Львів'яни отримуватимуть окремий рахунок за сміття, а район обслуговуватиме одна фірма: як і чому у Львові змінюють систему управління відходами

Про це у розмові "Еспресо.Захід" з директором ЛКП "Адміністратор послуги з управління побутовими відходами"  Петром Кінашем (на фото).

керівник ЛКП "Адміністратор послуги з управління побутовими відходами" Петро Кінаш, Фото: ЛКП "Адміністратор послуги з управління побутовими відходами"

В Україні затвердили Національний план управління відходами до 2033 року. Як це вплине на поводження з відходами, зокрема у Львові?

Наше законодавство у сфері управління відходами відставало від європейського років на 20. У 2023 році набув чинності закон "Про управління відходами", тепер Кабмін нарешті затвердив національний план управління відходами. 

У Львові ми ще торік почали працювати над системою управління відходами. Я звернувся в профільне міністерство: мовляв,  як нам рухатися у цьому напрямку, якщо нема національного плану? Тобто міста могли самостійно працювати над певними питанням з управління відходами, але потрібен був національний план, щоб розуміти, куди нам усім рухатись. Тепер такий план є. Органи місцевого самоврядування зобов'язані створювати модель управління відходами згідно з національним планом. 

У ньому два головні напрямки: зменшення захоронення відходів та робота з біовідходами. Відповідно до плану, в Україні до 2033 року треба на 30% зменшити захоронення твердих побутових відходів.

Яким чином це можна реалізувати за менш як 10 років?

Кожне місто визначатиме, як саме буде реалізувати цей план. У Львові ми визначили два напрямки: сортування і запуск механіко-біологічного комплексу. Все, що люди не посортували, повинен досортувати завод. Завдяки цьомуо ми зменшимо кількість захоронення відходів. 

До слова, 37 стаття Закону про управління відходами каже, що вже у  25-му році міста вже мають вийти на 10% ресайклінгу. Це феноменальні цифри. Я не знаю, як міста без компостувальних станцій, без інфраструктури для роздільного збору зможуть цього досягнути.

Щодо біовідходів, то європейські країни до 2035 року повинні на 30% зменшити зменшити кількість метану викидів в атмосферу. Саме органіка – основний продуцент метану. Тому робота з біовідходами – окремий пункт у муніципальній стратегії.

Коли я прийшов у міську раду після роботи у МакДональдз, де відповідав за напрям управління відходами, то перше, з чого ми почали, – провели морфологію. За її результатами ми побачили, що 44% відходів у Львові – саме органіка. На пластик припадає 15%, на скло – 11%. Тобто потенціал для роздільного збору у нас – 70%. 

Ще 16 травня 2024 року ми прийняли муніципальну програму про роздільний збір відходів. У грудні 2024 року це включили до оновлених правил благоустрою. На сьогодні сортування сміття – це уже не бажання, а обов’язок мешканців громади та суб'єктів господарювання. Ми ж вибудовуємо муніципальну систему управління відходами.

Як це змінить систему вивезення сміття у місті?

Загалом у Львові нині доволі складний ринок, оскільки у нас десь 80% – приватні перевізники, які мають прямі договори з ОСББ. Відповідно до нового закону управління відходами у містах, де понад 500 тисяч населення, повинен бути адміністратор системи управління відходами. У Львові за реєстром нині 739 тис. жителів. Тому ми створили ЛКП. Бо управління відходами – це така сама комунальна послуга, як вода і світло. Аналогічно, як у європейському законодавстві. Тому надалі договори будуть між мешканцями та нашим ЛКП як адміністратором.

Далі ми плануємо провести конкурс для перевізників. У документації прописано, що перевізники визначаються за територіальним принципом. Логічно виділили окремі райони і вставити на конкурс вивезення сміття у конкретному районі. Десь так виносять на конкурс маршрути громадського транспорту.

Тобто у кожному районі буде лише одна компанія, яка забезпечуватиме вивіз сміття?

Так. У конкурсній документації буде передбачено, що перевізник має забезпечити роздільний збір відходів, вчасне їх вивезення. Сподіваємось, що протягом двох-трьох років у місті повністю буде єдина концепція вигляду контейнерних майданчиків. 

Загалом конкурс ми зможемо оголосити не швидше, ніж у травні-червні, оскільки мусимо ретельно все пропрацювати. Фактично створюється нова глобальна система, як водоканал: з CRM-системою, власною диспетчерською. 

Усі контейнерні майданчики  ми прив'язуємо до певних будинків, розробляємо інтерактивну карту. Люди зможуть на сайті побачити, коли забирали сміття з майданчика і скільки відходів вивезли.

