто – перед нами, а тому, що любимо тих, хто у нас за спиною", – наголошував командувач.

В липні 1944 року ОУН створила підпільний парламент Українську головну визвольну раду. До неї увійшли представники різних політичних сил. Головним критерієм відбору до ради була готовність до збройної боротьби за створення Української держави.

Українську повстанську армію Роман Шухевич та його побратими будували за зразками регулярних армій. Створювались штаби, офіцерські (старшинські) школи, систему звань та посад. Запровадили навіть власну нагородну систему. Загалом принципи і норми політичної та військової діяльності, які впроваджував Шухевич, стали концептуальною основою української визвольної боротьби 1940-1950-х років.

"Українці мусять безкомпромісно боротися, – казав він. – Свободи ніхто не подарує".

Як розповідали його підлеглі, Шухевич любив порядок, точність, і цього вимагав від підлеглих. Ніколи не вивищувався у спілкуванні з ними, не вихвалявся своїми знаннями, попри їх непересічний рівень, всі відчували себе на рівних поряд із ним. 

Фото: УІНП

Останній бій

Роман Шухевич командував УПА упродовж семи років. Увесь цей час за ним полювали радянські служби, але жодних результатів їм досягти не вдавалося, Головнокомандувач успішно водив за носа усю сталінську каральну систему.  

Шухевич подорожував літаками і поїздами, відвідував театри, музеї й концерти, активно працював над розбудовою підпільної мережі, буваючи у центральній, південній і східній частинах України.

Але врешті на початку весни 1950 року, 5 березня, чекісти знайшли його криївку. Саме цього дня Шухевич планував перебратися на одну із конспіративних квартир у Львові, та не встиг. Вранці ворог оточив його будинок в Білогорщі.

До операції залучили понад 700 бійців внутрішніх військ. Намагаючись прорватися з оточення, командувач вбив майора Ревенка, але сам був поранений. Щоб не здаватися живим до рук ворога, Роман Шухевич пустив собі кулю в скроню.