Це будуть жахливі випробування для російських збройних сил, - генерал США про ймовірне вторгнення агресора

Американський генерал Бен Ходжес відповідав на запитання журналіста Антіна Борковського в ефірі "Студії Захід" на Еспресо.TV, - інформує "Еспресо.Захід".
 

Останнім часом проведено безліч дипломатичних зустрічей різного рівня, але основне питання залишається відкритим: чи Путін, на вашу думку, відступає від ідеї відкритої інтервенції в Україну?

Кремль - агресор, президент Путін агресор. І якби він справді хотів, то розрядив би цю ситуацію буквально сьогодні. Росії ж ніхто не загрожує. Ні Україна, ні НАТО. Тим не менше, він продовжує посилювати тиск на Україну, тож і Сполучені Штати будуть намагатись у дипломатичний спосіб змусити Путіна відійти, а також будуть об’єднувати навколо цього наших союзників і друзів.

Як ви оцінюєте теперішню військову присутність Російської Федерації на кордонах України?

Це надзвичайно небезпечна ситуація. Російські війська розміщені, по-перше для того, аби чинити тиск на український уряд, а також і на Захід, з надією, що ми поступимось або підемо на компроміс, прийнятний для Кремля. Але Кремль також готується і до нової атаки на Україну. Думаю, не обов’язково у формі великої інтервенції, а, наприклад, малих гібридних нападів, скажімо на узбережжя Азова чи біля Херсона. Зараз скидається на це.

А наскільки швидко Сполучені Штати зможуть розгорнути додаткові контингенти у Східній та Центральній Європі?

Я був дуже радий почути від нашого президента, що ми збільшуємо кількість солдатів у Польщі та Румунії і таким чином зміцнюємо східний фланг НАТО. Це дуже добрі новини.

Читайте також: "Росія прорахувалася з реакцією Заходу і НАТО", – Андрій Санніков

На вашу думку, наскільки продуктивною у військовому плані буде співпраця між Польщею, Великою Британією та Україною для того, аби зупинити російську агресію?

Це дуже важливий крок, адже він демонструє також і залучення США, це по-перше. По-друге, це змусить Кремль бути обережнішими, адже вони не хочуть зіткнення, розширення конфлікту з країнами НАТО, бо це все змінює. Присутність США та їхніх союзників відразу біля кордонів змусять Кремль бути обережнішим, я сподіваюсь. Також це входить до того пакету допомоги, котрий ми надаємо Україні. Президент Зеленський підкреслював, що він не просить про присутність наших військ на території України, а лише просить засоби, що допоможуть Україні самій захищатись, а також потребує фінансів, що допоможуть збільшити кількість війська. Тож ми говоримо про дві складових: про перегрупування і посилення східного флангу НАТО, що має змусити Кремль замислитись, а також про адресну допомогу Україні в питаннях озброєння, амуніції та дипломатичної підтримки.

Одна справа - Javelin або інші системи протитанкового вогню, а, з другого боку, у нас досі залишається питання з т.з. "небом", аби в разі чогось застосувати ті чи інші системи протиповітряної оборони, в разі застосування Росією авіації.

Дуже хороше питання. Я знаю, що Латвія надасть системи протиповітряної оборони Stinger, і Польща також надає певні протиповітряні засоби. Також я знаю, що США зараз розглядає, на довшу перспективу, надання додаткових систем протиповітряної оборони. Також це велика можливість для НАТО змінити місію із повітряного патрулювання Чорного моря на місію із захисту повітряного простору Чорного моря. Це був би дуже сильний сигнал, що літаки НАТО, які летять в Румунію, повинні повноцінно захищати, а не лише повноцінно патрулювати.

Я знаю, що минулого тижня ви відвідували Київ, де мали зустрічі з керівництвом української держави. Які найважливіші сигнали ви почули, і чого, можливо, не почули від українських керівників?

По-перше я був вражений вмотивованістю та готовністю протистояти усіх, з ким зустрічався в уряді та Верховній раді — від президента до солдатів. Люди вмотивовані, і це по-перше. По-друге, президент Зеленський дуже чітко розуміє загрозу, він не розгублений перед обличчям загроз, які Росія створює перед Україною. Він усвідомлює, що виживання його уряду і виживання України залежать від чіткості. Він розповів мені про плани щодо збільшення чисельності війська на 100 тисяч осіб. Це, звісно, потребує фінансового ресурсу, тож він дуже переймається тим, як уся ця ситуація повипливає на українську економіку. Тож він повинен балансувати між приготуваннями до російської атаки і спокоєм населення та розвитком економіки. Це справжнє випробування для будь-якого лідера. Це те, з чим він зараз стикнувся.

Читайте також: "Де-факто Україна вже може бути членом НАТО, не будучи ним офіційно", − американський політолог

Звісно, стратегічне планування - це дуже добре, і можливе збільшення військового українського контингенту ще на 100 тисяч впродовж трьох років це також добре, але нещодавно ми стикнулись з ситуацією, коли Росія могла розгорнути військову інтервенцію впродовж кількох днів. І основне питання, наскільки ми є готовими до того, щоб в цей момент, наприклад, завтра чи післязавтра, відбивати російську агресію, а не бути евентуально готовими за кілька років, за рік чи пів року.

Прошу вибачення, проте Росія напала на Україну 8 років тому, тож було досить часу, аби ухвалити рішення про збільшення армії за ці майже вже 9 років. Зеленський вирішив зробити це зараз. Це важливо, але також важливо, що українські збройні сили зараз кращі ніж були 2014-го, сухопутні війська кращі, досвідченіші, новітніші. Також ви зараз почали розвиток сил територіальної оборони. Я вірю в те, що українські сухопутні війська б’ються дуже добре, і Росія свідома цих ризиків.