У конкурсних умовах плануємо прописати умову, що перевізники повинні закупити камери на сміттєвози, аби при будь-яких суперечках були фотодокази. Щоб можна було відстежити, які саме відходи завантажили і куди їх відвезли. Бо часом гуляють в інтернеті відео, де під’їжджає сміттєвоз і все сміття – і змішане, і відсортоване зсипає до купи. Такого буди не повинно. 

Якщо я правильно розумію, мешканці отримуватимуть окрему квитанцію за вивезення сміття, а не так, як нині, коли вивезення сміття входить у квитанцію за квартплату?

Так, бо управління відходами –  це окрема комунальна послуга. Ми, як оператор укладемо договори з ОСББ. Наразі оборюємо можливість, аби квитанції доставляли контролери водоканалу разом з квитанціями на воду. Нам немає потреби наймати сотню власних контролерів для цього.

На сьогодні розробляємо тарифи на вивезення відходів. Відповідно до законодавства, у нас буде сім видів тарифів: змішані, біовідходи, пластик, скло, великогабарит, ремонтні відходи, зелені насадження. Тобто ці всі відходи будуть мати свій тариф, який буде розрахований і буде і люди будуть бачити у квитанції. 

Перевізників можна зобов’язати встановити контейнери для роздільного збору сміття, але як змусити мешканців сортувати відходи? Чи будуть якісь штрафи для тих, хто не сортує відходи?

Штрафи – це далеке майбутнє. Переконаний, що спочатку треба людей вчити, пояснювати, розказувати.

Чому це дуже добре працює в Європі і буде тяжко запускатися в нас? Бо ключовий закон – про екологічний податок – досі не прийнятий. В Україні екологічний податок – приблизно 50 грн, тоді як у Європі в середньому від 30 до 150 євро. Фактично, це ціна за захоронення відходів. Люди мають розуміти, що змішані відходи коштують в три рази дорожче. Умовно, якщо ти не сортуєш відходи, то платиш десь 300 грн, сортуєш – 100 грн умовно. Отак воно працює в Європі.

Крім того, важлива екологічна освіта. Ми хочемо подати запит у Мінекології, аби запустити урок "технологія захисту довкілля". І лише коли ці діти виростуть і навчать своїх дітей, ми матимемо реальний прогрес. Але це років 10, 20 – не менше.

Розкажу історію. Андрій Закалюк розповів, що є школи, де насправді добре сортують сміття. Ми прийшли подивитись. Справді, у школі є контейнери для роздільного збору, діти сортують. Питаю: а що з цим сміттям далі, бо не побачив майданчика для роздільного збору на території школи… А виявляється, в кінці дня "цьоця Люба" збирає усе це відсортоване сміття у великий чорний пакет і несе через дорогу у змішані відходи…

Поки кожна школа не матиме свого майданчика для роздільного збору сміття – це все немає сенсу. Бо діти мають бачити, що за пластиком приїжджає окрема машина, для скла - окрема, а не все сиплеться в один сміттєвоз. Наразі ми домовилися, що комунальний перевізник за свої кошти купує зовнішні контейнери, а школа купує внутрішні. 

Фото: ЛКП "Адміністратор послуги з управління побутовими відходами"

Нині такими майданчиками забезпечені 27 шкіл. Але такими темпами піде 10 років, поки ми забезпечимо усі школи та дитсадки такими контейнерами для роздільного збору. Тому, гадаю, ми закладемо в квитанції встановлення контейнерів для роздільного збору сміття в усіх школах громади. Загалом це коштуватиме приблизно 30 млн грн. Але у нас буде приблизно 500 тис. договорів на вивезення відходів. І якщо ми закладемо по 1 грн в місяць в квитанцію на місяць, ми зберемо ці кошти. Гадаю, люди не будуть проти, аби діти вчились сортувати сміття. Нам треба змінити свідомість.

Нехай ми вдома відсортували правильно сміття, викинули у правильні контейнери, а що з ним далі? Чи достатньо в Україні потужностей для переробки відсортованого сміття? 

Якщо говорити про пластик, то відколи у Калуші відкрився завод "Акваізор",  то цінність пластику за останній рік зросла триразово. Якщо було 5 грн за кг пластику, то зараз 15-20 кг. Скажімо, зібрати пластик, завезти його на перевантаження, посортувати, попресувати і завезти на завод, буде коштувати 20 грн кг. Завод нам дасть середню ціну, нехай 15 грн. Отже, ціна вивезення пластику у квитанції буде 5 грн за кг. Це у багато разів менше, ніж за змішані відходи. Звичайно нам треба пояснювати мешканцям, куди цей пластик поїде, щоб вони розуміли – те, що вони сортують сміття – не даремно. 

