Християни 26 грудня відзначають Собор Пресвятої Богородиці: історія та традиції свята

Більше про свято розповість "Еспресо.Захід".

26 грудня за новоюліанським календарем відзначаємо Собор Пресвятої Богородиці. У цей день церква закликає вірних до прослави Божої Матері. Християни йдуть до храму й просять захисту Божої Матері. Вагітні ж моляться про легкі пологи.

За юліанським або ж "старим" календарем свято відзначали 8 січня. За новоюліанським або ж "новим" календарем, на який УГКЦ та ПЦУ перейшла з 1 вересня 2023 року, дата свята змістилася на 13 днів раніше. Відтак тепер Собор Пресвятої Богородиці святкуємо 26 грудня.

Історія свята

Традиційно після великого празника церква вшановує пам’ять тих, хто виконував головну роль у подіях празника. У Христовому Різдві на першому місці біля новонародженого Ісуса бачимо Пресвяту Богородицю. Через народження Ісуса Христа Марія стала Богородицею, однак не перестала бути Дівою, оскільки говоримо про непорочне зачаття.

Собором цей день називається тому, що на відміну від окремих свят на честь Пресвятої Богородиці (наприклад, Її Зачаття, Різдво, Благовіщення тощо), цього дня ми згадуємо також інших осіб, близьких Пресвятій Діві Марії і Господу Ісусу. Так, разом із Богоматір’ю, на другий день Різдва церква вшановує пам’ять тих, хто був близький до Спасителя: святого Йосипа Обручника і царя Давида (предка по плоті Господа Ісуса Христа).

Немає точної інформації про те, в якому столітті празник Собору Пресвятої Богородиці ввійшов у загальну практику церкви. Натяк на святкування Собору Пресвятої Богородиці наступного дня після Христового Різдва знаходимо в 79 правилі шостого Вселенського собору, що відбувся в Константинополі 691 року.

Читайте також: Які свята українці відзначатимуть у грудні

Традиції свята

У цей день жінки традиційно моляться перед іконою Пречистої Діви Марії, щоб вона подарувала їм здоров'я та щастя, а вагітні просять про легкі пологи.

Вважалося, що це свято для жіноцтва важливіше, ніж Різдво, оскільки пов'язане з Матір'ю Божою. Здавна в народі вірили, якщо вагітна жінка чи її чоловік, навіть через крайню потребу, працюватиме в цей день, то у неї народиться дитина з фізичними вадами.

Колись по селах у день Собору жінки приносили до церкви пироги, бо вважали, що у такий спосіб шанують Пресвяту Богородицю, як це прийнято щодо породіллі. 1590 року Київський митрополит Михаїл Рагоза заборонив цю практику.

У цей день починали колядувати й жіночі ватаги. На Богородицю відвідували бабів, які приймали в них пологи, пригощаючи вечерею, а також справляли обіди та панахиди по померлих (начебто вночі всі небіжчики сходяться до храму і їм правлять молитви священники, що також померли). У деяких місцевостях на Галичині до сходу сонця запалювали на подвір'ї дідуха, перестрибували через вогонь і переганяли домашніх тварин, оскільки вночі "мають гуляти відьми".