Помер Степан Кубів: яким був шлях львівського банкіра, учасника Майдану та віцепрем’єра України
Степан Кубів працював у Нацбанку, уряді та Верховній Раді кількох скликань, а під час Революції Гідності був одним із координаторів протесту в Києві
18 травня 2026 року стало відомо про смерть Степана Кубіва — львівського політика, банкіра та державного діяча, який працював у парламенті, уряді та очолював Національний банк України. Пригадуємо, яким був життєвий та політичний шлях відомого управлінця.
Студентські роки та початок професійної діяльності
Степан Кубів народився 19 березня 1962 року у селі Мшанець на Тернопільщині. Навчався у сільській школі, а згодом вступив до Львівського державного університету імені Івана Франка, де у 1984 році закінчив математичний факультет.
Протягом другої половини 1980-х років Кубів пройшов шлях у структурах комсомолу, займаючись організацією науково-технічної творчості молоді, координацією студентських загонів та роботою у вченій раді університету. Цей період дав йому навички управління великими колективами, які він згодом переніс у ринкові реалії незалежної України.
У дев'яностих роках цей досвід трансформувався в керівництво молодіжним об'єднанням "Студентський Львів", що стало містком між старою адміністративною системою та новим приватним сектором.
Робота в банківській сфері
З середини 1990-х років Степан Кубів перейшов у фінансово-банківську сферу, яка перебувала на етапі свого формування. Почавши у 1994 році з посади спеціаліста планово-економічного відділу в "Західно-Українському Комерційному банку", він за короткий час пройшов кар'єрні сходинки до керівних посад.
Головним досягненням цього періоду стало його керівництво "Кредобанком" з 2000 по 2008 рік. Під його управлінням банк увійшов до категорії великих фінансових установ країни, залучив стратегічні польські інвестиції та інтегрувався в міжнародні платіжні системи.
Паралельно Кубів набував знання в академічній площині: у 2002 році здобув другу освіту за спеціальністю "Економіка та менеджмент" у Львівській політехніці, у 2006 році захистив кандидатську дисертацію, а з 2008 року став доцентом кафедри маркетингу та логістики.
Економічний статус дозволив Кубіву розпочати активну політичну діяльність на регіональному рівні. Протягом двох скликань (з 2006 по 2012 рік) він був депутатом Львівської обласної ради, де послідовно очолював великі фракції — спершу "Нашої України", згодом "Фронту Змін", а також займав посаду заступника голови бюджетної комісії.
Пізніше у 2014 році він знову став народним депутатом — цього разу від партії "Європейська Солідарність".

фото: Степан Кубів, фейсбук
Майдан, Нацбанк і робота в уряді
Під час Революції Гідності Степан Кубів був комендантом Будинку профспілок у Києві та входив до Штабу національного спротиву.
У лютому 2014 року був призначений головою Національного банку України відразу після зміни влади. На цій посаді він працював у період економічної та політичної кризи, коли в Україні відбувся перехід до політики плаваючого валютного курсу та інфляційного таргетування. Водночас саме цей період супроводжувався різким падінням курсу гривні, що викликало критику частини суспільства та експертів.
З 2016 до 2019 року Кубів обіймав посаду першого віце-прем’єр-міністра — міністра економічного розвитку і торгівлі України. Його діяльність була пов’язана з економічною політикою уряду, міжнародною співпрацею та питаннями розвитку української економіки.
Також він очолював товариство "Меморіал" імені Василя Стуса, займався громадською діяльністю та був членом наглядових рад львівських університетів.

фото: Микола Княжицький, фейсбук

фото: Микола Княжицький, фейсбук
Колеги про Кубіва
Звістка про смерть Степана Кубіва викликала швидку реакцію серед колег та посадовців, які його знали. Зокрема, у Верховній Раді України висловили співчуття рідним та близьким політика. Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, висловлюючи офіційні співчуття від керівництва парламенту та депутатського корпусу, зазначив:
"Степан Іванович пройшов великий професійний шлях, працював у Парламенті та Уряді, залишаючись відданим інтересам держави. Його досвід та внесок назавжди залишаться в історії нашої країни. Мої співчуття рідним і близьким у цей важкий час".
Колеги по парламентській фракції політичної партії "Європейська Солідарність", у лавах якої Кубів працював останні роки, наголосили на його ролі як одного з архітекторів сучасної політичної платформи:
"Пішов із життя Степан Кубів — державник, патріот, один із тих, хто стояв біля витоків сучасної української державності. Для команди "Європейської Солідарності" це велика втрата. Степан Кубів був не лише колегою по парламенту, а й справжнім соратником у боротьбі за українську державу, за національну пам’ять, за європейське майбутнє України. Він пройшов Майдани, важкі роки війни, працював для зміцнення української економіки та міжнародної підтримки нашої держави. Завжди принциповий, спокійний, відповідальний і відданий Україні", - йдеться в дописі.
Емоційно відреагував його товариш, колишній нардеп Ігор Васюник:
"Боже, Степане… куди ж ти пішов так швидко…Ще вчора ми говорили, жартували, згадували наші спільні справи і плани. Важко повірити, що тебе вже немає. Світла пам’ять тобі, друже. Спочивай з Богом. Щирі співчуття рідним і близьким", - написав він.
Про Степана Кубіва поділився спогадами народний депутат Микола Княжицький, який згадав його роль під час подій Революції Гідності.
"На Майдані він керув життєзабезпеченням. Усі ці намети, харчування, дрова, бочки - все було на Степанові. Коли почалася пожежа у Будинку профспілок Степан біг зі мною у вогонь рятувати людей, зокрема і журналістів Еспресо", — зазначив нардеп.
Свої спогади про Степана Кубіва також оприлюднила колишня народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе, відзначивши його особисті якості.
"Особистість. Людина з шаленим досвідом і глибокими переконаннями. Людина з великим серцем. Стриманий і мудрий. Справжній та людяний. Степан вмів бачити далі, ніж сьогодні, і вмів відділяти зерна від полови...", - написала вона.
Смерть Степана Кубіва прокоментували й українські президенти — Петро Порошенко та Віктор Ющенко, які згадали його як державника, учасника Майданів та одного з організаторів спротиву.
Петро Порошенко наголосив, що звістка про смерть Кубіва стала шоком для всієї команди та пригадав їхню багаторічну спільну роботу.
"Як грім серед ясного неба. Важко собі уявити, що немає більше нашого Степана. Надзвичайно доброї, порядної людини, державника і патріота, політика та економіста, чоловіка, батька, друга, товариша, Українця", - написав він.
Порошенко також пригадав спільну роботу зі Степаном Кубівим під час Помаранчевої революції та Революції Гідності, коли той був комендантом Будинку профспілок, а також його діяльність на посаді голови Нацбанку, першого віцепрем’єра та представника президента у парламенті.

фото: Петро Порошенко, фейсбук
Віктор Ющенко у своєму зверненні назвав Кубіва "великим патріотом" і людиною, яка присвятила життя служінню Україні:
"Я добре пам’ятаю його незламний дух у дні наших великих випробувань на Майданах, коли саме на його плечі лягла колосальна відповідальність за кожну українську душу, за організацію нашого спільного спротиву проти несвободи. Він умів єднати людей, тримав стрій там, де інші опускали руки, і завжди вірив у святу правоту нашої національної справи", - зазначив він.
- Про деталі церемонії прощання зі Степаном Кубівим можна прочитати тут.
- Актуальне
- Важливе