Легендарний фокусник із закарпатським корінням: 151 рік тому народився Гаррі Гудіні

"Еспресо.Захід" розповість про ім’я, яке стало синонімом магії, однак мало хто знає, що коріння Гудіні сягає Закарпаття, звідки походила його бабуся.

Ранні роки та закарпатське походження

Гаррі Гудіні народився 24 березня 1874 року в Будапешті під ім’ям Ерік Вайс. Його батько, рабин Майєр Семюель Вайс, і мати, Сесілія Штайнер, були угорськими євреями. Власне, що бабуся Гудіні із давньої равинської сім'ї Вайс народилася та проживала в закарпатському селі Сторожниця, тоді це село звали Йовря і воно було частиною Австро-Угорської імперії. Відомо, що в середині XIX століттям в цьому селі проживало близько 60 євреїв, які були родичами Вайсів.

Тож коли Еріку було чотири роки, його родина емігрувала до Сполучених Штатів у пошуках кращого життя. Вони оселилися в Епплтоні, штат Вісконсин, де батько працював рабином у невеликій єврейській громаді. Життя в Америці не було легким: родина боролася з бідністю, а після втрати роботи Майєр перевіз сім’ю до Нью-Йорка. Юний Ерік рано почав працювати, щоб допомагати родині, — він чистив взуття, продавав газети та навіть брав участь у циркових виставах як акробат, адже з дитинства захоплювався акробатикою.

Шлях до слави

Свою кар’єру фокусника Ерік, який мав невеликий зріст (всього 165 см), розпочав під впливом французького ілюзіоніста Жана-Ежена Робер-Удена, чиє прізвище він адаптував у свій сценічний псевдонім — Гудіні. Спочатку він виступав із братом Теодором (відомим як Даш) у невеликих шоу, демонструючи карткові трюки та прості ілюзії. Проте справжній прорив стався, коли Гудіні зосередився на мистецтві втечі.

У 1899 році його талант помітив імпресаріо (продюсер) Мартін Бек, який запропонував Гудіні виступати з номерами втечі від наручників. Цей крок став поворотним у його долі: Гудіні кидав виклик поліції в різних містах, пропонуючи заковувати його в найскладніші кайданки, з яких він завжди знаходив спосіб звільнитися. Його виступи привернули увагу публіки, а репутація "короля втечі" почала зростати, газети все більше писали про нього, а люди - впізнавали. 

Пізніше Гудіні розширив свій репертуар, виконуючи трюки, які вражали уяву: втеча з замкненої скрині, кинутої у воду, звільнення з "китайської водної тортури", звільнення з гамівної сорочки, підвішеної на висоті, і навіть виживання після поховання живцем. Ці номери вимагали не лише фізичної підготовки та винахідливості, а й неймовірної сміливості та знання людської психології, щоб правильно подати свій номер. 

Життя поза сценою

Гудіні був не лише артистом, а й багатогранною особистістю. Він захоплювався авіацією і навіть став одним із перших, хто здійснив політ на літаку в Австралії в 1910 році. Крім того, він був письменником і актором, знявся в кількох німих фільмах. 

Гудіні також активно боровся проти шахрайських медіумів, розвінчуючи їхні "спіритичні" трюки, що викликало чимало суперечок. Зокрема, після смерті матері він намагався зв’язатися з нею через сеанси медіумів, але зрозумів, що всі вони — обман. Відтоді він розпочав кампанію проти них, розкриваючи їхні трюки та розповідаючи, як вони вводять людей в оману. До речі, це посварило його з творцем Шерлока Голмса, Артуром Конан-Дойлем, який до кінця життя вірив у спіритизм. 

Особисте життя Гудіні було пов’язане з Вільгельміною "Бесс" Ранер, яка з 1894 року стала його партнеркою як на сцені, так і в житті. Дітей у подружжя не було через хворобу дружини, але їхній зв’язок залишався міцним до кінця. Зокрема, у 1904 році Бесс допомогла йому виконати завдання газети Daily Mirror, яка кинула виклик Гудіні втекти з унікальних наручників, які 5 років створював слюсар з Бірмінгема.

До речі, Гудіні також був активним масоном, членом ложі Св. Сесілі № 568 у Нью-Йорку.

Смерть і спадщина

Гаррі Гудіні помер 31 жовтня 1926 року в Детройті від перитоніту, спричиненого розривом апендикса. Існує легенда, що причиною став удар у живіт від студента, який перевіряв фізичну витривалість Гудіні, та це не є остаточно доведеним. Хоча його рання смерть у 52 роки стала шоком для світу, але його ім’я й досі пам’ятають, а трюками захоплюються.

Чому? По-перше, він був новатором: його трюки переосмислювали межі тоді можливого. По-друге, він уособлював американську мрію — хлопець із бідної іммігрантської родини став світовою зіркою завдяки таланту й наполегливості. Зрештою, Гудіні був цікавою особистістю і вмів викликати любов до себе як на сцені, так і поза нею. 

Хоча багато з номерів Гудіні були розгадані та відтворені з часом, не всі деталі його технік відомі достеменно, а деякі залишаються предметом дискусій серед фокусників і дослідників. Наприклад, втечі із сейфів чи заварених металевих ящиків, пояснюються лише частково. Гудіні часто працював із реквізитом, який міг бути "підготовлений" заздалегідь (секретні дверцята, слабкі шви), але він так майстерно приховував ці деталі, що навіть організатори не завжди помічали підступ.

Тож, Гаррі Гудіні — це більше, ніж фокусник. Він — легенда, чиє життя пов’язане з багатьма культурами, зокрема з українським Закарпаттям через його бабусю. Від бідного хлопчика з Будапешта до всесвітньо відомого артиста — його історія надихає й нагадує, що справжня магія полягає в людській волі та сміливості. Хоч Гудіні пішов із життя майже століття тому, його ім’я й досі звучить як заклик до подолання будь-яких кайданів — фізичних чи символічних. Адже за життя Гудіні так і не придумали таких замків, з яких би не вибрався "король втечі". 

Читайте також: Про спадщину лемківського генія попарту: 38 років тому не стало Енді Воргола