Свято дива і казок: 6 грудня Миколая Чудотворця – звичаї, легенди та історія

Еспресо.Захід розповість про святого, якого пошановують усі християни.

Святий Миколай Мирлікійський, народився 15 березня 270 року в історичній області Лікія (сучасна Туреччина), за часів правління жорстокого імператора Діоклетіана. Священнослужителі вважають, що в особі Миколая Чудотворця ми маємо помічника, лікаря, порадника, який жив для Господа і людей. З великою любов'ю допомагав потребуючим, хворим та сиротам, водночас був ревним воїном. 

Дива Святого Миколая

"Житіє святителя рясніє багатьма прикладами допомоги людям, один із яких особливо тішить серце. У Патарі жив чоловік, який мав трьох дочок. Збанкрутувавши, він, аби не померти з голоду, вирішив торгувати своїми дітьми. Дізнавшись про це, Миколай уночі, таємно, підкинув їм три вузлики золота, позбавивши родину від падіння, а безприданниці змогли щасливо вийти заміж", – писали на сторінці Волинської єпархії ПЦУ.

Святого Миколая люблять і шанують у всьому світі. Про це свідчить велика кількість храмів на честь Миколая. Одним із перших, побудованих рівноапостольною княгинею Ольгою в Києві, була Свято-Миколаївська церква на могилі Аскольда, князя, якого у хрещенні звали Миколаєм.

"Ім’я Микола означає "той, хто перемагає". Святий Миколай підтверджував його щоразу. Вже те, що він допомагав людям, зцілював їх, переконує нас у його у перемозі над усяким злом. Через те він і названий Чудотворцем. Ця риса дає право називатися святим", – писав духівник Андрій Гнатюк.

Після нетривалої хвороби угодник помер 6 грудня 342 року і був похований у соборній церкві міста Мира. У 1087 році його мощі перенесли до італійського міста Барі, де вони перебувають й донині.

Біля саркофага Миколи Чудотворця навіть тоді, коли він помер, відбувалися дива: зцілялися безнадійно хворі, повертався зір до сліпих. Прочани з надією йшли за тисячі кілометрів. Ті, хто мав чисті помисли, непорушну віру, неодмінно зцілювалися. 

"Український народ споконвіку звертається до святого Миколая Чудотворця як до заступника. В образах він постає як побожний старець, а в багатьох сім’ях асоціюється з добрим дідусем, який любить дітей і приносить їм подарунки. Однак не можна забувати, що найперше – це ревний захисник Християнства, великий подвижник Божий, для якого Всевишній понад усе. Захисту істинної віри він присвятив життя, тому ставлення до святителя має бути шанобливе", – йдеться в розповіді "Благословення святого Миколая".

Про ікони святого Миколая

Ікони Миколая Чудотворця є одними із найпоширеніших в Україні. Залежно від часу написання змінювалися лише деталі.

"Найдавніша ікона святителя Миколая на Русі, про яку що-небудь відомо, датована ХІІ ст. Зберігалася вона в Софії Київській, однак до наших днів не дійшла. Найбільш рання, яка збереглася, – новгородського походження з ХІІІ ст. – перебуває в Російському музеї Санкт-Петербурга. Серед волинських ікон Миколая найдавнішою вважають ту, що свого часу зберігалася у селі Жидичин. Де вона зараз – невідомо. Окрім того, образ шанували як чудотворний. Ще одна шанована ікона перебувала у Вербському монастирі до ХVI–XVII ст., але теж не збереглася. Вважають, що туди її приніс князь Андрій Курбський, який втікав від Івана Грозного.

Від XIII до XVII–XVIII ст. традиційним було поясне зображення святого Миколая, обов’язково з благословляючою правицею, а в лівій руці – Євангеліє. Одяг його відповідав сану архієпископа.

 Культ святого Миколая був популярний у східнохристиянських церквах, особливо в Греції. Звідти він поширився до Італії, Німеччини, України. На основі єпископа Миколая Мирлікійського в багатьох європейських країнах було створено образ Святого Чудотворця, що приносить малюкам подарунки на день святого Миколая. У англомовних країнах, зокрема у США, використовується ім'я Санта Клаус, який, згідно традиції, обдаровує дітей на Різдво.

Якщо ви чемно поводились цілий рік, допомагали війську і були добрими людьми, то також, напевне, отримали трохи дива і подарунків від Святого Миколая.