Свято Обрізання Господнього й іменини Василія: історія й традиції першого дня нового року

"Еспресо.Захід" розповість більше про історію свята та традиції дня.

1 січня відтепер не лише початок нового календарного року. За новоюліанським календарем цього дня ми відзначаємо свято Обрізання Господнього та вшановуємо пам’ять Василія Великого.

Обрізання Господнє: чому святкуємо та значення дня

У давні часи на 8-й день після народження над хлопчиками звершували обряд обрізання крайньої плоті на знак завіту між Богом та Авраамом, родоначальником єврейського народу, і його нащадками. У старозавітній церкві "обрізаний" вважався приналежним до народу Ізраїля, виконавцем Божої волі, а "необрізаний" – вигнанцем та язичником. Обряд обрізання був прообразом Таїнства Хрещення, пояснюють у Православній церкві України.

В обрізанні, як зараз у хрещенні, людині давали ім'я. 

"Необхідність звершення над Ісусом Христом старозавітного обряду обрізання обґрунтовується тим, що Він прийшов не порушити закон, але виконати його. Господь, хоча й сам є законодавцем, але не змінює для себе закон. Він сам виконує те, чого вимагає від інших, подаючи цим приклад для нас. Цим прикладом упокорення Господь також закликає нас слідувати Божим заповідям", – кажуть у ПЦУ.

Церква у події обрізання Ісуса Христа акцентує насамперед на жертві й самовідреченні – кожен християнин мусить практикувати обрізання від своїх похотей та злих намірів.

Також у той день надали Христові ім’я Ісус, що вказує на святість і Його силу.

Празник Обрізання, хоча вважається великим, не належить до 12 найбільших свят.

Вшанування св. Василія Великого

Василій Великий народився близько 330 року в Кесарії і походив зі знатного роду, що славився не лише багатством, а й ревною християнською вірою. Батько був адвокатом і викладачем риторики. У сім’ї було десятеро дітей, з яких п’ятеро і мати Емілія зачислені до святих.

Першу освіту Василій здобув під керівництвом батька. Після його смерті святий вирушає на навчання до Константинополя, а потім до Афін, де опановує риторику і філософію, астрономію і математику, фізику і медицину. Опісля він повертається в Кесарію, де викладає риторику. Близько 362 року він був висвячений у сан диякона єпископом Мелетієм, а через 2 роки – у сан пресвітера єпископом Кесарійським.

Святий написав багато праць, залишивши по собі велику духовну спадщину – це твори догматичні, моральні, аскетичні, полемічні, пояснення Святого Письма, 366 листів. Він уклав текст Божественної Літургії, приклався до формування вчення про Пресвяту Трійцю. Його визнають Великим Вчителем Церкви.

Святий Теодор Студит називає св. Василія "батьком грецького чернецтва й найпершим з усіх отців".

Традиції першого дня нового року

Святкування дня Василя починається ще напередодні – у Щедрий вечір, тобто 31 грудня на Маланки. Діти і молодь ходять до сусідів і колядують. Хлопці ходять посівають, розсипають зерно і бажають здоров'я господарям.

Читайте також: Щедрий вечір і свято Маланки: як в українській традиції відзначають переддень нового року

Щедрування – традиційне народне дійство з обрядовими піснями, які прославляють релігійні свята, – давній звичай новорічних обходів. Щедрівка увібрала в себе національний колорит, ментальні, побутові та традиційні особливості. В текстах щедрівок побажання часто-густо пов’язані з прикликанням Божої допомоги на всі справи, проханням про здоров’я та добробут.

У храмах служать літургію за чином Василія Великого. 

На світанку 1 січня, на свято Василя, в Україні починають посівати зерном. В народі вважалося, що посівання приносять добробут, щастя та великий урожай на весь рік. За народним віруванням, посівати можуть лише хлопці, оскільки вважалося, що дівчата щастя не приносять.