Втратила зір, але не віру: як співачка і поетка зі Львівщини знайшла своє покликання

У середу, 14 травня, співачка та поетка читала свої вірші на зустрічі Українського товариства сліпих (УТОС) у Львові, яке опікується незрячими й слабозорими людьми. На події побувала журналістка "Еспресо.Захід".

Оксана Винницька із Нагуєвичів на Дрогобиччині втратила зір, коли їй було 19. Після цього вона три роки не виходила з дому, а потім, як сама каже, з Божою поміччю, почала писати вірші й пісні. У її доробку — дві поетичні збірки: "Сповідь душі" і "Вічність одного слова", а також два альбоми з піснями: "Це не просто" і "Крила". 

"Головне в житті — вірити й не здаватися", — каже співачка.

Оксана Винницька, Фото: Альона Мишакова/"Еспресо.Захід"

Основна робота жінки — у львівському "Музеї в темряві", де вона працює гідесою. Співачка розповідає, що наразі концертна діяльність відійшла на другий план через COVID та війну. Водночас виникла потреба робити мотиваційні творчі заходи й зустрічі, як ця сьогодні. Крім того, пані Оксана волонтерить.

"Коли я записала свій перший альбом, усі кошти з презентації спрямували на лікування одного хлопчика. А пізніше, з 2014 року, я проводила концерти на підтримку поранених українських військових. Коли почалася повномасштабна війна, також брала участь у концертах на підтримку нашої армії. Ще певний період була волонтеркою в організації "Карітас", — розповідає Оксана Винницька.

Читайте також: "Незрячим людям потрібні підприємства з робочими місцями". Розмова з головою львівського товариства сліпих.