День блондинок: як біляве волосся почало асоціюватися з красою та сексуальністю
Сьогодні, 31 травня, у світі відзначають неофіційний День блондинок. Мета свята – нагадати, що блондинки славляться не лише своєю красою, а й розумом. Однак звідки виникла думка, що носії білявого волосся – найпривабливіші й найбажаніші?
"Еспресо.Захід" розповість про історію виникнення білявого волосся, міфи, пов’язані з блондинками, та чому досі культура пропагує, що світле волосся – найсексуальніше.
Про що у статті:
- Як з’явилося біляве волосся;
- Яким чином біляве волосся стало асоціюватися з красотою;
- Історія виникнення Дня блондинок і боротьба зі стереотипами.
Як з’явилося біляве волосся
Фото: вікіпедія
Насправді історія виникнення білявого (світлого, блонду) волосся тісно пов'язана з еволюційними та генетичними процесами, які відбувалися в ході адаптації людей до різних кліматичних умов. За своєю суттю, біляве волосся – це тип пігментації волосся із низьким рівнем меланіну. Тобто ключовим тут є сонячне світло, бо саме воно забезпечує організм меланіном.
Відповідно, біляве волосся виникло як адаптація до умов з меншою кількістю сонячного світла, особливо в північних регіонах Європи. Світла шкіра і волосся дозволяють ефективніше виробляти вітамін D при меншій інтенсивності сонячного випромінювання, що є важливим для здоров’я, зокрема для розвитку кісток.
Генетичні дослідження показують, що світле волосся могло з'явитися приблизно 11 – 20 тис. років тому. Це збігається з часом, коли сучасні люди розселялися по Європі й адаптувалися до нових кліматичних умов. Тобто до того часу, найбільш поширеним кольором був темний, адже первісні люди, які з'явилися в Африці, мали темне волосся. Коли перші сучасні люди почали мігрувати з Африки в інші частини світу, зокрема в Європу та Азію, вони потрапили в регіони з різними кліматичними умовами. Ці нові умови сприяли змінам кольору волосся і шкіри.
Вплив клімату спричинив мутації в генах, які відповідають за вироблення пігменту меланіну. Ця мутація сталася у популяціях людей, які жили саме на півночі Європи. З часом, через відносну ізоляцію цих популяцій і менш інтенсивне сонячне випромінювання, світлий колір волосся став там найбільш поширеним. Таким чином він закріпився і згодом поширився далі завдяки війнам, руху населення в пошуку кращих земель, змішаним шлюбам тощо.
Важливо відзначити, що гени, які відповідають за біляве волосся, є рецесивними. Це означає, що обидва батьки повинні мати цей ген, щоб він проявився у дитини. Але це не значить, що батьки обов’язково мають бути блондинами, рецесивний ген – це придавлений ген, ви можете мати чорне волосся, але бути носієм гена білявого волосся, бо успадкували його від пращурів блондинів.
Яким чином біляве волосся стало асоціюватися з красотою
Фото: соцмережі
Ніхто не посперечається, що біляве волосся виділяється з натовпу, адже зустрічається менше, ніж чорне. Статистика це підтверджує. Тому зрозуміло, що воно привертає більше увагу.
Ще в античній та західноєвропейській культурі біляве волосся традиційно асоціювалося з вродою. Давньогрецькі богині та боги Гера, Афродита, Афіна, Діоніс та інші називалися "золотоволосими". В античному Римі білявість волосся також вважалася сексуально привабливою. Це цікаво, адже носіями білявого волосся в основному були північні народи, які не були частиною Римської імперії, а вважалися варварами. Однак, напевно це і породило думку про сексуальність, адже варварам приписували тваринницьку силу й молодість, а це приваблює та пробуджує фантазію.
Згодом у культурі середньовічної Європи довге, золотаве волосся було одним з обов'язкових критеріїв жіночої краси. В європейському живописі з білявим волоссям, зазвичай, зображали Єву, Діву Марію, Марію Магдалину, святу Варвару та інших ідеалізованих жінок.
