Вбитий кілером-шпигуном з Львівщини: роковини трагічної смерті Степана Бандери

"Еспресо.Захід" розповість про лідера Організації українських націоналістів, який став символом боротьби за незалежність, та як радянському шпигуну вдалося вбити Бандеру.

Політичною діяльністю почав займатися з юних років

                                                                                 Фото: юний Бандера та будинок, де він виріс - Вікіпедія

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів, зараз на Івано-Франківщині. Походив із родини греко-католицького священника Андрія Бандери, де виховувалося шість дітей. Родина Бандери активно підтримувала український національний рух, що суттєво вплинуло на формування поглядів Степана з дитинства.

Уже в студентські роки Бандера долучився до боротьби за незалежність України. Під час навчання у Львові він став членом Організації українських націоналістів (ОУН). За активну діяльність у складі ОУН Бандера швидко піднявся кар'єрною драбиною, ставши провідним діячем націоналістичного руху.

Ув’язнення, конфлікт з ОУН(м) та Друга світова

У 1934 році Бандера організував вбивство польського міністра внутрішніх справ Броніслава Перацького, як відповідь на політику "пацифікації" проти українців у Польщі.

За цей злочин Бандеру заарештували й засудили до смертної кари, яку потім замінили на довічне ув'язнення. Проте він був звільнений у 1939 році після початку Другої світової війни.

Після звільнення Бандера очолив радикальне крило ОУН, що стало відоме як ОУН(б) або "бандерівці". Внутрішній розкол в ОУН був спричинений бажанням Бандери до рішучих дій та методів боротьби. Бандера стояв за жорстку і безкомпромісну боротьбу, що включала збройний опір, тоді як ОУН(м) (мельниківці) шукали компроміси.

30 червня 1941 року ОУН(б) на чолі з Бандерою проголосила у Львові Акт відновлення Української держави. Це було зроблено за кілька днів після початку німецького вторгнення в СРСР. Проте Гітлер доручив своїй поліції негайно зліквідувати цю "змову українських самостійників", бо мав інші плани щодо України. Німецька окупаційна влада швидко арештувала Бандеру і згодом він потрапив у концтабір "Заксенгаузен", де перебував до 1944 року.

В Заксенгаузені Бандера перебував у спеціальному блоці для важливих політв'язнів. Хоча умови були важкі, його не катували і не стратили. У 1944 році, коли ситуація на фронтах змінилася на користь антигітлерівської коаліції, нацисти звільнили Бандеру, сподіваючись застосувати його вміння проти радянських сил. Однак Бандера не погодився йти на співпрацю і вів боротьбу на два фронти.

Після війни Бандера продовжив боротьбу за незалежність України з еміграції. Він оселився в Мюнхені, де продовжував очолювати ОУН(б) та координував діяльність українського підпілля. В умовах холодної війни Бандера активно співпрацював з розвідувальними службами західних країн, зокрема Великобританії та США.

Останні дні Бандери та хто стояв за вбивством

Фото: Бандера з дітьми - Локальна історія

 У 1959 році Бандера жив у Мюнхені під фальшивим іменем Штефан Попель. Він перебував під постійною загрозою, адже радянська влада прагнула за будь-яку ціну знищити українського націоналістичного лідера. 

15 жовтня Бандера повернувся додому з супермаркету на вулицю Крайтмайрштрассе, коли несподівано в під'їзді на нього напав чоловік. Нападник підійшов ближче і випустив струмінь ціанистого калію прямо в обличчя Бандери, який встиг піднятися сходами, але швидко втратив свідомість і через кілька годин помер у лікарні.

Ім'я вбивці було встановлено лише через два роки. А до цього були різні версії. Радянська офіційна пропаганда звинуватила в скоєнні цього злочину міністра у справах біженців ФРН, з яким Степан Бандера мав тісні зв'язки під час Другої світової війни. Також серед українських емігрантів почали стрімко поширюватися чутки про те, що Степан Бандера став жертвою західнонімецьких спецслужб.

Однак вбивцею був агент радянського КДБ - Богдан Сташинський, який виконав наказ вищого керівництва Радянського Союзу. Сташинський зумів втекти після вбивства, але згодом здався західнонімецькій владі й зізнався у вбивстві Бандери та Лева Ребета — іншого провідного діяча ОУН, якого він убив у 1957 році тим самим способом.

