Легенди Пласту: 103 роки тому виник найстаріший пластовий курінь "Лісові Чорти"

Цей курінь, офіційно відомий як "Велике Плем’я Лісових Чортів", зберіг свою ідентичність і традиції, пройшов крізь буремні часи XX століття та досі є живим символом пластового духу. Більше про цей курінь розповість "Еспресо.Захід".

Історія виникнення: як місцева бабуся назвала пластунів "Лісовими Чортами"

Курінь "Лісові Чорти" був заснований 22 липня 1922 року під час мандрівки групою львівських пластунів у Карпатах поблизу села Розгірче (Львівська область, Сколівський район). За легендою, назва куреня народилася випадково: коли пластуни йшли карпатськими лісами за маршрутом Стрий – Борислав – Урич – Розгірче – Болехів, їх побачила місцева бабуся, яка несла оберемок хмизу. Побачивши юних мандрівників, вона вигукнула: "Лісові чорти!". Ця кумедна фраза так сподобалася пластунам, що вони вирішили назвати свій курінь саме так.

Офіційно курінь оформився як організаційна одиниця у 1925 році під час пластової зустрічі на Бубнищі, де "Лісові Чорти" відзначилися зразковим порядком і дисципліною. З того часу Карпати стали не лише місцем їхнього народження, але й джерелом натхнення для діяльності, що визначило характер куреня: мандрівки, табори та виховання молоді в дусі лицарства й патріотизму.

Від Галичини до діаспори

фото: Вікіпедія

У 1920-х роках "Лісові Чорти" активно діяли в Галичині, яка перебувала під польською владою. Курінь став осередком національно-патріотичного виховання молоді. Вони організовували мандрівки Карпатами, стаціонарні табори, впорядковували могили Українських Січових Стрільців, ставили театральні вистави та відзначали важливі історичні дати. У 1925 році курінь ініціював створення першого обласного пластового табору на Соколі біля Підлютого, що стало важливим кроком у розвитку Пласту.

Після заборони Пласту польською владою у 1930 році через його патріотичну діяльність, "Лісові Чорти" не припинили роботи, а пішли в підпілля. 

У 1931 році вони організували юнацький табір "Кліматична оселя" на Соколі під егідою Українського гігієнічного товариства, зберігаючи пластовий дух без офіційних одностроїв. Ця діяльність вимагала неабиякої сміливості, адже польська поліція регулярно перевіряла табори.

Деякі члени куреня, зокрема Богдан Кравців, Роман Шухевич, Степан Охрімович та інші, брали активну участь у діяльності Організації Українських Націоналістів (ОУН). Через це частина пластунів потрапила до польських в’язниць чи концтабору Береза Картузька, а Григорій Пісецький і Тарас Крушельницький загинули від рук окупантів.

Під час Другої світової війни діяльність куреня була призупинена, але особисті зв’язки між членами зберігалися. Після війни багато "Лісових Чортів" емігрували до країн Західної Європи, США, Канади, Австралії та Аргентини. Там вони активно долучалися до розбудови Пласту в діаспорі, створюючи нові осередки та передаючи традиції молодшим поколінням.

Після проголошення незалежності України у 1991 році курінь відновив свою діяльність на історичних землях. Нові осередки ("кодла") з’явилися у Львові ("Близниця "), Івано-Франківську ("Хом’як ") та Києві ("Гострий камінь"). Сьогодні "Лісові Чорти" залишаються найчисельнішим куренем Пласту, об’єднуючи пластунів по всьому світу.

Чим цікаві "Лісові Чорти"?

фото: Вікіпедія

На відміну від звичних дисциплінованих підрозділів, "Лісові Чорти" зробили ставку на братство без зайвої субординації, рівність усіх учасників і специфічне "чортівське" почуття гумору. 

Курінь має яскраву символіку, що включає зображення чорта (міфічного фавна), пластової лілеї та тризуба. Їхній прапор, створений за проєктом Степана Луцика, освячений у 1929 році, має дві сторони: на одній – назва куреня і пластова символіка, на іншій – червоні чорти на чорному тлі, що танцюють у колі із золотими мечами, із переплетеними літерами "Л" і "Ч". 

Кодекс "Лісових Чортів" вимагає від членів лицарської вдачі, аристократичного духу, почуття гумору, романтики та прагнення до непересічності. Девіз куреня – "Честь і товариськість" а гасло – "Гей-гу, гей-га! Чорти ми лісові!" відображає їхній життєрадісний і бунтарський характер. 

Карпати залишаються серцем діяльності куреня. Вони організували десятки мандрівок і таборів, зокрема табір "Незвіданими стежками", який поєднує пригоди та вишколи. 

Відомі учасники 

Курінь "Лісові Чорти" виховав цілу плеяду видатних діячів, які зробили значний внесок у розвиток Пласту, української культури та боротьби за незалежність: 

• Роман Шухевич – головнокомандувач Української Повстанської Армії (УПА), член ОУН, активний пластун у 1920-х роках;
• Богдан Кравців – поет, літературознавець, провідник ОУН;
• Степан Охрімович – громадський діяч, член ОУН, ув’язнений польською владою;
• Григорій Пісецький – пластун, який загинув у 1930 році, ставши символом опору польській пацифікації;
• Юрій Старосольський – начальний пластун, правник, громадський діяч;
• Олександр Пашкевич, Євген Врецьона, Атанас Фіґоль, Омелян Тарнавський – громадські та політичні діячі, які відіграли важливу роль у Пласті та національному русі.

Сучасний стан справ куреня 

фото: Вікіпедія

Сьогодні "Лісові Чорти" залишаються активним і впливовим куренем Пласту, діючи як в Україні, так і в діаспорі (США, Канада, Австралія, Аргентина, країни Європи). Вони продовжують виховувати молодь, організовуючи табори, вишколи (зокрема з першої медичної допомоги, практичного пластування), благодійні акції до дня святого Миколая для дітей із малозабезпечених сімей та сиріт, а також традиційний "Кубок Близниці".

Курінь об’єднує три основні осередки в Україні: львівське кодло "Близниця", івано-франківське "Хом’як" і київське "Гострий камінь". Кожен осередок має свої особливості, але всі вони дотримуються спільних цінностей куреня. 

У 2022 році "Лісові Чорти" відсвяткували 100-річний ювілей, організувавши святкову виставку та Божественну Літургію у Львові.  Зараз курінь також активно допомагає українському війську, проводячи численні збори для наших захисників. Чимало "чортів" є ветеранами, волонтерами або загинули, захищаючи Україну. 

У діаспорі курінь активно працює над збереженням українських традицій і пластового духу. Наприклад, у США та Канаді "Лісові Чорти" організовують табори та беруть участь у громадських ініціативах.

Більше з діяльністю "Лісових Чортів" можна познайомитися за посиланням.

Тож пластовий курінь "Лісові Чорти" – це не просто організація, а справжнє братство, яке вже 103 роки об’єднує пластунів духом пригод, патріотизму та лицарства. Від карпатських мандрівок до підпільної боротьби, від еміграції до відродження в незалежній Україні – "Лісові Чорти" всюди залишили свій слід в історії. 

Читайте також: "Ти не згадуватимеш, як сидів у телефоні, але до кінця життя пам’ятатимеш ватру в горах": пластун-воїн про роль Пласту