Віряни 30 січня вшановують пам’ять Трьох Святителів: історія свята

Більше про свято розповість "Еспресо.Захід".

Три отці – ієрархи-святителі – це провідні вчителі віри, святості й науки Христової Церкви. За їхні заслуги Східна Церква називає їх у своїх Богослужіннях рівноапостольними, органами Святого Духа, колонами Церкви та вчителями вселеної. У народі цей празник називають ще "Трьох Святих" й вітають з іменинами Василів, Григоріїв та Іванів.

За юліанським або ж "старим" календарем свято Трьох Святителів припадало на 12 лютого. За новоюліанським або ж "новим" календарем, на який УГКЦ та ПЦУ перейшла з 1 вересня 2023 року, дата свята змістилася на 13 днів раніше. Відтак тепер празник Трьох Святителів відзначаємо 30 січня.

Читайте також: Які свята українці відзначатимуть у січні

Історія виникнення свята

Поштовхом до встановлення свята була велика суперечка у другій половині XI ст. про те, хто з трьох святих є більш цінний для церкви. Одні вище ставили святого Василія Великого, інші – святого Григорія Богослова, а ще інші – святого Йоана Золотоустого. 

Цю суперечку розв'язали самі святителі. Вони спочатку кожен окремо, а потім усі троє з'явилися Йоанові – єпископові міста Евхаїти, який відзначався мудрістю, знанням, чеснотами, і сказали: "Нема між нами ні першого, ні другого, але як назвеш одного, то за ним ідуть два інші. Установи, отже, святкування нашої пам'яти в одному дні так, як ми одне в Бога, а ми будемо помагати для спасіння тим, що святкуватимуть нашу пам'ять".

Єпископ Йоан зробив, як йому доручили святителі. Богослужба празника оспівує і прославляє трьох святителів за їхню гарячу любов до Бога і ближнього, непохитну віру, значення для Церкви, світлі чесноти, Божу мудрість та заступництво.

Що відомо про святих

Усі троє святих жили в IV столітті. Святий Василій і святий Григорій походили із Кападокії (Мала Азія), вони були близькими друзями, майже однолітками. Йоан Золотоустий – антіохієць, молодший від них на 20 років.

Василій Великий народився у багатій та благочестивій родині у місті Кесарії Каппадокійській. Його батьки і діди – визначні патриції, заслужені і впливові люди в суспільстві. Св. Василій з дитинства мав надзвичайні здібності, кмітливість, велике прагнення до знань. Заможне положення батьків відкрило йому дорогу до найвищих і найславніших шкіл і викладачів того часу.

Як архієпископ Кесарії у Каппадокії, він проявив себе як оборонець святої віри, гарний організатор, хороший оратор-проповідник, письменник, реформатор Богослужіння і Святої Літургії, опікун сиріт та убогих, законодавець монашого життя в монастирях. За його заслуги Церква дала йому титул Великого.

Один із найшанованіших на Русі святих. Його пам'ять також вшановуємо 1 січня.

Григорій Богослов – великий християнський святий, візантійський богослов і ритор, константинопольський патріарх.

Його батько, що тоді вже був єпископом, висвятив його на священника, а пізніше св. Василій призначив його єпископом Сазіми. Св. Григорій через кілька років став архієпископом Константинополя.

Відзначився як досконалий проповідник, проповіді Григорія – це мистецькі перлини риторики. Догмат про Святу Трійцю св. Григорій кладе в основу християнської релігії. За свої богословські досягнення дістає звання Богослова. Візантійці називали його християнським Демосфеном.

Іван Золотоустий (також Йоан/Іоан) – один із засновників Константинопольського патріархату, патріарх Константинопольський, вселенський учитель, блискучий оратор, адвокат і релігійний полеміст. 

Проповідь була важливою частиною його життя і душі. Ними він надихав і захоплював великі маси людей. У своїх проповідях давав гарне пояснення великої частини Святого Письма, Старого й Нового Заповіту. За палкі і надихаючі проповіді отримав назву Золотоустий.

Завдяки своїм світлим талантам він став архієпископом Константинополя. До нас дійшло близько 800 його проповідей, книга про священство та багато листів. На території сучасної України ще в княжі часи його проповіді знали всі. Збірник князя Святослава з 1033 року містить у собі витяги з творів Івана Золотоустого, Василія Великого, Григорія Богослова, Афанасія Великого, Григорія Міського й інших.

Що не можна робити у свято

Як і в будь-яке церковне свято цього дня не можна сваритися, конфліктувати, пліткувати і злословити. Під забороною також важка фізична праця. Наші пращури вірили, що якщо працювати на свято Трьох Святих, то весь рік болітимуть руки. Також вірили, що цього дня не слід прибирати віником з порогу сніг, адже це може виносити із дому щастя. Дітям до 12 років було заборонено стригти волосся, щоб не відрізати разом із ним розум.