А вже у расових теоріях кінця ХІХ — першої половини ХХ століття біляве волосся і блакитні очі вважалися ознакою вищої нордичної (арійської) раси. Тобто знову таким чимось божественним.
Тому в сучасній західній популярній культурі люди з білявим волоссям продовжують сприйматися привабливими. Бо століттями, коли не тисячоліттями ця думка росла й процвітала.
А за останні сто років Голлівуд значною мірою вплинув на формування стандартів краси. Багато акторок, які стали секс-символами, були блондинками, такі як Мерилін Монро, Бріжит Бардо, Шерон Стоун, Памела Андерсон, Скарлетт Йоханссон тощо. Їхні образи формували й досі формують уявлення про те, що блондинки – це символ жіночності та сексуальності. У рекламі та моді блондинки також часто представлені як втілення ідеальної краси, мовляв, це ті самі золотоволосі давньогрецькі богині. А це впливає на суспільні стандарти і сприйняття привабливості та сексуальності. Тому так багато жінок перефарбовують волосся на світлий колір, щоб в тому числі відчути себе більш привабливими і долучитися до давнього Олімпу.
Історія виникнення Дня блондинок і боротьба зі стереотипами
Фото: соцмережі
День блондинок вперше почали святкувати в США у 2001 році. Існує кілька версій походження свята, однак суть одна – започаткувати день, який присвячений блондинкам, щоб підкреслити не лише їхню красу та особливість, але й боротися зі стереотипами про блондинок.
Адже існує дуже багато стереотипів про блондинок, і часто дуже неприємних. Наприклад, один із найпоширеніших і шкідливих стереотипів — це твердження, що блондинки мають низький рівень інтелекту. Цей стереотип підтримується численними анекдотами та жартами про "дурних блондинок". Ще один поширений стереотип полягає в тому, що блондинки є наївними, легковажними або довірливими. Також їм приписують підвищену сексуальну привабливість, схильність до надмірної уваги до власної зовнішності та часто сприймають як тих, хто любить вечірки, тусовки і є легковажними.
Різноманітні фільми, телесеріали, реклама та інші медіа часто підтримують ці стереотипи, створюючи образ "типової блондинки". Тим самим роблячи це елементом культури, ніби говорячи нам, що так "нормально". До речі, подібні стереотипи часом приписують чоловікам, однак значно меншою мірою і феміністки точно можуть вам пояснити, чому так.
Усі ці стереотипи можуть мати серйозні соціальні наслідки, впливаючи на сприйняття, поведінку і ставлення до блондинок і блондинів як в особистому, так і в професійному житті. До того ж вони можуть негативно впливати на самооцінку і впевненість у собі самих носіїв світлого волосся.
Тож, День блондинок має на меті підвищити самооцінки жінок зі світлим волоссям, відзначити їхню унікальність та красу. Свято також покликане нагадати, що колір волосся точно не визначає інтелектуальні чи професійні якості людини. А хто так продовжує думати, той продовжує бути під владою стереотипів, які століттями нагромаджувалися у культурі.
І на завершення варто згадати про одну популярну інтернет-легенду, яка гуляє у ЗМІ. Мовляв, що натуральний блонд зникає і за кілька сотень років блондинок і блондинів може не бути! Та таке твердження не має наукового підґрунтя. Так, біляве волосся справді є більш рідкісним порівняно з чорним, бо історично виникло на меншій території серед меншої групи людей. Однак порівняно з рудим волоссям, воно не є рідкісним.
Усе більше генетичне розмаїття та змішування популяцій не ведуть до повного зникнення рецесивних генів, які відповідають за білявий колір волосся. Природні процеси можуть змінювати кількість людей, які мають натуральне біляве волосся, але точно "не знищити їх повністю", як пишуть деякі ЗМІ. Біляве волосся залишиться і буде й надалі зацікавлювати людей через свою природну красоту й особливості.
- Актуальне
- Важливе