Бойову медикиню Ірину Цибух посмертно нагородили відзнакою за жіноче лідерство

Про це повідомили на сторінці конгресу, передає "Еспресо.Захід".

Бойову медикиню Ірину Цибух ("Чека") посмертно нагородили відзнакою Українського жіночого конгресу за жіноче лідерство. Нагороду вручили матері полеглої захисниці.

"З вами сьогодні тут мала бути Іринка. Вона була компетентна у багатьох сферах, але її життя, як і тисячі інших, забрала росія. Як казала Іринка, смуток за людьми, яких ми втратили, накладає на нас відповідальність. Це відповідальність живих перед мертвими – свідчити про те, що трапилось, і про зло, з яким ми зіштовхнулись. Надскладне завдання для нас з вами – працювати за себе і за них", – сказала мама загиблої медикині. 

Зазначимо, Ірина почала їздити на фронт як парамедикиня ще у 2017 року. З початком повномасштабної війни ця робота стала для неї постійною. Ірина загинула у травні 2024 року на Харківщині під час виконання бойового завдання. Дівчині було 25 років. 

Медикиня врятувала чимало бійців, неодноразово ризикуючи власним життям під час евакуацій. 

Читайте також: "Це можливість говорити про Іру". Юрій Цибух про екскурсію спогадів "Чеки" та проєкти пам’яті

Про нагороду

Відзнака УЖК за визначні досягнення у сфері розвитку гендерної рівності та жіночого лідерства носить ім’я Мері О’Хейген – жінки, яка працювала в Україні 5 років після Революції Гідності, очолювала український офіс Національного Демократичного Інституту (NDI). Минулого року ця відзнака була вручена вперше. Її володаркою стала лікарка та волонтерка Наталя Лелюх.

Про Ірину Цибух ("Чека")

Ірина Цибух народилася 1 червня 1998 року у Львові, закінчила Національний університет "Львівська політехніка". З 2017 року приєдналася до команди Суспільного. Там вона працювала з філіями, готувала міжрегіональні спецефіри, втілювала грантові проєкти та знімала документальні фільми, була медіатренеркою. Поза роботою брала участь в освітніх проєктах, де розвивала критичне мислення та медіаграмотність дітей у школах.

Повномасштабне вторгнення застало Ірину Цибух на сході України: 22 та 23 лютого 2022 року в Покровську та Краматорську вона презентувала свій документальний фільм про дітей із віддалених сіл Донеччини й Луганщини, яким бракує інклюзії. 24 лютого презентація мала відбутися в Сіверськодонецьку, а наступного дня – в Києві. Але домівки героїв фільму Ірини Цибух опинились у російській окупації, а вона повернулася до лав добровольчого батальйону "Госпітальєри", де відбула кілька ротацій на передовій ще з 2014-го. У складі батальйону Ірина забезпечувала евакуацію поранених бійців із найгарячіших місць і надавала домедичну допомогу.

Життя Ірини обірвалося 29 травня під час ротації на Харківському напрямку. Авто, в якому вона перебувала разом із побратимами, підірвалося на міні, Ірина Цибух - Чека загинула відразу, водій вижив, але отримав поранення нижніх кінцівок. Лише за кілька днів, 1 червня, їй мало виповнитись 26 років. 

Після загибелі брат Ірини Юрій Цибух опублікував посмертний лист госпітальєрки, який вона написала йому торік.

2 червня із парамедикинею прощалися у Києві. У Михайлівському соборі в Києві відбулася заупокійна панахида. У храмі також зібралися сотні людей.

• "Ксена" з Прикарпаття стала лауреаткою Премії ім. Богдана Хмельницького.