Фото прощання з бойовою медикинею Іриною Цибух у Львові - у списку найвизначніших світлин світу - 2024 за версією The Guardian

Про це повідомила директорка БФ "Лемберґ Волонтери" Світлана Нагорна-Гордійчук, передає "Еспресо.Захід".

Фото прощання з бойовою медикинею Іриною Цибух у Львові увійшло до списку найвизначніших світлин світу 2024 року за версією The Guardian.

"Того дня ми вкотре прийшли до Ірини Цибух. 40 днів після народження Чеки для неба. Знову на цвинтарі звучало багато пісень, як того хотіла Вона. І як того хочемо і потребуємо ми. Дивлячись на цю світлину я бачу те ж, що (певно) і ви: попри смерть, попри темряву, попри біль, переможе Життя і Любов", - зазначила Світлана Нагорна-Гордійчук.

 Авторка світлини - талановита подруга Ірини Чеки, Юлія Кочетова.

Бойова медикиня Ірина Цибух загинула 29 травня на Харківському напрямку під час ротації. Ірина була активною у волонтерській діяльності й працювала над збереженням пам’яті про загиблих.

За інформацією Віледж, у підбірку найбільш визначних фото 2024 року за версією The Guardian увійшли три світлини з України - прощання з бойовою медикинею Іриною Цибух у Львові, тіла російських солдатів після штурму та татуйовані руки командира.

Читайте також: Бойову медикиню Ірину Цибух посмертно нагородили відзнакою за жіноче лідерство

Про Ірину Цибух ("Чека")

Ірина Цибух народилася 1 червня 1998 року у Львові, закінчила Національний університет "Львівська політехніка". З 2017 року приєдналася до команди Суспільного. Там вона працювала з філіями, готувала міжрегіональні спецефіри, втілювала грантові проєкти та знімала документальні фільми, була медіатренеркою. Поза роботою брала участь в освітніх проєктах, де розвивала критичне мислення та медіаграмотність дітей у школах.

Повномасштабне вторгнення застало Ірину Цибух на сході України: 22 та 23 лютого 2022 року в Покровську та Краматорську вона презентувала свій документальний фільм про дітей із віддалених сіл Донеччини й Луганщини, яким бракує інклюзії. 24 лютого презентація мала відбутися в Сіверськодонецьку, а наступного дня – в Києві. Але домівки героїв фільму Ірини Цибух опинились у російській окупації, а вона повернулася до лав добровольчого батальйону "Госпітальєри", де відбула кілька ротацій на передовій ще з 2014-го. У складі батальйону Ірина забезпечувала евакуацію поранених бійців із найгарячіших місць і надавала домедичну допомогу.

Життя Ірини обірвалося 29 травня під час ротації на Харківському напрямку. Авто, в якому вона перебувала разом із побратимами, підірвалося на міні, Ірина Цибух - Чека загинула відразу, водій вижив, але отримав поранення нижніх кінцівок. Лише за кілька днів, 1 червня, їй мало виповнитись 26 років. 

Після загибелі брат Ірини Юрій Цибух опублікував посмертний лист госпітальєрки, який вона написала йому торік.

2 червня із парамедикинею прощалися у Києві. У Михайлівському соборі в Києві відбулася заупокійна панахида. У храмі також зібралися сотні людей.