Щодо скла – тут складніше. Найближчий до нас переробний завод – у Рокитному Рівненської область. Це далеко і затратно для перевізників. Але знаю, що зараз менші підприємства отримують дозволи, тож, можливо, за кілька місяців у нашій області з’являться підприємства з переробки скла. Скло насправді дуже зручно сортувати, це дуже крутий продукт для ресайклінгу, але сама переробка – складка. До того ж скло найбільше пошкоджує вантажівки при перевезенні.

Утім, сортування і переробка – пов’язані процеси. Разом з появою законодавства, яке стимулює сортування відходів і переробку, буде з’являтись бізнес, який буде цим займатися. І з іншого боку, коли є підприємство, яке переробляє вторинну сировину, зростає ціна на неї і з’являється стимул сортувати. Пригадуєте, як раніше почали приймати метал на переробку? Повигрібали увесь метал, який лежав непотрібний роками.

Скільки загалом Львів генерує сміття за рік і яку частку зможе переробляти механіко-біологічний комплекс на Пластовій? 

Львів продукує орієнтовно 200 тисяч тонн відходів на рік. Заявляють, що завод може переробити понад 250 тис. тонн. Але треба розуміти, що на таку потужність завод відразу вийти не зможе, бо треба запустити сотні операційних процесів. Гадаю, його потужність у перший рік буде 100 – 150 тис. тонн.  

Будівництво цього заводу затягнулось у часі. Чи не застаріє він до того часу, коли його запустять? 

Він не застаріє,  тому що його принцип дуже простий. Там будуть стояти сортувальні лінії, які просто досортовують все, що не посортували люди. Але що найважливіше, –  відходи, які не підходять для переробки, на сміттєпереробному заводі перетворюватимуть на інертний, тобто безпечний для довкілля матеріал. Тоді, можливо, полігони самі будуть просити нам його завести, бо зможуть цим інертним матеріалом пересипати інші відходи, які захоронюватимуть. 

Чи буде Львів створювати новий полігон, адже навіть при ідеально налагодженій системі сортування, все одно потрібне місце для захоронення?

Насправді полігон за новими вимогами – це дуже дороговартісна річ. На це потрібно буде 10 – 15 млн євро. Як у ЄС з’явилась ефективна система управління відходами? Наприклад, у Польщі чи Литві. Їм дали кошти на заводи, на нові полігони, на нові контейнери для роздільного збору. Натомість нам спустили тільки законодавство. 

Однак проблема не лише у фінансах. Щодо полігону, то тут найскладніше – знайти земельну ділянку, бо за законодавством ділянка для захоронення твердих побутових відходів не може бути у межах міста. Тому будемо просити допомогу в обласної ради. 

Заєць на законсервоваваному Грибовицькому полігоні, Фото: Андрій Садовий

Скільки зараз коштує місту захоронення відходів на там полігонах інших населених пунктів?

Саме захоронення місту нічого не коштує, це включено в тариф за вивезення сміття. 

Місто компенсує транспортування сміття до полігонів. І це орієнтовно 100-150 млн грн на рік. Якщо ці кошти скерувати в освіту, розвиток культури поводження з відходами, у запуск цієї муніципальної системи – це буде вигідно. 

Постійно доношу цю позицію Андрію Івановичу і він її розуміє. Ще раз нагадаю – у нас потенціал роздільного збору 70%. Ви уявляєте, які кошти на можна економити? І при цьому якісно впливати на довкілля, до того ж виконувати всі стратегії Мінекології.  

Ми за 2023 наростили збір скла на 1100 тонн. Пластику збирали 1300 тонн, а зараз маємо 2000 тонн. Тобто за минулий рік 200 фур пластику ми не захоронили, а вивезли на переробку. Ми порахували, що відсортувавши 6–7% сміття торік, громада зекономила приблизно 30 млн грн. Ви уявляєте, яка буде економія, якщо ми 20-30% будемо сортувати і відправляти на переробку?

Власне, для цього і потрібна муніципальна система управління відходами – аби поступово зменшувати кількість ТПВ, які доводиться захоронювати. Вона також дасть змогу запускати інвестиційні проєкти – не треба буде кредити брати. Усі мають зрозуміти, що виведення відходів на полігони – це дорого. Крім того, має дбати про правильне ставлення до довкілля. А для цього важливі інвестиції не лише в інфраструктуру, але й в екоосвіту.