Аномально тепла зима: як це впливає на сільське господарство та природу

"Еспресо.Захід" розповість, чому зими стають все коротшими, а період осені й весни, відповідно, більшає та яким чином це впливає на сільське господарство й природу країни. 

Що таке глобальне потепління і чому воно відбувається

Фото: Відкриті джерела

Попри нібито великі розміри планети на якій  всі ми живе, насправді Земля дуже тендітна у плані природних змін. Адже навіть незначне, але стабільне відхилення впливає у підсумку на загальну картину, особливо це помітно в кліматі. 

Тож влітку українці мали дні, коли температура сягала майже +40 градусів, а тепер, фактично, в середині зими – місцями в країні +16 градусів тепла. Як відзначила популярна синопткиня Наталія Діденко, теперішня "погода дуже нагадує квітень, а не січень". 

Однією з головних причин цього явища є зміни циркуляції повітряних мас через потепління Арктики. Танення льодовиків порушує роботу полярного вихору — потужного атмосферного потоку, який утримує холодне повітря на півночі. Унаслідок цього холодні маси можуть проникати далеко на південь, тоді як тепле повітря заходить у північні широти, створюючи погодні аномалії. Подібні процеси відбуваються і в Антарктиці на півдні. 

Тут не варто багато гадати, щоб зрозуміти, що причина цьому криється в глобальному потеплінні, яке десятиріччями фіксують у всьому світі.

Вперше про глобальне потепління вчені заговорили ще в середині XX століття, коли зафіксували поступове зростання середньорічної температури на планеті. Згодом дослідження підтвердили, що основною причиною є людська діяльність, зокрема викиди парникових газів, таких як вуглекислий газ (CO₂) і метан (CH₄), які утримують тепло в атмосфері й сприяють підвищенню температури Землі. 

Як відзначає видання DW, у порівнянні з ХХ століттям – і особливо за останні п'ять років – середня глобальна температура вже зросла майже на 1,2 градуса за Цельсієм. Така тенденція лише продовжиться і до кінця століття людство може перетнути позначку у 2 градуси за Цельсієм, що призведе до ще більшого танення льодовиків, відповідно, ще більше змінюватиме клімат світу. Є припущення, що процес може бути навіть швидшим, коли до середини століття ми перетнемо позначку у додаткові 2 градуси тепла. 

"Паризька кліматична угода прагне обмежити глобальне потепління до 2 градусів. Якщо температура зросте більше, кліматичні умови у нас стануть більш суворими, зокрема зменшаться опади, особливо на південному сході України. Опади зменшуються з північного заходу на південний схід, і через це природні зони змінюються. Вже зараз спостерігаються інвазії нових рослин", - розповів "Еспресо.Захід" кандидат географічних наук, доцент кафедри геоекології і фізичної географії Львівського національного університету імені Івана Франка Павло Шуберт. 

Читайте також: Трамп підписав указ про вихід США з Паризької кліматичної угоди

Значний внесок у процес глобального потепління роблять промисловість, транспорт, сільське господарство та вирубка лісів. Спалювання викопного палива (нафти, газу, вугілля) викидає величезну кількість CO₂ в атмосферу, а вирубка лісів зменшує здатність природи поглинати цей газ. Метан, який виділяється під час видобутку корисних копалин і розкладу органічних відходів (а саме тваринництво), є ще потужнішим парниковим газом, ніж CO₂. Власне, що ці гази створюють парниковий ефект, тобто затримують тепло й сонячну енергію на поверхні Землі та перешкоджають її поверненню назад у космос. Таким чином відбувається все більший розігрів атмосфери.

Хоча варто сказати, що не всі з цим погоджуються, адже є невеликий відсоток вчених, які стверджують, що людина не причетна до глобального потепління, мовляв, це значно більші процеси та природні цикли на які ми не впливаємо. Також є група вчених, яка відстоює думку, що глобальне потепління у підсумку призведе до глобального похолодання у Європі через зупинку теплої течії Гольфстрім. 

У будь-якому випадку, таке потепління вже зараз має серйозні наслідки: екстремальні погодні явища (аномальна спека, повені, буревії, урагани), поступова зміна напрямків течій через танення льодовиків і підвищення рівня Світового океану, що особливо загрожує прибережним містам і островам. Крім того, змінюється кліматичний баланс у багатьох регіонах, а це впливає на сільське господарство, водопостачання та біорізноманіття у всьому світі. 

