Вознесіння Господнє: історія, традиції й значення свята

Еспресо.Захід розповість більше про свято.

Вознесіння Господнє: історія свята

Згідно з Євангелієм, Ісус Христос після свого воскресіння з мертвих трохи більш ніж місяць перебував на землі, серед своїх учнів і пастви. На сороковий день Спаситель зібрав апостолів у передмісті Єрусалима, Віфанії, на горі Елеон, благословив їх і вознісся на небо. У Біблії сказано, що коли Ісус підіймався на небо, його супроводжували два янголи, які сповістили людям, що Він іде не назавжди. Зі слів ангелів, Христос вдруге прийде на землю й судитиме всіх людей – живих і мертвих. 

Чому Вознесіння Господнє щороку святкують в різні дати

Святом Вознесіння завершується 40-денне вшанування Христового Воскресіння. Як упродовж сорока днів після нього Господь являвся Своїм учням, навчав їх та наставляв, так і церква святкує цю найважливішу подію історії сорок днів – довше, ніж будь-яке інше свято. 

"Протягом сорока днів після Свого Воскресіння Господь готував Своїх учнів до їхнього великого служіння, на яке їх було покликано, до проповіді Євангелія Царства Божого. В цей час учні потроху звикали до думки про фізичну розлуку з Ним. Бачачи, що Він видимо перебуває з ними не постійно, а тільки час від часу, вони навчилися визнавати в Ньому Господа, Який живе у світі вищому, нематеріальному. Невимовну благодать і радість відчували вони в серцях під час Його чудесних явлень, спілкування з Ним. І ось після завершення сорока днів Господь у присутності багатьох свідків дав останні настанови апостолам, благословив їх і вознісся на небо", – пояснюють у ПЦУ. 

Традиції свята

На Вознесіння віряни йдуть до храму, де проводять особливі літургії за спасіння душі. 

Люди сьогодні припиняють вітатись словами "Христос Воскрес" і знову повертаються до традиційного вітання "Слава Ісусу Христу".

У цей святий день паломники з усього світу їдуть в монастир на гору Єлеон, де є камінь з відбитком ноги Христа, з якого Він вознісся на небо. 

За повір'ями нашим предків, цього дня вулицями ходить Господь під виглядом жебрака, тому на Вознесіння обов'язково подають милостиню, а також не можна кидати сміття і плюватися – щоб не попасти в Христа. Наші предки в цей день пекли особливе печиво – "драбинки", яке мало допомогти душам померлих швидше піднятися на небо.

Читайте також: Церковні свята у травні за новим календарем: коли відзначатимемо Вознесіння та Зелені свята

А вже через десять днів відзначатимемо ще одне велике свято – Зіслання Святого Духа (П’ятдесятницю).

День ангела Костянтина і Олени: про святих

21 травня, окрім свята Вознесіння, також вшановуємо пам’ять рівноапостольного царя Костянтина і матері його цариці Олени.

Вони жили на межі ІІІ–IV століть, у часи жорстоких переслідувань християн у Римській імперії. Костянтин після приходу до влади підтримав християн і встановив свободу віросповідання. У 312 році він організував похід проти римського імператора-тирана Максенція. І хоч військо супротивника було численнішим, Костянтин, молячись про підтримку Господа, переміг в тій битві, побачивши дивне видіння із зображенням Хреста і написом: "Цим перемагай". 

Після цього він сприяв розвитку християнства, припинив частину язичницьких практик і підтримав будівництво церков.

Згодом Костянтин став єдиним правителем імперії та заснував нову столицю – Константинополь.

Його мати, цариця Олена, яка опікувалася святими місцями, будівництвом храмів і допомогою вірянам, вирушила до Єрусалима, де за переказами організувала пошуки Хреста Господнього. Після тривалих пошуків святиню знайшли.

Віднайдений Животворчий Хрест Господній свята Олена віддала на зберігання Єрусалимському патріарху, частину ж Хреста взяла з собою для вручення своєму сину, імператору Костянтину. Роздавши в Єрусалимі щедру милостиню та влаштувавши трапези для бідних, під час яких сама прислужувала, свята цариця Олена повернулася до Константинополя.

Померла вона у 327 році, а Костянтин – у 337-му, залишивши по собі значний слід у християнській історії Римської імперії.