Християни східного обряду святкують Трійцю: походження свята і традиції

З нагоди одного з найбільших свят у році у всіх храмах проводять урочисті Богослужіння. 

Еспресо.Захід розповість про походження свята та традиції, які з ним пов'язані.

Історія свята Трійці

На п’ятдесятий день після Воскресіння Церква відзначає Зішестя Святого Духа на апостолів. За земного життя Христос неодноразово розповідав учням, що після його смерті Бог пошле їм Духа-утішителя, Духа істини.

"Того дня у юдеїв було велике свято – П’ятдесятниця, в пам’ять дарування Богом пророкові Мойсею Десяти заповідей. Усі апостоли перебували в одній світлиці в Єрусалимі. Була дев’ята година ранку. Раптом зчинився шум із неба, ніби буря зірвалася й переповнила весь дім, і з’явилися необпікаючі вогненні язики, і спочили по одному на кожному з учнів. Усі вони сповнилися Духа Святого, вийшли до народу і стали славити воскреслого Христа їхніми рідними мовами, яких раніше не знали", – йдеться на сторінці Волинської єпархії ПЦУ.

Так Дух, за обітницею Ісуса Христа, зійшов на апостолів і дав їм здатність і силу для проповіді Христового вчення всім народам та світові. 

"Вигляд вогню означає, що Святий Дух має силу спалювати гріхи, очищати, освячувати й зігрівати душі. Проповідь подіяла так, що того дня увірували в Христа близько трьох тисяч людей. Таким чином почала будуватися на землі Церква Христова", – розповідають священнослужителі.

Перший день свят називається днем Святої Трійці, а другий – днем Святого Духа.

"Це означає, що в усій повноті перед людьми явилася Пресвята Трійця. Бог Отець діяв у всій повноті ще за часів Старого Заповіту. В Новому заповіті навчав і проповідував Син Божий. А від дня П’ятдесятниці до наших днів особливим чином діє Святий Дух".

Віряни цього дня промовляють молитву до Святого Духа: "Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші".

Чому віряни прикрашають домівки зеленим листям

Від Великодня до Трійці віряни не звершують земних поклонів. І тільки цього дня відразу після Літургії служиться Вечірня із колінопреклонними молитвами на призивання Святого Духа.

Також у ці святкові дні віряни прикрашають оселі та храми маєм – зеленими гілочками, квітами, а також зіллям, тому світле свято ще називають Зеленими святами. Звичай цей, пояснюють духівники, походить ще від старозавітної Церкви, коли на П’ятдесятницю житла й синагоги прикрашали зеленню в пам’ять про те, як при Синайській горі все цвіло і зеленіло, коли Мойсей отримував скрижалі Закону (Десять заповідей). 

"Сіонська світлиця, де на апостолів зійшов Святий Дух, у той час за звичаєм також була прикрашена віттям дерев і квітками. На Русі цей звичай збігся з дохристиянським святом Семик, теж із клечанням. А ще квітучі гілки нагадують нам, що під дією благодаті Божої людські душі розцвітають чеснотами", – пояснили у Волинській єпархії ПЦУ.

Традиції та заборони на свято Трійці

Назва Зелені свята відображає дохристиянський культ рослинності. Звідси пішла традиція на Трійцю прикрашати домівки зеленню й живими квітами: любистком, гілками дерев (найчастіше – липи та клена), травами, чебрецем, м'ятою. 

Віряни цього дня зранку йдуть до церкви на одну з найбільш урочистих служб у році. Після Богослужіння освячують квіти і трави. Потім відзначають свято в колі близьких, а також ходять один до одного в гості. Цього дня думки мають бути світлими та добрими. 

Зелені свята вважають гарним часом для сватання та заручин.

Існують цього дня й заборони. Зокрема, не можна проводити земляні роботи. Трійця вважається святом землі. Наші пращури вважали, що цього дня вона святкує свій день народження. 

Також не можна рубати чи спилювати дерева. Особливо обережно потрібно ставитися до дерев на Зелені свята. Березу, горобину та вербу часто використовують у ритуалах на Трійцю. 

Не можна виконувати будь-яку домашню роботу.