Сташинський отримав від КДБ спеціальний пістолет, який випускав зруйнований газ ціанистого калію, здатний заподіяти майже миттєву смерть. До того ж смерть жертви могла виглядати як інфаркт.

Мотиви Сташинського, суд і вирок

Фото: Вікіпедія

Радянський уряд роками виношував план ліквідації Бандери через його діяльність, яка серйозно загрожувала радянській політиці. Бандера став одним із головних ворогів СРСР завдяки своїм закликам до збройного опору та активному спротиву радянської окупації. Крім того, Бандера був символом національної ідеї, що за умов комуністичного режиму сприймалося як неприпустима загроза системі. 

Персонаж його вбивці, Сташинського – це заплутаний клубок поворотів долі, які одного дня можуть стати гостросюжетним фільмом про людину, яка вбила Бандеру.

Богдан Сташинський, який народився на Львівщині у 1931 році, вже у 19-річному віці був завербований органами держбезпеки, хоч ніколи й не цікавився політикою. Він навчався у Львові, їздив поїздом до рідного села Борщовичі, а не маючи грошей – часто це робив без квитка. Тоді його затримала міліція і так почався шлях до вбивства Бандери.

Спершу він опинився в позиції, коли його змусили стати радянським агентом під загрозою знищення сім'ї, яка була націоналістична і мала зв’язки з ОУН й УПА. Богдан погодився на співпрацю. Видавши кількох націоналістів, рідні зрозуміли, що він зрадник і зв'язок з сім’єю був втрачений. Та органи держбезпеки побачили у юнакові перспективного агента, запропонували чималі гроші та взяли на "офіційну" роботу. Він погодився й остаточно вибрав долю вбивці.

КДБ почало готувати Сташинського, якого у 1954 році заслали у НДР. Звідти він почав їздити до Мюнхена, де йому поставили завдання вбити одного з лідерів ОУН Льва Ребета. Успішно впоравшись із цим, йому доручили нову ціль – таким же чином ліквідувати самого Степана Бандеру. Сташинський діяв із прямої вказівки Олександра Шелєпіна, тодішнього керівника КДБ.

Після успіхів в Німеччині, Сташинського нагородили в СРСР.  Однак подальша доля радянського шпигуна не склалася, а все через кохання.

За кордоном він полюбив німкеню. Хоч йому вдалося переконати і своїх роботодавців, і свою кохану, щоб одружитися й жити у Москві, та для дружини стало шоком, що він виявився агентом КДБ. Вона завагітніла, повернулася в Німеччину, але син раптово помер. Сташинському дозволили з’їздити на похорон і тут він спланував втечу.  

Увечері 12 серпня 1961 року, за три години до початку будівництва Берлінського муру, разом з дружиною він утік до Західного Берліна і здався місцевій поліції. У поліції й пізніше американським розвідникам він зізнався у вбивстві Ребета та Бандери.

Відбувся гучний судовий процес, під час якого на весь світ викрили методи КДБ. Сташинський у всьому зізнався і його засудили на вісім років. Це зізнання підтвердило причетність радянських спецслужб до ліквідації українських націоналістичних лідерів, що стало міжнародним скандалом, першого секретаря ЦК КПРС Микиту Хрущова особисто звинуватили в діях його спецслужб.

Спадщина Бандери та доля його вбивці

Фото: соцмережі

Життя й смерть Степана Бандери залишила великий слід в історії України та українського націоналістичного руху. Він став героєм і символом боротьби за незалежність, що триває й досі. Хоча СРСР хотів знищити пам'ять про нього, та після розпаду Радянського Союзу в Україні, Бандера став національним героєм.

Його ім'я сьогодні є частиною національної ідентичності, а його популярність у суспільстві лише росте. Смерть Бандери — це одна з найбільш відомих операцій КДБ, яка ілюструє безжальність радянського режиму та тривалість боротьби українців за свою незалежність.

Щодо самого вбивці Бандери, то існує дуже мало перевірених даних, як склалося його життя після в’язниці. Відомо, що уже після 4 років ув'язнення, завдяки співпраці з американськими спецслужбами, Сташинського звільнили й передали ЦРУ. Подальша доля невідома, припускають, що він з дружиною міг оселитися у США чи будь-якій іншій західній країні, де був добре замаскований, щоб не трапити на очі радянських шпигунів, які тепер почали полювати на нього. 

Читайте також: 10 дуже своєчасних тепер думок Степана Бандери