Але ми розуміємо, що Путін буде готуватись, чи вже готується до цілком інших сценаріїв. Він не сподівається захопити Україну зненацька, розпочавши гібридну акцію, як 14-му році. Йдеться про те, що Путін і його генштаб готують комплексний сценарій щодо України.

Прекрасне питання. Незалежно від того, чи буде напад великим чи малочисельним, можете бути певні, що передуватиме усьому кібератака в урядові вузли, у транспортну систему та по військових. Кібератака, що руйнуватиме мережі комунікацій. По-друге, точно буде масована дезінформаційна кампанія, аби люди запанікували й розгубились. Можливо будуть створені рухи із гаслами, мовляв, "це вже кінець, і Україна програла ще до російського нападу". Також це потрібно і для ведення в оману Захід про те, що ж насправді відбувається. Тож дезінформація буде наступним важливим елементом російського нападу. Тут медіа матимуть надзвичайну відповідальність і важливо реально досліджувати і уважно оцінювати те, що ви бачите і чуєте - чи саме це ви насправді бачите і чуєте. Третя компонента будь-якого нападу — це саботаж. Українські прикордонники вже спіймали кілька диверсійних груп з Чечні, Білорусі та Придністров’я. Тобто вони вже зловили кілька таких груп, тож можна уявити, наскільки більше їх було, бо ми знаємо що Кремль використовує диверсійні групи та найманих убивць як частину будь-якого нападу.

Ви згадали про велику небезпеку, яка може бути на півдні України. З другого боку ми в Україні надзвичайно болісно переживаємо величезну концентрацію російських військ, зокрема і ракетних, на території Білорусі. Ми розуміємо, що від кордону з Білоруссю до Києва близько 100 км.

Наступне блискуче питання. Звісно, Росія розмістила війська у Білорусі таким чином, щоб підійти до кордонів й Україна має через що непокоїтись. Це звісно створює чергові проблеми і це частина військової конструкції кремлівських сил. Я звісно не знаю, чи вони завдадуть удару звідти, я не знаю, але така можливість залишається. Також є така версія, що можливо Кремль паралельно думає і про зміну режиму в Білорусі, можливо вони подумують про зміщення Лукашенка. Вони знають, що в Європі ніхто за ним не пустить сльози, ніхто не плакатиме, коли усунуть Лукашенка. Тож, можливо все це якось пов’язано, але наразі точної відповіді я не маю.

Пане генерале, чи наявний військовий контингент Російської Федерації на українських кордонах є достатнім для розгортання масштабної військової операції чи можливо вони чекають на подальшу внутрішньо російську мобілізацію підсилення вже наявних 150 тисяч військ додатковими контингентами?

Ми всі намагаємось зрозуміти - яким же ж буде план нападу. Якщо вони, наприклад, хочуть забрати усю Україну чи половину території, то їм потрібно буде набагато більше солдатів. Виходячи з величини України, кількості Збройних сил, опору, який буде — неможливо здійснити цю операцію 150-ма тисячами солдатів. Тому я досі схильний вважати, що вони не планують напад на всю Україну і навіть на половину країни. Для цього сил недостатньо. Ми мали щонайбільше 100 тисяч військ в Афганістані, плюс були афганські збройні сили, - це при населенні Афганістану порядку 32 млн. людей - і ми не могли домінувати над усією територію країни зі значно меншим населенням ніж у вас. Тож я не думаю, що їхніх військ буде досить.

Нехотячи я проводжу паралелі із 1914 роком, коли російський цар Микола II, німецький імператор Вільгельм II і австро-угорський імператор Франц Йосиф сподівались, що це не буде велика війна, а певне протистояння. Зараз ми бачимо, що ситуація справді виходить на принципово новий рівень. Чи російські генерали, російський Генштаб і загалом Кремль усвідомлюють, наскільки все може бути серйозно?

Генеральський склад дуже професійний та досвідчений. Останні 9 років вони бачили, як українські війська розвивались, які нові можливості отримали, Stinger, спорядження, протимінометні радари, нові катери тощо. Все це вони бачать. Змінилось і ставлення вашого народу. У 2014-му значне число українців була не те, щоб проросійськими, проте співчутливими. Зараз практично ніхто в Україні не співчуває Росії. Це будуть жахливі випробування для російських збройних сил. Це буде надзвичайно багато для них коштувати. Вони втратять також багато техніки та оснащення і я сподіваюсь, вони розуміють, що можуть втратити військово-морську базу в Севастополі, незаконну базу. Також я сподіваюсь, що хтось подбав, подумав про те, аби зробити так, щоб росіяни більше не змогли нею скористатись, так само як і Керченським мостом. Ми повинні перебрати на себе ініціативу і примусити їх переживати за себе, а не щоб ми переймались ними.

Так, це дуже важливий момент. На вашу думку, чи в разі чогось ми будемо мати якісь сценарій, як адекватно відплатити росіянам, якщо вони почнуть великомасштабну агресію?

Звісно. Президент США, Велика Британія і Німеччина задекларували, якщо Росія розпочне нову атаку на Україну автоматично буде уведено санкції, що будуть мати миттєвий економічний ефект. Навіть Німеччина заявила, що "всі карти на столі", а це звісно означає і "Північний потік-2". Тож це означає, що такі дії матимуть серйозні економічні і фінансові наслідки, зокрема і для олігархів, що мають багато грошей, нерухомості у Лондоні та на інших фінансових ринках. Все це буде знайдено і зафіксовано, включаючи і майно Путіна. Він не повинен сумніватись, що так станеться. Також є ще багато інших можливостей. Наприклад, Туреччина, керуючись конвенцією Монтре, може припинити російський морський трафік через протоки. Я думаю всі ці речі вже вирішено.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.