
Голос, що став зброєю: дев'ять років тому ворожа куля вбила Василя Сліпака
Сьогодні, 29 червня, виповнюється 9 років від дня трагічної загибелі Василя Сліпака – видатного українського оперного співака, соліста Паризької національної опери, активного волонтера та бійця російсько-української війни
Василь Сліпак, відомий на фронті під позивним Міф, залишив по собі не лише унікальний голос у численних записах, а й став прикладом для багатьох українців. Більше про його життя, творчий шлях та волонтерську діяльність розповість "Еспресо.Захід".
Від львівського хлопчика до зірки світової опери
фото: Духовна велич Львова
Василь Ярославович Сліпак народився 20 грудня 1974 року у Львові в сім’ї робітників. Його унікальний голос – контртенор, найвищий серед чоловічих оперних голосів – успадкований від діда, проявився ще в дитинстві.
У шестирічному віці Василь вперше виступив на сільському весіллі, а в дев’ять років старший брат Орест привів його до Львівської державної академічної хорової капели "Дударик". З 1983 по 1994 рік Василь співав у цьому легендарному колективі, який виховав його на творах Дмитра Бортнянського, Артема Веделя, Миколи Лисенка та інших українських композиторів. Цей період заклав фундамент його музичної майстерності та любові до своєї культури.
У 1992–1996 роках Сліпак навчався у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка у Львові (тепер Львівська національна музична академія), де професор Марія Байко допомогла розвинути його унікальний голос.
А вже у 19 років Василь здобув міжнародне визнання, вигравши Гран-прі та приз глядацьких симпатій на 10-му Міжнародному конкурсі ораторії й пісні "Гран-Прі France Telecom" у Клермон-Феррані (Франція) в 1994 році. Його виконання українських пісень в обробці Лева Ревуцького та Миколи Лисенка стало сенсацією, а прослуховування у Паризькій академії відкрило двері до світової сцени.
У 1996 році Василь Сліпак став солістом Паризької національної опери, де виступав майже 20 років. Його репертуар включав твори Бізе, Верді, Моцарта, Пуччіні, а найулюбленішою була партія Мефістофеля з опери "Фауст" Шарля Гуно, що й дала згодом йому позивний "Міф" на війні.
За роки успішної кар’єри, він був неодноразово нагороджений за свої таланти. Зокрема, у 2011 році він став фіналістом Міжнародного оперного конкурсу Armel, отримавши нагороду за найкраще чоловіче виконання арії Тореадора з опери "Кармен".
Громадська діяльність: голос України у світі
фото: radiosvoboda
Василь Сліпак не лише підкорював оперні сцени Європи, а й активно підтримував Україну.
Ще на початку 1990-х, разом із братом Орестом, він долучився до руху "Віра і світло", допомагаючи людям з особливими потребами. Під час Помаранчевої революції 2004 року він брав участь в акціях української діаспори у Франції, а з початком Революції Гідності в 2013 році очолив волонтерський рух у Парижі. Він організовував мітинги на підтримку Майдану, збирав кошти та гуманітарну допомогу, а 12 січня 2014 року провів у Парижі мітинг солідарності з майданівцями.
У травні 2014 року, виступаючи в "Аїді" в Ліонській опері, він вийшов на сцену з українським прапором, демонструючи світу свою позицію.
Разом із колегами-співаками Василь створив асоціацію "Opera friends for children", яка збирала кошти для дітей, постраждалих від війни, та благодійну організацію "Українське братство" для підтримки українських захисників.
У червні 2016 року він організував відомий Міжнародний марш "Stop Putin War in Ukraine!" у Парижі, в якому взяли участь представники 30 країн. Його діяльність об’єднувала українців діаспори та привертала увагу світу до війни в Україні.
Обставини смерті Василя Сліпака
Василь Сліпак, фото: rfe
З початком російсько-української війни в 2014 році Василь Сліпак не міг залишатися осторонь. Хоча він продовжував виступати на сцені, як він сам казав, його серце завжди було з Україною.