Читайте також: "Кілька днів літа Львів прожив так, ніби був десь біля екватора": розмова з кліматологом про парниковий ефект

Як тепла зима впливає на сільське господарство: озимі культури у стані стресу

В Україні ці зміни вже мають суттєвий вплив на сільське господарство, викликаючи як негативні наслідки, так і потенційні нові сприятливі можливості для аграрної галузі.

Головна проблема пов’язана з аномально теплими зимами для сільського господарства – це передчасне пробудження рослин. Бо відсутність стабільного зимового холоду може спричинити передчасне розпускання бруньок у плодових дерев і активізацію росту озимих культур. Відповідно, якщо після потепління повертаються достатньо сильні морози, це може призвести до значних втрат врожаю.

Крім цього надмірне тепло підвищує можливість розвитку шкідників і хвороб. Морози зазвичай знищують значну частину зимуючих шкідників і збудників хвороб. Але у теплу зиму вони переживають сезон без значних втрат, що збільшує ризик масового ураження культур.

Також відсутність покриву снігу призводить до дефіциту вологи у ґрунті, що критично важливо для озимих культур (озимі пшениця, ячмінь, жито, ріпак) і весняних посівів (яра пшениця, ярий ячмінь, кукурудза, соняшники, соя). Тому весною рослини можуть страждати від посухи ще до початку активного вегетаційного періоду.

Все це у підсумку призводить до зниження врожайності зернових озимих та весняних посівів. У підсумку фермери змушені адаптувати агротехнології, використовувати сучасні методи зрошення, селекцію більш стійких сортів та зміщувати дати посівів й збирання врожаю. 

У Мінагрополітики кажуть, що даними Національної академії аграрних наук України, ситуація зараз є досить ризикованою для успішної перезимівлі озимих культур. Бо через тепло підвищена фізіологічна активність рослин озимих культур посеред зими є "вкрай небажаною з точки зору їх надмірного виснаження і критично ризикованою у разі різкого зниження температури, що є підставою для визначення даної ситуації як складної". 

За даними ННЦ "Інститут землеробства НААН", рослини озимих зернових культур зараз перебувають у стані неглибоко зимового спокою, а протягом останнього тижня спостерігалося повільне протікання ростових процесів.

За інформацією Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, озимі культури у Львівській області перебувають у стані вимушеного зимового спокою. За спостереженнями науковців інституту протягом останніх років саме взимку у Львівській області спостерігається теплова аномалія. 

"Позитивним є те, що у цей період не відбувається такого негативного фактору як вимерзання рослин. Але за постійного коливання зимових періодів та відлиг, озимі зернові часто перебувають у стресовому стані, що призводить до їх виснаження, а зимостійкість у кінці зими знижується до мінімуму", - кажуть науковці. 

Варто ще сказати, що для тваринництва відсутність морозів сприяє поширенню хвороб серед худоби, особливо тих, які переносяться комахами. Крім того, нестабільний клімат впливає на якість кормів і зимові раціони тварин. 

Чи є позитивні ефекти від потепління для сільського господарства та як мінімізувати втрати

Засіяне поле, Фото: agro-business.com.ua

Попри складності з утриманням урожаю, деякі фермери все-таки можуть мати й позитивні моменти через теплі зими. Наприклад, відбувається економія на опаленні теплиць і тваринницьких комплексів. Відповідно, менші витрати на енергоносії можуть частково компенсувати інші втрати в аграрному секторі.

Зміна клімату відкриває і нові перспективи у вирощуванні культур, які раніше не підходили для того чи іншого регіону. Наприклад, на Львівщині тепер є хороші показники для виноградарства та виноробства, пишуть на AgroPortal.ua.

Також у деяких регіонах раннє пробудження рослин може дозволити аграріям висаджувати культури раніше, що потенційно збільшує кількість урожаїв на рік. Крім цього м’якші умови взимку можуть позитивно впливати на збереження поголів’я худоби.

