Чи згорять старі прилади: з 1 липня в домівках українців буде 230 вольтів у розетці

Цей крок є частиною гармонізації українських стандартів з європейськими нормами якості електроживлення, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). 

Який вплив це може мати на українські домогосподарства? Детальніше про це й не тільки розповість "Еспресо.Захід".

Чому Україна переходить на 230 В саме зараз

Перехід на стандарт 230 В виглядає логічним кроком у контексті євроінтеграції України, зокрема в енергетичній сфері. Адже Європейський Союз використовує стандарт напруги 230/400 В (для однофазних і трифазних мереж відповідно). Перехід на цей стандарт наближає Україну до вимог ЄС, що є важливим для інтеграції української енергосистеми з європейською ENTSO-E, до якої Україна приєдналася в екстреному порядку ще у 2022 році. 

До того ж вища номінальна напруга (230 В) зменшує втрати електроенергії під час її передачі мережами. Це особливо важливо для України, де енергосистема зазнає значних навантажень і втрат через застарілу інфраструктуру та російські обстріли. 

Новий стандарт встановлює чіткі межі допустимих коливань напруги – від 207 до 253 В (±10% від номінального значення). Це має зменшити ризики пошкодження техніки через стрибки напруги, що є актуальним в умовах нестабільного електропостачання.

Більшість сучасної побутової техніки, яку імпортують до України, розрахована на діапазон напруги 220–240 В, а це відповідає новому стандарту. Таким чином перехід усуває невідповідність між маркуванням приладів і фактичною напругою в мережі.

Але чому це роблять саме зараз? Окрім євроінтеграційних прагнень, перехід став можливим завдяки оновленню нормативної бази. У квітні 2025 року НКРЕКП затвердила постанову №550, яка вводить стандарт 230 В з 1 липня. Крім того, війна та необхідність відновлення енергосистеми підштовхують Україну до модернізації та євростандартів, на які тепер орієнтується країна. 

"У нас зростає кількість електроенергії, яку ми беремо з енергосистеми європейських країн. Необхідно, аби характеристики електроенергії, яку ми споживаємо, відповідали тій електроенергії, яку ми виробляємо. Тому цілком логічно, що ми остаточно переходимо на ті характеристики, які є в європейських електромережах", - розповів в ефірі Українського радіо голова Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергій Дяченко.

Як це вплине на споживачів

Проста відповідь – практично ніяк. Для більшості споживачів перехід на 230 В буде непомітним, оскільки це незначне відхилення, а сучасна техніка розрахована на широкий діапазон напруги (зазвичай 200–250 В). 

Однак експерти кажуть, що є кілька аспектів, які варто врахувати. 

Встановлення чітких меж коливань напруги (207–253 В) має зменшити ймовірність пошкодження приладів через стрибки. Це може знизити потребу у стабілізаторах напруги для побутових споживачів, хоча їх усе ще рекомендують використовувати в умовах нестабільної мережі через війну та нештатні ситуації. У будь-якому разі, електрика в перспективі буде стабільнішою з переходом на 230 В, зокрема не блиматимуть лампочки, менше грітиметься проводка. 

Важливо й те, що техніка працюватиме в кращому режимі, а це  може навіть зменшити втрати електроенергії та, потенційно, витрати споживачів у довгостроковій перспективі.

У старих будинках, особливо з проводкою радянських часів, рекомендується перевірити стан розеток, автоматів і електрощитів. Адже дуже застаріла інфраструктура може не витримати навіть незначного підвищення напруги.

Також власникам промислового обладнання, яке залежить від точних параметрів напруги, варто перевірити сумісність техніки з новим стандартом. У деяких випадках може знадобитися модернізація або використання стабілізаторів.

Чи можуть згоріти старі прилади, зокрема радянські

Сучасні побутові прилади, включаючи телевізори, холодильники, пральні машини та зарядні пристрої, зазвичай розраховані на діапазон напруги 220–240 В, тому перехід на 230 В не становить для них загрози. Міжнародна електротехнічна комісія (IEC) рекомендує проєктувати прилади з урахуванням коливань ±10%, що відповідає новому стандарту (207–253 В).

Однак старі прилади, зокрема радянського виробництва (наприклад, лампові телевізори, старі холодильники чи електроінструменти), можуть бути чутливими до змін напруги. Такі пристрої часто проєктували для роботи в діапазоні 198–242 В, що відповідає старому стандарту 220 В. Новий діапазон (до 253 В) може створювати певні ризик перегріву чи виходу з ладу, особливо якщо напруга в мережі наближається до верхньої межі.

Тому для власників старих приладів рекомендують використовувати стабілізатори напруги, які налаштовані на максимальну напругу (наприклад, 250 В), щоб захистити чутливу техніку. Інакше її, можливо, доведеться замінити, оскільки вона може вийти з ладу. Найкраще перед увімкненням таких старих пристроїв перевірити діапазон їхньої роботи та проконсультуватися з електриками. 

• До слова, з 1 травня максимальна потужність експорту електроенергії з України до країн Євросоюзу збільшилася з 550 МВт до 650 МВт