"Кілька днів літа Львів прожив так, ніби був десь біля екватора": розмова з кліматологом про парниковий ефект

Кандидат географічних наук, доцент кафедри геоекології і фізичної географії Львівського національного університету імені Івана Франка Павло Шуберт, який є автором понад 70 різних наукових праць, займається вивченням клімату західного регіону України. "Еспресо.Захід" поспілкувався з науковцем на тему зміни клімату та впливу цього процесу, зокрема, на Україну та на Львів.  

Фото: науковець Павло Шуберт / скрін з відео

"Температура глобально зросла на 1,1 градуса"

Пане Павле, про глобальне потепління кожного літа говорять усе більше. Цьогоріч українці вже відчули аномальні температури, які сягали 35 градусів тепла, а то й більше. У чому причина таких різких змін? Розкажіть докладніше про парниковий ефект і чи дійсно людська діяльність стрімко розігріває планету, чи таке було раніше?

Варто сказати про багато речей, але почнімо з того, що метеорологічна служба в Україні почала працювати лише з середини XIX століття. Методики, які були тоді і які є тепер, прилади, які були у позаминулому столітті, й ті, що маємо тепер, – все це не до порівняння. Тобто сучасні технології набагато досконаліші, а в кінці століття вони будуть ще досконалішими. Через це інформативність, яку ми маємо, створює враження такого сильного ефекту.

Моє дитинство минуло в селі. Я пам'ятаю кінець липня й початок серпня, коли весь ходив у пилюці. На дорозі утворювався такий шар висохлого пилу, і коли їхала машина, то за нею тягнувся такий шлейф, що ти був весь у пилюці. Чому так? Бо це індустріальна ера, яка почалася ще у другій половині XIX століття. Що таке індустріальна ера? Це активне використання паливних ресурсів: вугілля, нафти, газу. З’явилися двигуни внутрішнього згоряння. Може, десь чули, що таке лондонський смог? Лондон спалював вугілля в побутових масштабах, і над ним формувалося таке середовище, яке було насичене дуже великим смогом.

Так ось, цей вуглекислий газ із початком індустріальної ери почав накопичуватися у нижніх шарах атмосфери. Сучасні вимірювання свідчать, що він уже досягнув, а може, вже й "пересягнув" 421 молекулу на мільйон молекул інших газів. Атмосфера в основному складається з кисню й азоту. А вуглець допоміжний і становить 1% усіх інших газів. Цей вуглець має цікаву властивість, і не тільки він, а й метан, і вода та сама, - вони створюють парниковий ефект.

Парниковий ефект виникає, коли ми в день отримуємо надходження від сонця прямої й розсіяної сонячної радіації, тобто те, що ми називаємо сумарною сонячною радіацією (бо сонячна радіація є навіть тоді, коли небо покрите хмарами). Ці величини сонячної радіації втрачаються в темну частину доби, тобто вночі. А ось цей вуглекислий газ та інші парникові гази не дозволяють активно покидати теплове випромінювання в довгохвильовому діапазоні, бо кожне тіло, яке нагріте вище абсолютного нуля, випромінює теплоту в атмосферу. Саме це з 70-го року ХХ століття почало називатися парниковим ефектом.

Простіше кажучи, частина того тепла, яка мала б втрачатися Землею та йти в космос, залишається в атмосфері. Таким чином відбувається розігрів атмосфери. І дійсно, якщо ви порівняєте кліматичні періоди з 1961-го до 1991 року, а потім до 2021 року,  то побачите, що по всій земній кулі температура глобально зросла на 1,1 градуса.

Але є регіони, де вона більше зросла, наприклад, в Арктиці, що призводить до танення льодовиків і збільшення рівня Світового океану. Власне, всі ці катастрофічні сценарії майбутнього будуються не від того, що температура зросла і літо жарке, а від того, що тануть льодовики. Це біда для прибережних територій. Тому Європа та США б'ють на сполох, що треба щось робити з тим.

А про попередні періоди, наприклад, XVIII, XVII, XVI століття і так далі, ми не можемо говорити на сто відсотків, бо тоді не вели систематичних замірів. Але маємо опосередковані дані, які кажуть нам про те, що, до прикладу, з XIII до XVIII століття у Європі був період, який називають "малим льодовиком періодом", коли в цілому було значно холодніше, ніж сьогодні. Є навіть теорії, які доводять, що Велика Французька революція виникла через ці похолодання, бо зменшилася кількість сільськогосподарської продукції й тому значно зросло невдоволення населення.

Треба наголосити, що в останні роки, починаючи з 2020-го, ми спостерігаємо стабільно високі температури, що є аномальними в контексті останніх десятиліть. З 1945 року не було такої сталої тенденції до теплих років. 2020-й та 2015-й роки стали особливо жаркими, входять до трійки найтепліших. Раніше між роками були великі амплітуди температур, тобто один рік міг бути значно теплішим, а наступний – значно холоднішим, а зараз ці коливання стали меншими, і теплі роки трапляються частіше. Графіки кажуть, що з середини 1990-х усі роки показують температуру вище середнього. І це дає підставу говорити, що ми дійсно стрімко розігріваємо планету.

