Рік нових наймасованіших атак: куди на заході України у 2025-му найчастіше летіли російські ракети

"Еспресо.Захід" розповідає про найбільші російські обстріли заходу країни протягом 2025 року.

Атака 6 червня на Луцьк

У ніч проти 6 червня Росія атакувала Луцьк із повітря, влучивши у багатоповерхівку.

Під час розбору завалів будинку рятувальники виявили тіло загиблого чоловіка. Наступного дня знайшли також тіло 24-річної дівчини. 

фото: фейсбук-сторінка Ігоря Поліщука

Окрім того, 6 червня росіяни атакували й Тернопільщину. Там було пошкоджено промислові об'єкти та інфраструктуру, частина міста залишилася без електроенергії. Влада повідомляла про п'ятьох постраждалих унаслідок обстрілу, під час гасіння пожежі травмувалися також 5 рятувальників.

На той момент в обласній адміністрації цю атаку називали наймасованішою з початку повномасштабного вторгнення Росії.

Атака на Рівне й Дубно 9 червня 

У ніч на 9 червня російські війська завдали масованого комбінованого удару по Рівненській області. Основними цілями ворога були Рівне й Дубно.

фото: поліції

Мер Рівного Олександр Третяк заявив про наймасштабнішу атаку на регіон. За його словами, російські окупанти атакували область десятками "шахедів" і ракетами. 

Унаслідок нічної ворожої атаки незначних ушкоджень зазнав об’єкт цивільної інфраструктури області. У 52-річного постраждалого жителя Рівненського району була поранена рука.

Атака на Луцьк і Хмельниччину 9 липня 

У ніч проти 9 липня Луцьк зазнав, за словами міського голови Ігоря Поліщука, наймасованішої з початку повномасштабного вторгнення атаки з боку російських військ із застосуванням безпілотників і ракет.

Як згодом стало відомо, росіяни спрямували на Луцьк орієнтовно 50 безпілотників і 5 ракет.

Унаслідок атаки в місті фіксували займання будівель одного з гаражних кооперативів і пожежу на території одного з підприємств. У приватних будинках поруч з інфраструктурою, яку атакували безпілотники, вибуховою хвилею розбило вікна.

Президент України Володимир Зеленський тоді заявив, що в ніч на 9 липня ворог випустив по Україні найбільше цілей за добу від початку повномасштабного вторгнення.

Під час нічної масованої атаки 9 липня вибули лунали й на Хмельниччині. У Хмельницькому районі внаслідок падіння уламків безпілотника загинула людина.

Атака на Чернівці 12 липня 

Росіяни у ніч на 12 липня атакували Буковину 4 "шахедами" та однією ракетою. Одразу після атаки стало відомо про загибель 26-річної дівчини та 43-річного чоловіка, а також про багатьох постраждалих.

Того дня в Чернівцях російська атака пошкодила декілька житлових будинків, магазинів, адміністративних будівель та автомобілів. Також були наслідки на території Сторожинецької громади, де внаслідок ураження ворожого БПЛА було пошкоджено житловий будинок та автомобіль. 

фото: ДСНС

У Чернівцях 13 липня оголосили днем жалоби за загиблими внаслідок російської атаки.

Згодом кількість жертв російського обстрілу Чернівців 12 липня зросла до трьох. 16 липня в лікарні помер 74-річний Василь Клипич, мешканець Снятина Івано-Франківської області.

10 серпня, майже через місяць після атаки, в лікарні Чернівців померла ще одна постраждала від ракетного удару 12 липня.

У ніч на суботу, 12 липня, Росія також атакувала дронами Львів. Постраждали 12 людей, серед них - двоє дітей 11 та 16 років.

фото: facebook Андрія Садового

Найбільше ушкоджень було в Залізничному та Галицькому районах міста, де були зруйновані два будинки – на вул. Митрополита Андрея, 16 і на вул. Олени Степанівни, 35. Також пошкоджень зазнали два промислові об'єкти в місті.

Атака на Івано-Франківщину 21 липня 

У ніч на 21 липня Івано-Франківськ, за словами голови міста Руслана Марцінківа, зазнав наймасштабнішого удару від початку повномасштабного вторгнення.

фото: Руслан Марцінків

Унаслідок атаки травмувалися четверо людей, серед них – 12 річний хлопець.

У результаті ворожого обстрілу Івано-Франківська виникли пожежі на декількох локаціях – у гаражах та автомобілях на відкритій стоянці, а також виробничо-складських приміщеннях.

Окрім того, пожежа виникла в господарській будівлі на території Городенківської територіальної громади Коломийського району. Також зафіксували пожежу у двоповерховому приватному житловому будинку в Івано-Франківській територіальній громаді. 

