День ангела Андрія: історія, звичаї та традиції свята

"Еспресо.Захід" розповість більше про свято.

Апостол Андрій – патрон рибалок, подорожніх, співаків, вагітних жінок, фермерів, різників, співаків, України. Цього дня українці вітають Андріїв з іменинами. А незаміжні дівчата та жінки зазвичай моляться про щасливе сімейне життя. Зображують святого у плащі або туніці, інколи розіп’ятим. 

Попри те, що свято християнське, здавна день Андрія Первозваного був одним з найочікуваніших та найвеселіших, оскільки молодь збиралася на вечорниці. Дівчата здебільшого ворожили на судженого, тоді як хлопці бешкетували по дворах.

Що відомо про апостола Андрія

Апостол Андрій жив у часи земного служіння Ісуса Христа. До зустрічі зі Спасителем він був простим рибалкою, як і його брат Симон, пізніше названий Петром. Майбутній апостол цікавився духовними питаннями, і навіть певний час навчався в пророка Іоана Предтечі, намагаючись знайти відповіді на свої питання.

"Першозваним апостола Андрія називають тому, що Спаситель покликав його першим серед усіх учнів: "Проходячи ж біля моря Галилейського, Він побачив двох братів: Симона, що звався Петром, і Андрія, брата його, які закидали сіті в море, бо вони були рибалками. Та й каже їм: ідіть за Мною, і зроблю вас ловцями людей. І вони зараз же, покинувши сіті, пішли за Ним", – пояснюють у ПЦУ.

Апостол Андрій супроводжував Господа Ісуса Христа упродовж всього Його земного служіння, удостоївся бачити Господа після воскресіння і бути присутнім під час Його вознесіння. А після зішестя Святого Духа, коли апостоли розійшлися різними землями, аби проповідувати слово Боже, Андрій Першозваний вирушив у Скіфію – землі, на яких пізніше постала наша Русь-Україна. 

Із його уст наші пращури дізналися про Бога та Його чудеса, завдяки йому вони наверталися до Христа.

Апостол Андрій пройшов багато країн, поширюючи християнство, навертаючи людей у віру. Пізніше Андрій Першозваний став першим єпископом Візантійським.

Свою апостольську працю закінчив мученицькою смертю в місті Патраї на Кавказі, поблизу Тмутороканя. Помер апостол Андрій на скісному хресті, на якому висів прив'язаний два дні, поки віддав Богові свого духа. Цей хрест, який двома поперечинами впирався в землю, називають "андріївським".

Андрія Першозваного: вшанування пам’яті

Апостола Андрія українці вшановують по-особливому, оскільки саме його вважають тим, хто приніс християнство на "київські гори". Говорячи про проповідь апостола на "київських горах", посилаються на Нестора-літописця, який у "Повісті врем'яних літ" наче процитував слова апостола Андрія до своїх учнів після того, як апостол заночував з ними на березі Дніпра під горами: "Чи бачите гори ці? На цих горах засяє благодать Божа, тут буде місто велике, і Бог збудує багато церков". І благословивши ці гори, як сказано далі, він піднявся на них і поставив хрест.

За словами літописця, це відбулося саме там, де сьогодні побудований Київ. А місце, де стоїть Андріївська церква – начебто саме та гора, на якій апостол Андрій поставив свого хреста. Тому церква була збудована саме там, незважаючи на досить складний ландшафт.

І хоч це не доведений факт, проте вшанування апостола Андрія як того, хто приніс християнство на територію Русі, стало уже традиційним.

Андріївські вечорниці, калита й ворожіння: традиції та звичаї дня

Традиційно цього дня віряни йдуть до церкви, моляться святому про благополуччя у сім’ї і ставлять свічки за здоров'я. 

Релігійне свято Андрія Первозванного в Україні дуже тісно переплітається з язичницькими традиціями. Звичай збиратися вечорами напередодні свята Андрія та ворожити з’явилися на наших землях ще в дохристиянські часи. Тоді люди святкували язичницьке свято Калити. Це був день наприкінці року, коли, за віруваннями наших предків, можна було поспілкуватися із надприродними "силами".

Відтак у цей день влаштовували гуляння – Андріївські вечорниці. Дівчата ворожили на долю і нареченого. Наприклад, вірили, що в ніч проти 30 листопада дівчина може побачити уві сні свого майбутнього нареченого. Для цього пекли солоні коржі та їли їх перед сном. Відомим обрядом є ворожіння на чоботях. Дівчата знімали своє взуття і ставили у лінійку від печі до порогу. Чий чобіт стане на поріг, та й вийде першою заміж. 

Традиційно на Андріївські вечорниці пекли особливий калач у формі сонця – калиту. Її підвішували до стелі, а парубки намагалися підстрибнути і відкусити шматочок, не використовуючи рук. Якщо вдалося – їхнє одруження буде щасливим.

Здавна саме на свято Андрія хлопці чинили різні побутові бешкети в тих дворах, де були дівчата на виданні. Традиційні бешкети – зав’язати хвіртки, підперти двері до хати, порозкидати дрова чи сіно тощо. 

За повір’ями наших предків, сніг, що випав цього дня, обіцяє холодну зиму.

Що не можна робити на Андрія

Церква засуджує будь-яке ворожіння чи інші витівки, оскільки це є прояви язичницьких вірувань. Однак як елемент гри ці народні звичаї досі можна спостерігати у деяких регіонах. Алкоголь під час святкувань також не схвалюється. Варто пам’ятати, що триває Різдвяний піст, тому меню має бути відповідне.

Читайте також: Михаїла та Введення в храм Богородиці: які церковні свята відзначатимемо в листопаді

• Додамо, що 15 листопада розпочався Різдвяний або Пилипівський піст, який триватиме 40 днів. Більше про цей особливий період читайте у новині.