"Львів уже пережив декілька тропічних ночей"

Фото: відкриті джерела

Якщо говорити більш конкретно за Львівщину та Львів, наскільки ситуація тут аномальна?

За моїми даними, за даними львівського аеропорту, які я аналізую, в нас було декілька ночей тропічного типу. Це коли мінімальна температура вночі не опускалась нижче за 20 градусів. Тобто ми можемо собі уявити, що кілька днів цього літа прожили так само, якби ми жили десь біля екватора або в межах тропіків. Тобто, це вже аномалія.

Окрім того, ми пам'ятаємо, що в нас був дуже сухий червень, який призвів до того, що великі випаровування були над океаном. І ця волога мала кудись діватися, яка нас "тероризує" грозами, з тими опадами, які були, і тими результатами, які є. Тобто вона приходить із повітряної маси Північної Атлантики, також ще місцева додається і робить цю справу. Але таке було завжди, воно періодично виникає.

До чого ми прийшли. Львів не змінив свого положення: як розташовувався на відстані понад 5 тис. км від екватора, так і розташовується на тій самій широті й довготі. Не відбулася зміна нахилу осі планети за такий короткий період, бо це змінюється за десятки й сотні тисяч років. Тобто ці параметри не змінилися. Лише один параметр змінився – це людина. Якщо порівняти, якою була Львівщина, чи Львів в у XVIII або  XIX ст., та якими вони є тепер, і яка природа, ліси були, то все це не до порівняння.

Гляньте, скільки в нас зараз асфальту, бруківки та каменю навколо. Це створює над Львом тепловий купол. Зараз ця теорія теплового купола є особливо популярною. Думаю, що ви бачили розрахунки Інституту розвитку міста, яку температура можна спостерігати під деревом, на асфальті й так далі у Львові. Різниця дуже суттєва. Якщо знищити рослинність у місті, тоді воно буде розігріватися все дуже швидко.

Крім того, чому ця велика температура є? На нашій широті сонце не могло б розігріти повітряну масу при землі до такої температури, якби ця повітряна маса до нас не прийшла нагріта. Вона вже прийшла нагріта з Туреччини, з Південно-Східної Азії, з Сахари. Але переважно вона йде із Середземномор'я. Коли встановлюється атмосферний тиск вище за норму, тобто те, що ми називаємо антициклонною погодою, тоді температури високі, і спостерігається максимальне надходження сонячної радіації, оскільки небо зазвичай ясне. Тобто сонце відкрите, немає зовсім хмар, і нас пече, і ми маємо цю температуру.  

"Ми вже звикаємо й пристосовуємося до кліматичних змін, навіть не усвідомлюючи цього"

Фото: Роман Балук - ЛМР

Україна розташована в помірному кліматичному поясі, але чи є така можливість, що якщо температура й далі зростатиме, скажімо, за 50-100 років ми будемо говорити, що тут сформувався субтропічний кліматичний пояс? Чи це неможливо?

Коли ми говоримо про помірний пояс, то це дуже широка смуга. Далі йдуть субтропічний пояс на півдні, субарктичний на півночі та арктичний пояс. Це класифікація за Кеппеном, яка використовується в Європі. Отже, ви питаєте про сценарії зміни природних зон.

У нас є зона мішаних лісів, яка включає кілька підзон: широколистяні ліси, лісостеп і степ на півдні. Ці зони змінюються через поточну кліматичну ситуацію. Наукові моделі, розроблені провідними центрами, включаючи наш, передбачають чотири сценарії розвитку подій. Один із них – катастрофічний, за яким температура до кінця століття зросте до 6 градусів. Інший, помірний, передбачає, що температура не перевищить 2 градуси.

Паризька кліматична угода прагне обмежити глобальне потепління до 2 градусів. Якщо температура зросте на 6 градусів, кліматичні умови у нас стануть більш суворими, зокрема зменшаться опади, особливо на південному сході України. Опади зменшуються з північного заходу на південний схід, і через це природні зони змінюються. Вже зараз спостерігаються інвазії нових рослин.

Інвазія – це проникнення рослинності, яка пристосована до нових кліматичних умов. Наприклад, рослини з інших континентів, як колорадські жуки або ці іспанські коричневі слимаки. Це все є інвазіями.

Однак значні зміни природних зон не відбуваються швидко. Вони відбуваються поступово, і людина повинна пристосовуватися до цих змін. Ми вже звикаємо, навіть не усвідомлюючи цього. Особливо молодь, яка зазвичай не звертає уваги на кліматичні процеси, але з віком зміни стають помітніші.

Також клімат має вплив на сільське господарство. Власне, чи може змінитися родючість нашої землі, рослини, які вирощують? Чи буде зручно й далі садити пшеницю, соняншик й інші провідні культури, які в Україні вирощують зараз?

