Допис нардепа Віталія Безгіна про те, що в Україні буде 9 статистичних макрорегіонів наробив чимало галасу, адже багато людей сприйняли це як зміну адміністративного поділу України. Питання викликало також те, чому в один макрорегіон з Львівською, Закарпатською, Івано-Франківською потрапила Чернівецька, а не Тернопільська область. Ще одне питання, чи матиме цей макрорегіон адміністративний центр і де він буде розташований.

Як пояснили "Еспресо.Захід" у Львівській ОВА, поділ України на статистичні макрорегіони насправді потрібен лише для уніфікації української статисти з європейською, оскільки Україна має статус кандидата в ЄС. Про зміну адміністративного поділу України чи створення нових адміністративних центрів не йдеться. Це виключно статистична класифікація.

При цьому виявилось, нова статистична класифікація територіальних одиниць уже діє з 1 січня 2025 року. Як пояснили у Держстаті  класифікація NUTS-UA розроблена зі створення офіційної державної статистичної інформації відповідно до стандартів ЄС, а також її надання міжнародним організаціям, зокрема Євростату.

Що таке класифікація NUTS

Ще Євростат запровадив класифікацію NUTS (Nomenclature of Territorial Units for Statistics, або номенклатура територіальних одиниць для статистики) як єдину, узгоджену систему поділу території ЄС для виробництва регіональної статистики. У 2003 році у ЄС затвердили регламент ЄС 1059/2003, який надати NUTS юридичний статус.
Річ у тім, що у країнах ЄС різний адміністративний поділ, то порівнювати дані, наприклад, німецькі землі та польські воєводства не зовсім коректно. Тому країни розділили на статистичні одиниці різного рівня: NUTS-1 (великі регіони з населенням від 3 до 7 млн), NUTS-2 (від 800 тис. до 3 млн) та  NUTS-3 (від 150 до 800 тис.) При цьому часто ці статистичні регіони не збігаються з адміністративними, тож існують лише віртуально. 

На які макрорегіони поділили Україну

Наказ про Статистичну класифікацію територіальних одиниць України (NUTS-UA) Держстат затвердив ще у липні 2024 року, а набув чинності він з 1 січня цього року. Відповідно до цього наказу, Україну поділили на 8 статистичних макрорегіонів, тобто NUTS-1, області у нас відповідають рівню NUTS-2, а райони – NUTS-3. Тож коли Віталій Безгін написав про те, що буде 9 таких регіонів, то, вочевидь, йдеться про внесення змін до чинного поділу.

Відповідно до наказу, створено 8 статистичних макрорегіонів:
1 – Полтавська, Сумська, Харківська і Чернігівська області;
2 – Донецька та Луганська;
3 –  Дніпропетровська, Запорізька та Кіровоградська;
4 – Миколаївська, Одеська та Херсонська, АРК Крим та Севастополь;
5 – Вінницька, Тернопільська та Хмельницька;
6 – Київська, Черкаська та Київ;
7 – Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька;
8 – Волинська, Житомирська та Рівненська.

За цією класифікацією, даним при присвоюватимуть коди, які починаються UA. Далі буде три цифри, де перша цифра - номер макрорегіону, друга - номер області, третя - номер району. Скажімо, Львівська область матиме код UA 73 (7 макрорегіон, 3 область). Номери областей і районі визначатимуть від 1 до 10 залежно від їх місця у списку в алфавітному порядку. Скажімо, на Львівщині Дрогобицький район має код  UA731, Яворівський UA737. 

Як можуть змінити поділ на статистичні макрорегіони

У варіанті поділу, оприлюдненому депутатом Безгіним (він наразі не затверджений) поділ виглядає так:

1 макрорегіон: Сумська область, Харківська область, Чернігівська область;
2 макрорегіон: Донецька область, Луганська область;
3 макрорегіон: Дніпропетровська область, Запорізька область;
4 макрорегіон: Миколаївська область, Одеська область, Херсонська область, Крим. 
5 макрорегіон: Вінницька область, Тернопільська область, Хмельницька область. 
6 макрорегіон: Київська область та місто Київ. 
7 макрорегіон: Закарпатська область, Івано-Франківська область, Львівська область, Чернівецька область. 
8 макрорегіон: Волинська область, Рівненська область, Житомирська область. 
9 макрорегіон: Полтавська область, Кіровоградська область, Черкаська область.