У Львові раритетними кінопроєкторами, врятованими з Харкова, показали класику українського кіно

У Науково-технічній бібліотеці Львівської політехніки відбувся показ та обговорення одного з кращих фільмів українського кінематографу – "Пропала грамота", режисера Бориса Івченка

Як розповідає "Еспресо.Захід", кінопоказ відбувся в раритетному стилі – на 35 мм плівці з старих кінотеатральних апаратів. Ці кінопроєктори, яким вже понад 40 років, кінолюбителі врятували з-під обстрілів з Харкова і перевезені сюди до Львова.

Демонстрація фільму відбулася в рамках проєкту "Живе кіно у Львові". Подія зібрала повний зал поціновувачів українського кіно. Показ відбувся за участі народного артиста України Федіра Стригуна, який понад 50 років тому зіграв одну з головних ролей у фільмі "Пропала грамота". Після перегляду, актор поділився своїми спогадами, згадуючи, що було багато кумедних епізодів під час зйомок, дружня команда, а от грошей на виробництво фільму не вистачало.

"Цікаво те, що Борис Івченко погодився на постановку з умовою, щоб ніхто не пхався до акторського складу. Бо завжди на головних ролях мусили бути московські актори. Але режисер відстояв саме на українських", - сказав Федір Стригун.

"Пропала грамота" – це екранізація однойменного твору Миколи Гоголя. Головні герої – козаки, яким належить тернистий шлях до цариці в Петербург. Вони повинні доставити їй грамоту свого гетьмана. Однак дорога довга та сповнена веселих історій і загадкових подій.

Читайте також: День дизельного двигуна: у Львові школярам розповіли про один з найвидатніших винаходів людства

Головні ролі виконали: Іван Миколайчук – козак Василь; Федір Стригун – запорожець Андрій; Лідія Белозьорова (Вакула) – дружина Василя, відьма, цариця (Імператриця Катерина); Земфіра Цахілова – Одарка, баронеса Ліхтенберг; Михайло Голубович – козак-зрадник Іван, староста, пан, корчмар, диявол, граф Потьомкін (озвучив актор Павло Морозенко); Володимир Глухий – "добрий чорт" Куць.  

Виробництво фільму завершилось ще у 1972 році. Однак відразу у тому ж році після демонстрації кінцевої версії стрічки партійним чиновникам-цензорам, її заборонили до показу. Вперше показали глядачам лише на початку 1980-х. Фільм одразу набув слави і став класичним. Займає 12-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.