Так, клімат має великий вплив на сільське господарство. Це один із найважливіших факторів. Від нього залежить родючість. Щодо змін, то людство постійно працює над удосконаленням свого сільського господарства та його пристосування до тих чи інших кліматичних умов. Структури змінюються. Наприклад, раніше масово садили цукровий буряк і картоплю, тепер цього так немає. Зараз пшениця, ріпак, соя і соняшник. Та й усе. Більше нічого такого масового немає.

Тобто це не тільки кліматична проблема. Це й виробнича проблема. Це проблема ринку. Це багато факторів. Є таке поняття, як агрономіка, яка все це регулює. Тому була б вода, а все інше зробиться, людина знайде вихід.

"Якщо розтануть усі льодовики, світ може нагадувати фільм "Водний світ" із Кевіном Костнером"

Фото: кадр з фільму "Водний світ"

Якщо підсумувати, сценарій може бути такий, що зросте температура на 2 градуси, або 6. Розкажіть докладніше, чим це загрожує?

Поки що моделі працюють саме в цьому діапазоні. Якщо вийде за 6 градусів тепла, то це буде дуже суттєвий вплив. Чому? Бо розтануть льодовики.  Збільшиться рівень Світового океану, а це затопить великі території. Це головне. Мільйони людей змушені будуть переїхати. Пам’ятаєте фільм з Кевіном Костнером "Водний світ", де показують постапокаліптичне життя, коли всі льодовики розтанули? Ось таке щось може й статися, якщо температура різко ростиме й перевершить шість градусів. Так що всі ці сценарії вже розроблені та зняті Голлівудом. А тепер науковці підтверджують їх.

Але є ще інша справа. Інша група вчених каже, що ніякої цієї водної катастрофи з боку потепління не буде. Бо ми, навпаки, рухаємося до похолодання. Чому так? А тому, що Європа тепла тільки завдяки тому, що працює така течія, як Гольфстрім. Якщо вона зупиниться (а є моделі, що вона може зупинитися на 50%), тоді Європа замість того, щоб розігріватись, буде охолоджуватися. Плюс можуть статися потужні вибухи вулканів, які можуть бути ще катастрофічніші, бо попіл від цих вулканів може на довго закривати небо від сонячного тепла, бути щитом від сонця, тим самим зменшуючи температуру. Це явище відоме як вулканічна зима і такі події ставалися в історії.

Але це нерегулярні зміни. Бо ці всі похолодання останніх років, вірніше те, що людська історія запам'ятала, це власне викликано вулканічною діяльністю. Тож абсолютно впевнено сказати, який сценарій буде в кінці XXI століття, які будуть параметри, ми зможемо, коли наблизимося до кінця століття.

"Вплив війни на клімат потребує докладнішого вивчення"

Фото: Генштаб

У нашому випадку війна також впливає на клімат, адже всі ці вибухи викидають багато тепла в атмосферу.

Вибухи - ну, так. Та більша проблема, коли горять нафтобази, коли горить ліс. Вибухи більше забруднюють ґрунти і мають екологічні наслідки. Війни завжди створюють такі проблеми і що довше вони тривають, то гірші наслідки.  Хоча є зворотні зв’язки. Наприклад, у цих регіонах менше автомобілів їздить, менше виробництво працює, менше заводи викидають вуглекислого газу й метану в повітря. Але це все треба вивчати й спостерігати, а не просто гадати на кавовій гущі. Тільки науковці можуть зробити ці моделі, щоб сказати про точні впливи.

Останнє, про що хотів поговорити. Є люди, які вперто не хочуть вірити, що температура зростає. Вони кажуть, що людина не може впливати на клімат і температуру своєю діяльністю, що все відбувається природним чином. Але це, напевно, як казати, що Земля пласка... Що ви думаєте про це?

Я скажу так. Коли людина, Homo sapiens, 2 млн років тому встала на прямі ноги і почала освоювати цю планету, число осіб довгий час вимірювалося кількома тисячами. Людина розвивалася, нас ставало то десятки тисяч, то сотні тисяч. Були періоди, коли природа сприяла і число людей зростало, а потім різко зменшувалося. Ще 11 тис. років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, людей було всього кілька мільйонів, але завдяки сільському господарству, тваринництву, розвитку держав і так далі дві тисячі років тому людей вже було 200-300 млн осіб. А тепер нас 8 млрд і це число зростає.  А уявіть собі, навіть не говорячи про всі автомобілі й заводи, коли ці 8 млрд людей кожні кілька секунд видихають повітря, скільки вуглекислого газу з’являється? А ще ті мільярди тварин, яких ми спеціально вирощуємо для їжі, скільки вони продукують його? Тому ці масштаби дійсно глобальні. Що більше, є моделі, які кажуть, що ми вже з'їли запаси ресурсів покоління наперед, через те все дорожчає, ресурси дорожчають.

Тож хай собі люди думають, що хочуть, це їхнє право. Ми живемо в демократичній країні. Але наука говорить про те, що нас чекають небажані кліматичні процеси. І ми змушені будемо звертати на це увагу, навіть якщо продовжуватимемо їх заперечувати.

• До слова, у Львові 11 липня зафіксували черговий температурний рекорд. Тоді температура повітря перевищила багаторічний максимум, який спостерігався 22 роки тому.