Зниження цін на ліки з 1 березня: як це працюватиме та чи варто боятися перебоїв з поставками окремих препаратів

З 1 березня українські виробники ліків мають знизити ціни на майже 200 препаратів, а для аптек і постачальників  діятимуть обмеження на націнки. Як це відбуватиметься на практиці "Еспресо.Захід" з’ясовував в учасників ринку.  

Місяць – замало для підготовки такого рішення

"В Україні ще не було жодної влади, яка б не скористалася фармацією, аби показати, як вони борються за добробут людей. Питання цін на ліки розглядала Рада національної безпеки. В РНБО немає інших проблем? – зазначив у коментарі генеральний директор, співвласник мережі аптек D.S. Олег Николишин. – Але команда надійшла, уряд ухвалив рішення. Проте місяць – це замало для підготовки такого рішення. Для нас, як для учасників ринку, виникає стільки додаткових питань, що ми досі не знаємо, як усе працюватиме. Тому традиційно на початку будь-якого нововведення відбувається хаос. І цей хаос відчують на собі споживачі".

За словами Олега Николишина, наразі йдуть два паралельні процеси. З одного боку є перелік лікарських засобів, на які виробники зобов’язалися знизити ціни. З іншого боку – запровадження обмеження націнок для аптек – до 35% на безрецептурну групу і до 15% на рецептурну групу товарів. Також діятиме обмеження для постачальників лікарських засобів.

"Якщо є 10 тисяч найменувань, то на те, аби просто увести нові ціни, потрібен час. Не кажучи про те, що є багато моментів, які вимагають уточнень. Тому на першому етапі можуть виникати перебої з окремими препаратами", – каже Олег Николишин.

Ліки, які продають рідко, пацієнтам доведеться замовляти

Зміни в державній політиці щодо продажу ліків з тривогою сприймають у мережі "Подорожник".

"Жодна світова практика регулювання цін зазвичай не мала позитивного ефекту й найчастіше призводила до дефіциту, тінізації галузі і сприяла "сірому" товарообігу, – каже СЕО мережі аптек "Подорожник" Тарас Коляда. – Будь-який ритейлер закладає у свою ціну видатки, спрямовані на забезпечення асортименту й наявність товарних залишків. Через зменшення націнки на ліки є ризик, що аптеки не зможуть забезпечити варіативність асортименту для кінцевого споживача, а деякі види ліків, у тому числі ті, які не характеризуються масовим попитом і так званим "швидким оборотом", можуть узагалі зникнути з полиць".

За його словами, в умовах нульової рентабельності аптеки не матимуть можливості тримати в постійній наявності ліки, які продаються раз на 45-60 днів. Ці препарати замовлятимуть під окремий запит клієнта, а це зайвий час і дискомфорт, який у деяких випадках може бути критичним.

"Є навіть таке поняття, як дефектура, яке означає відсутність в аптеці необхідних медикаментів. Цілком імовірно, що цей внутрішньогалузевий термін найближчим часом буде часто з’являтися у ЗМІ і стане широковідомим, – каже Тарас Коляда. – У ситуації, коли якогось товару немає в продажу, а попит на нього залишається, утворюється сірий ринок. Бо сірий ринок — неминучий наслідок дефіциту".

Не зрозуміло, що робити з ліками, які закупили за вищими цінами

Вітчизняні виробники ліків підписали декларацію, у якій з 1 березня зобов’язалися знизити ціни на частину медичних засобів. Спочатку йшлося про 100 найменувань ліків. Але 25 лютого уряд оприлюднив перелік ще 100 препаратів. Ціни на них обіцяють знизити на 10 – 30%. Хоча є кілька препаратів, на які окремі виробники готові знизити ціни більш ніж на третину. Наприклад, на валідол, цитрамон.

У МОЗ наголошують, що в переліку – знеболювальні препарати, сорбенти, антациди, людські імуноглобуліни, антибіотики, анестетики, протиепілептичні лікарські засоби, протикашлеві, жарознижувальні, ліки, що застосовуються для регуляції артеріального тиску, вітаміни та мікроелементи. Понад 70 позицій лікарських засобів з цього переліку входять до Національного переліку лікарських засобів, ще 35 – рецептурні препарати, які можна купувати та використовувати лише при отриманні рецепта під час консультації в лікаря.