"Поки буде тривати війна на Сході, мистецтво зачекає. Як то оперний співак пішов воювати? А хто сказав, що Донбас не гламурний? Наші люди люблять героїзувати. Я не бачу нічого страшного в тому, що змінив комфортне ліжко на бліндаж. … Я мушу бути там, на війні. Бо саме там, на Сході, на фронті, пишеться історія України", - згадував Сліпак в одному з інтерв’ю.
Тому у 2015 році він приєднався до Добровольчого Українського Корпусу "Правий сектор" під позивним "Міф". Василь воював у районі Пісків, Донецького аеропорту та Авдіївки, тричі їздив на фронт. У червні 2016 року він привіз зібрану допомогу на Луганщину і залишився там, плануючи пробути пів року.
Однак 29 червня 2016 року, близько 6:00 ранку, Василь Сліпак загинув від кулі російського снайпера в бою поблизу селища Луганське Бахмутського району Донецької області. Йому було всього 41 рік. Його смерть стала потрясінням для багатьох в Україні та Європі, відкривши очі на те, що ця війна забирає всіх.
Поховали Василя на Личаківському кладовищі у Львові, поруч із іншими захисниками України.
Спадщина: голос, що не змовкає
Василь Сліпак залишив по собі не лише музичну спадщину, а й приклад великої любові до Батьківщини. Тому не дивно, що його життя й досі надихає митців, волонтерів і захисників. У 2017 році він був посмертно відзначений званням Героя України та орденом "Золота Зірка", а також орденом "За мужність" І ступеня (2016).
На його честь названо вулиці у Львові, Тернополі, Дніпрі, Києві та інших містах, а також сквери та зали, зокрема Велику залу Оперної студії Національної музичної академії України ім. Чайковського та Культурно-інформаційний центр при Посольстві України у Франції. У 2018 році вийшов документальний фільм "Міф", створений режисерами Леонідом Кантером та Іваном Яснієм, який розповідає про життя і подвиг Сліпака. У 2021 році Національний банк України випустив пам’ятну монету номіналом 2 гривні на честь воїна-співака.
Слова Василя Сліпака, сказані в інтерв’ю "Громадському" у 2015 році, звучать пророче: "Україна є сильною завдяки своєму народу. Маємо базуватися в майбутньому саме на людях. "Почути свій народ" – насправді це і є суть". Його голос, який "поєднував сяйво українського неба та золото полів", як згадувала колега Гоша Ковалінська, продовжує лунати в серцях українців.
Тож Василь Сліпак став символом того, як мистецтво і боротьба за свою країну можуть об’єднатися в ім’я свободи. Як кажуть люди, що знали Сліпака, його життя – це історія про те, як один голос може змінити світ, а одна людина – надихнути націю.
Цитати Василя Сліпака
Наведемо кілька відомих цитат артиста-воїна Василя Сліпака, які він повторював за життя:
- "Усі найкращі моменти свого життя я проживаю на Батьківщині, і думаю, багато українців зараз би мали відчувати унікальність історичного моменту";
- "Це так мало і так багато – любити свою землю";
- "Є люди інтересів і люди принципів. Між ними – прірва. Перші ніколи не зрозуміють других і навпаки";
- "Нам потрібно залишатись позитивними і вірити в нашу силу. Вона є. Європейські друзі почудовуються нею. Ми змогли і ми зможемо";
- "Дивна ситуація, коли половина країни живе у війні, а інша – взагалі абстрагована від неї".
- "Ми – нація дуже миролюбна. Але ми вміємо захищатися. Маємо генетичне відчуття справедливості і своєї країни, землі";
- "Уся кров, що сьогодні проливається за Україну, не повинна зупинити або увергнути в депресію. Вона повинна дати імпульс для подальшої боротьби";
- "Перемога буде обов’язково! При одній умові: коли кожен з нас буде робити все необхідне для цього від найменшого до найбільшого і у всьому! Уявити собі: всі українці світу одночасно думають про це і діють? Це ж бомба, перед якою не встоїть ніщо на світі!"
- "Нерви здають у багатьох, але потрібно триматися. Я – оперний співак, а це робота нервів. Стрес постійно є при виході на сцену, треба контролювати себе. Це допомагає і на війні".
Читайте також: Його вбили за віру енкаведисти: 84 роки тому не стало священномученика отця Миколи Конрада
- Актуальне
- Важливе