Атака на Львів і Закарпаття 21 серпня 

Зранку четверга, 21 серпня, російська армія атакувала Львів ракетами та "шахедами". Унаслідок комбінованого удару одна людина загинула, ще троє постраждали. Вибуховою хвилею пошкоджено будинки, один з ударів росіяни спрямували по вулиці Олени Степанівни, яку атакували місяць тому, 12 липня. Тоді обійшлося без загиблих.

фото: Андрій Садовий

Через руйнування, спричинені атакою 21 серпня, із постраждалих будинків довелося відселити мешканців 11 квартир — це 17 людей.

Загалом через цю атаку Росії у Львові було пошкоджено 26 будинків, зірвано 5 дахів, вибито 155 вікон, пошкоджено 9 автомобілів. Також постраждав дитячий садок.

21 серпня Росія також вдарила по Закарпаттю. Область зазнала значних руйнувань уперше за час повномасштабної війни. Дві ракети "Калібр" знищили американське підприємство з виробництва електроніки Flex на околицях Мукачева.

фото: Мирослав Білецький

Завод виробляв побутові прилади, на ньому працювали 2600 фахівців. На момент удару на заводі перебували 600 працівників нічної зміни, 19 із яких постраждали.

Завод планують відновити державним коштом, на це хочуть виділити до 16 млн грн.

Атака на Львівщину 5 жовтня

5 жовтня Львів і Львівщину атакували 78 дронів і 12 ракет. Також цієї ночі під ударом на заході України опинилась Івано-Франківська область.

Унаслідок цієї атаки у селі Лапаївка на Львівщині загинули четверо членів родини – серед них 15-річна школярка Анастасія Гриців, її мама – Уляна Константинова та батьки вітчима – Любов і Михайло Константинові. За декілька днів у лікарні помер Віталій Константинов, п'ятий член родини, який отримав поранення внаслідок російського ракетного удару. 

Атака на Львівщину, фото: ППО Радар

У самому Львові руйнування зафіксували в кількох районах міста. Були пошкоджені садочок, школа, 49 житлових будинків, індустріальний парк, автобуси комунального АТП‑1, храм Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ на вул. Максимовича.

Атака на Тернопіль 19 листопада

Уранці 19 листопада російська армія атакувала Тернопіль дронами й ракетами. Одна з них поцілила в дев'ятиповерхівку на вулиці Стуса, 8, ще кілька будинків зазнали руйнувань.

У Повітряних силах повідомили, що на місто летіли російські крилаті ракети Х-101, випущені з літаків стратегічної авіації: шести Ту-95МС (аеродром базування "Олєнья"), чотирьох Ту-160МС (аеродроми базування "Енгельс" та "Українка"). Райони пусків – Вологодська та Астраханська області.

Рятувальні роботи на місці влучання в дев'ятиповерхівку на вулиці Стуса, 8 тривали чотири доби й завершилися 22 листопада. Унаслідок атаки спершу повідомили про 33 загиблих. 

Митрополит Теодор Мартинюк на місці ракетного удару в Тернополі, фото: департамент інформації УГКЦ

Згодом, 27 листопада, Адріана Унольт, яка майже дев’ять днів боролася за життя після російського ракетного удару, померла в лікарні.

28 листопада правоохоронці ідентифікували ще одного загиблого, внаслідок ракетного обстрілу у Тернополі – 73-річного чоловіка, який раніше вважався безвісти зниклим. 

2 грудня у лікарні Святого Луки у Львові померла 81-річна жінка, яка була тяжко поранена внаслідок ракетного удару по Тернополю 19 листопада. Вона стала 36-ю жертвою трагедії.

9 грудня виявили ще двох загиблих, яких вважали безвісти зниклими. Таким чином кількість загиблих внаслідок ворожої атаки у Тернополі 19 листопада зросла до 38 людей. 

Читайте також: Їхні життя обірвала Росія: що відомо про загиблих внаслідок ракетного удару по Тернополю

Зрештою Тернопільська міська рада вирішила демонтували залишки дев’ятиповерхівки, в яку 19 листопада влучила російська ракета. Жителям будинку пообіцяли виплатити грошову компенсацію в межах державної програми "єВідновлення" для придбання нового житла. 

Окрім того, 19 листопада на Франківщині під ударом опинився Бурштин, де ціллю атаки РФ були об’єкти енергетичної інфраструктури в регіоні. 

Цієї ж ночі на Хмельниччині внаслідок атаки були пошкоджені домогосподарства та лінія електропередачі, а на Львівщині – енергооб'єкт, деревообробне підприємство та складське приміщення.