Щоб мінімізувати негативні наслідки найперше потрібна адаптація культур до нових умов. Тобто це використання стійких до мінливого клімату сортів, які здатні витримувати різкі перепади температур. Зокрема, цим і займаються українські наукові аграрні інститути, які експериментують зі схрещенням різних озимих сортів. 

Фермерам ж потрібне посилене застосування біологічних методів боротьби, щоб уникнути спалахів комах і грибкових хвороб. Також доводиться вдосконалювати використання мульчування, снігозатримання та зрошення для підтримки балансу вологи. Звісно, що це додаткові витрати, але вони можуть бути частково чи навіть повністю покриті завдяки різним грантам, які надають світові організації українцям. 

"Клімат має великий вплив на сільське господарство. Це один із найважливіших факторів. Від нього залежить родючість. Щодо змін, то людство постійно працює над удосконаленням свого сільського господарства та його пристосування до тих чи інших кліматичних умов. Структури змінюються. Наприклад, раніше масово садили цукровий буряк і картоплю, тепер цього так немає. Зараз пшениця, ріпак, соя і соняшник. Тобто це не тільки кліматична проблема. Це й виробнича проблема. Це проблема ринку. Це багато факторів. Є таке поняття, як агрономіка, яка все це регулює. Тому була б вода, а все інше зробиться, людина знайде вихід", - відзначив "Еспресо.Захід"  доцент кафедри геоекології і фізичної географії Львівського національного університету імені Івана Франка Павло Шуберт.  

Який вплив теплої зими на дику природу

Нещодавно в інтернеті чимало було відео з українських Карпат, де вже "прокинулися" зі сплячки невтомні трудівники – мурашки, які ще з пізньої осені впадають в анабіоз, однак загальне потепління і сонячні дні вплинули на них. 

"Через аномально теплу зиму у Карпатах уже почали "прокидатися" від зимової сплячки комахи. Служба державної охорони Карпатського НПП зафіксувала значну активність мурах, яких теплі сонячні січневі дні змусили покинути свої домівки та спонукають до роботи", - написали у Карпатському національному природному парку.

Теплі зими сприяють поширенню видів, які зазвичай не виживали в холодному кліматі, зокрема інвазійних комах і рослин. Адже через відсутність сильних морозів можуть "прокинутися" й більше розмножуватися не лише мурашки, але й різні комахи-шкідники, такі як кліщі та навіть комарі. Їх пришвидшена активізація негативно впливає на здоров’я людей і тварин.

Загалом кажучи, довгі періоди тепла зимою призводять до порушення сплячки диких тварин. Мова йде і про ведмеді, і про їжаків, і про кажанів та інших тварин, які залежать від холодної погоди для впадіння в зимову сплячку. У теплу зиму є більші шанси, що вони можуть пробуджуватися передчасно, а це виснажує їхні енергетичні запаси та підвищує ризик загибелі. Адже для них ще може бути не досить доступної їжі для виживання. 

З іншого боку, через відсутність природного зменшення популяцій у холодний період, зростає чисельність лисиць, вовків та різних гризунів. Хоч це добре для їхньої популяції, але велика кількість цих тварин може негативно впливати на рівновагу в хитких екосистемах.

Цікаві зміни також відбуваються з пернатими. Адже деякі перелітні птахи можуть все більше відкладати свій переліт у теплі краї, або й взагалі залишатися на зимівлю в Україні, якщо зима дуже м’яка. А це робить пернатих вразливими до раптових похолодань. Тобто мова йде про загальну зміну міграційних маршрутів. 

Якщо говорити про рослини, через "погодні діри" відбувається порушення природних циклів. Дерева, кущі та інші рослини можуть починати вегетацію завчасно, але якщо після потепління повернуться морози, це призведе до вимерзання молодих пагонів і зменшення харчових ресурсів для тварин.

У підсумку тепла зима є серйозним викликом, оскільки впливає як на сільське господарство, так і на дику природу. Вона може спричинити значні втрати врожаю, порушити природні цикли тварин та екосистеми, а також створити нові виклики для фермерів. Та як каже народне прислів’я: "по бурі приходить гарна погода", тобто завжди є шанс адаптуватися до змін і знайти нові шляхи для подолання труднощів.

Читайте також: Україна за крок від розбудови екодуків. Що це таке і яка з цього користь