Водночас  учасники ринку та лікарі до цього переліку ставляться доволі скептично.

"Перший список зі 100 препаратів був доволі смішним: перекис водню, хлоргексидин, вісім аскорбінок. З тієї першої сотні було препаратів з вісім, які справді важливі для пацієнтів. У додатковому переліку вже трохи серйозніші препарати. Але цей перелік збільшується, додаються нові виробники і препарати, – каже Олег Николишин. – Водночас не зрозуміло, що роботи з тими препаратами, які у нас є на залишку. Є багато дискусій. Наприклад, ми закупили по 100 грн, а нам кажуть: продавай по 80 грн. Треба ж компенсувати ці 20% якось".

"Ми опинилися в ситуації, коли більшість виробників, які погодилися знизити ціни на лікарські засоби, відмовилися компенсувати це зниження на товари, які вже були закуплені аптеками до цієї ініціативи. Це може поставити під загрозу ідею, щоб саме з 1 березня ці препарати пацієнт міг знайти за нижчою ціною, проте діалог ще йде, і я впевнений, що всі зроблять усе можливе для виконання завдання, поставленого президентом", – каже Тарас Коляда. 

За програмою "Доступні ліки" відпускають лише 2% медикаментів  

За словами Олега Николишина, їм часто закидають, що в Україні ціни на медикаменти вищі, ніж у Європі.

"Ви ж бачите, скільки в нас аптек. Така кількість означає, що в нас на ринку є конкуренція. Насправді в нас не були високі націнки. От зараз обмеження на безрецептурні препарати буде 35% Але в нас середня маржа була 20-25%, – каже Олег Николишин. – Справді,  деякі ліки в нас дорожчі, ніж у Європі. Бо там страхова медицина, зовсім інша фінансова модель, відсотки банківські інші, є довгострокові кредити. Ми ж мусимо закладати в ціни зовсім інші ризики. Коли почалася війна, сюди не хотіли везти товар, працювали лише за передоплатою".

За словами Тарас Коляди, націнка аптек в Україні є найнижчою в Східній Європі й за останні 10 років знизилася на 7%. Багато лікарських засобів відпускали з найменшою націнкою або взагалі без неї – за кошт маркетингових надходжень.

"Гарні західні практики показують, що забезпечення доступності медикаментів краще здійснюється не шляхом регулювання цін, а через реімбурсацію і відшкодування вартості ліків державою. Це розвиває ринок, робить його прозорішим, а якісні ліки доступнішими, – каже Тарас Коляда. – Наша мережа підтримала державний проєкт реімбурсації "Доступні ліки", і ми вважаємо, що він матиме позитивний вплив, якщо буде збільшуватися перелік лікарських засобів, включених у програму. Бо наразі в Україні за цією програмою відпускається близько 2% ліків. Для порівняння, у Польщі цей показник сягає близько 50% продажів".

Через обмеження націнок почнуть закривати аптеки в невеликих містах

За словами Тарас Коляди, через нове регулювання ринку навіть великим мережам доведеться згортати чи призупиняти програми розвитку та благодійні ініціативи, натомість для дрібних гравців ситуація може бути значно гірша.

"У першу чергу, на жаль, державне регулювання негативно позначиться на невеликих мережах і аптеках у малих населених пунктах, – каже Тарас Коляда. – На фармринку існує жорсткий дефіцит кадрів, у маленьких містах і селищах він ще більший. Це змушує ритейлерів збільшувати мотивацію персоналу і щороку витрачати все більше коштів на зарплати працівників. Додайте до цього витрати на оренду і вартісну електрику, і в підсумку виявиться, що прибутковість аптечного бізнесу в Україні сьогодні коливається в межах 4%. Після змін у законодавстві, пов’язаних зі зменшенням націнки на ліки, аптеки в населених пунктах з малим клієнтопотоком просто не зможуть працювати". 

Він зазначає, що через повномасштабну війну в Україні було закрито або зруйновано понад 4000 аптек, тепер аптеки почнуть зачиняти й через нерентабельність навіть у тилових регіонах. 

"У підсумку реформа, покликана зробити ліки доступнішими, матиме зворотний ефект: люди будуть змушені постійно шукати і ліки, і аптеки, в яких їх можна придбати. Крім цього, кожна закрита аптека — це скорочення персоналу і зменшення податкових надходжень у державний бюджет", – підсумував Тарас Коляда.