З узором сарматської цариці й драконом: Тетяна Чорновол показала створену власноруч бойову вишиванку

Про це Тетяна Чорновол написала на своїй фейсбук-сторінці, передає Еспресо.Захід.

"Настав сезон бойової вишиванки. За зиму закінчила вишивку, яка розтягнулася на два роки. Це вишиванка з домотканого полотна. Тому це не прикраса, це справжня бойова річ. Ця тканина не мнеться, не бруднится, вона щільна і міцна і разом з тим в ній зовсім не спекотно", – зазначила військовослужбовиця.

За її словами, спершу це була гуцульська сорочка з дуже скромною вишивкою лише по коміру і на манжетах. Вона ж додала вишивкою різні важливі для неї сенси, місця на вишиванці для цього було багато.

"На фронті популярні татуювання не як прикраси. Воїни викарбовують на шкірі індивідуальність, сенси, обереги. Я це роблю не на шкірі, а на одязі вишивкою. Тому старовинну вишивку я звісно зберегла, в ній сила вишивальниці і того, для кого вона вишивалася, в ній героїка патріотичної Галичини. Може це була сорочка УПА?

Додала я взір сарматської цариці. По-перше, тому що у сарматів були воїни -амазонки. По-друге, тому що той шматочок вишивки золотою ниткою, це найстарша вишивка України знайдена археологами в могилі під Миколаєвом. Тільки подумати тому узору 3 тисячі років!

Ще додала, мною стилізоване, дерево життя і символи ЗСУ. Свій позивний – Дракон. Вишила важливі для мене девізи: "Сміливі завжди мають щастя!" "Мені ніколи вмирати, я вбиваю москалів!" – поділилася Тетяна Чорновол.

Вона наголосила, що важко було сумістити все це на одній вишиванці, яка мала бути в стилі і кольорах мультикаму. Для того, щоб все зібрати в єдину композицію, грала кольорами. 

"Головне для мене була зручність, цього я добилася на всі сто. Для цього вручну доточила частину кітеля, при чому в ті місця, що найбільше брудняться. Бойова вишиванка, стала, як друга шкіра. Найголовніша її перевага в тому, що завдяки формі і полотну в ній добре в найбільшу спеку", – додала захисниця.

Чорновол розповіла, що ідея бойової вишиванки з домотканного полотна прийшла, коли вона розчарувалася в сучасних тканинах з льону чи коноплі, бо у війську без прасування речі з них виглядають, як ганчір'я вже на наступний день. Тож вона згадала вишиванку на домотканному полотні бабусі, яка просто "неубієнна". 

"Але то черкаський крій з пишними рукавами і трояндами, таке на фронт не підходило. Я знайшла у фейсбуці львівську крамницю Давній український одяг і заслала туди дочку. Головне для не було знайти сорочку, в якій зручно. "Уяви собі, що тобі в ній треба вилізти на дерево", – казала я їй. Вона перемірила все що можна. Все, що зручне, фоткала і відсилала мені. Так  ми вибрали чудову чоловічу гуцульську сорочку з голубками з багатою вишивкою. Це була не дешева річ, але я сказала, що бойова вишиванка повинна бути дорогою у всіх сенсах. Але, коли в магазині дізналися, що це мамі на фронт, моїй дочці подарували ще одну, що їй підійшла, але досить скромну по вишивці. А ще вона була пісочного кольору, що не додавало їй вартості у Львові. Коли ці вишиванки потрапили до мене і я їх помірила, та друга наче зрослася зі мною. Та і шкода було підрізати ту шикарну білу з голубками... Я ще трохи вагалася, якій з них воювати, але моє серце вибрало другу – подаровану і її пісочний колір був такий доречний.

І вона почала зі мною їздити на бойові. На скількох позицій ми вже повоювали за ці роки. Одночасно я її переробляла під свої потреби, а потім почала вишивати. Весь цей процес розтягнувся на майже три роки", – зазначила військовослужбовиця.

Додамо, що у 2026 році День вишиванки відзначають 21 травня. Це свято не має фіксованої дати і щороку припадає на третій четвер травня.