Українці відзначають Різдво Христове: історія, традиції та символи найурочистішого свята року

"Еспресо.Захід" розповість більше про історію, традиції та символи свята.

Різдво Ісуса Христа: історія свята

Згідно з Євангелієм, Ісус Христос народився в часи правління імператора Августа в юдейському місті Вифлеємі у сім'ї теслі Йосипа Обручника з Назарету та Марії (Богородиці й Пріснодіви), які прибули до Вифлеєму для участі в перепису населення. Під час народження Христа над печерою зійшла Вифлеємська зірка, яка вказала про цю подію трьом волхвам (мудрецям, царям). Першими прийшли поклонитися Христу пастухи, яким про цю подію сповістив янгол, потім волхви. Волхви піднесли Христу царські дарунки – золото, ладан і миро.

Цар Юдеї Ірод, який почув вістку про народження нового царя, велів вбити всіх дітей у віці до 2 років у Вифлеємі та околиці. Це вказує на те, що Ісусу на той момент могло бути до двох років. Йосипу явився ангел та попередив про небезпеку. Тому родина Йосипа була змушена переховуватися в Єгипет аж до смерті Ірода.

Достовірна дата народження Христа невідома. Святе Письмо не вказує ні дня, ні року, коли, саме народився Христос. Рішення про святкування Різдва Христового 25 грудня було прийнято на Ефеському (Третьому Вселенському) церковному соборі в 431 році.

Святкування Різдва в Україні

Третій рік поспіль у зв’язку із переходом на новоюліанський календар головне свято року – Різдво Христове – разом зі всім світом відзначаємо 25 грудня.

В Україні Різдво належить до найбільш популярних свят. Невід’ємним атрибутом святкування Різдва у нас є колядки, в яких прославляється новонароджений Христос. Колядники ідуть з колядою від хати до хати, сповіщаючи радісну новину – народження Божого Дитяти. У всіх храмах відправляються святкові різдвяні літургії. За святковим столом збирається вся родина, вітаючись словами: "Христос рождається! Славімо Його!"

Читайте також: Найочікуваніші свята 2025 року: церковний календар на грудень

Традиції Різдва

Різдву передує 40-денний піст, який готує нас до зустрічі одного з найважливіших християнських свят. Церква вчить, що час посту – це насамперед час очищення душі та приготування до народження Спасителя. Піст для християн супроводжується частою молитвою, читанням Святого Письма та прийняттям Святих Таїн, які повинні бути постійною практикою вірян, не лише в час посту. Різдвяний піст або ж Пилипівка розпочинається 15 листопада і триває до 24 грудня включно.

Напередодні Різдва відзначаємо Святвечір – надвечір’я народження Ісуса Христа. Традиційно ввечері родина збирається за столом із 12 пісних страв, молиться та колядує. Головною стравою Святвечора є кутя, серед іншого – грибна юшка або борщ, пампухи, узвар, вареники тощо.

Українське Різдво відзначається особливими традиціями, зокрема колядками. Колядники ходять від хати до хати, тримаючи велику зірку, щоб розважити сусідів та родину, отримують за це гроші та солодкі подарунки. Вважалось, що чим більше колядників завітає до дому, тим більше багатства й щастя буде у ньому наступного року.

Символи Різдва

Головними атрибутами свята є вертеп, різдвяна зірка (звізда), колядки, кутя, дідух та ялинка. 

До куті завжди було особливе ставлення, адже зерно в ритуальній страві символізує воскресіння з небуття, мак – достаток, а горіхи з родзинками – довголіття і процвітання. Вважалося, що трапезу у найближчі три дні Різдва треба починати саме з куті.

Колядою називають пісні, які прославляють народження Ісуса Христа. Часто колядники ходять із великою восьмикутною зіркою, яка символізує світло та народження Бога. 

Традиція встановлення вертепу прижилася на наших теренах приблизно в XVII столітті. На Галичину ця традиція йшла з Польщі. Вже з XVIII століття нам відомий ляльковий вертеп – різдвяна драма, в основі якої євангельська історія про народження Ісуса Христа.

Дідух – перший або останній необмолочений сніп пшениці. Саме слово "дідух" в перекладі зі старослов'янської означає дух роду. Наші предки вірили, що у Святвечір дідух набуває магічної сили. Навіть казали: "Дідух – до хати, біда – з хати".

Окрім дідуха, під скатертину чи на підлогу в хаті кидали сіно (солому). Це символ ясел, де народився Ісус. Розкладали в хаті й обереги. Часник – відганяв нечисту силу, зерно – на добрий урожай, гроші – для добробуту в оселі.

За повір’ям, напередодні Різдва на пісну вечерю додому зліталися душі померлих родичів, тому за давнім звичаєм, на стіл клали ще одну ложку. У гості в цей вечір не ходили, але якщо в хату просився подорожній, його завжди приймали.

Пізніше з’явилася традиція прикрашати у хаті ялинку до Різдва.

Значення свята

Різдво для християн є одним із найбільших свят, свято на честь того, що сам Бог, Творець неба і землі, став людиною, щоб спасти всіх людей, допомогти їм побачити правильний шлях у житті.

Народження Спасителя – це всесвітнє свято, бо з Різдва Христового починається земне життя Ісуса Христа, а разом із цим починається й нове життя людей. Та й літочислення ми ведемо саме від події Різдва Христового.

"Різдво утверджує в нас віру в те, що, яку б силу і могутність тимчасово не виявляло зло, Бог неодмінно переможе", – наголошують у ПЦУ.

Радісного Різдва!
Христос рождається!