Богоявлення Господнє: що символізує освячена вода на Водохреща

"Еспресо.Захід" розповість більше про традиції дня та цілющі властивості освяченої води.

6 січня за новоюліанським календарем відзначаємо свято Хрещення Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа, або ж святе Богоявлення. У народі свято називають Йордан чи Водохреща.

У цей день віряни йдуть на святкову літургію, яка завершується великим освяченням Йорданської води. Наш народ із давніх-давен любить Йорданське водосвяття і вірить у велику силу освяченої води та зберігає її у домівках.

Віднедавна також з'явилася традиція купатися на Водохреща в ополонці. Що про це каже церква – далі у тексті.

Богоявлення Господнє: історія свята

Свято Богоявлення поряд із Великоднем та П’ятидесятницею, належить до найдавніших християнських свят. 

У перші віки християнства свято Богоявлення вважалося збірним, бо стосувався кількох подій із життя Ісуса Христа, які свідчили про Його божественність, а саме: його Різдва, поклону мудреців, Хрещення, чуда в Кані Галилейській і чудесного помноження хліба. Тому й сьогоднішню назву свята "Богоявлення", як стверджує у книзі "Пізнай свій обряд" о. Юліан Катрій, треба розуміти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлінь.

Хрещення або Богоявлення входить до числа 12-ти найважливіших свят християн східного обряду. Його встановлення відноситься ще до апостольських часів, а древня назва свята – Феофанія (Теофанія), що грецькою означає Богоявлення.

Після 30 років, прожитих у Назареті з матір'ю та Йосифом, Ісус Христос прийшов охреститися на ріку Йордан.

"Празник Господнього Хрещення показує нам одну з найбільших і найглибших правд нашої святої віри – таїнство Пресвятої Трійці. При Христовім Хрещенні об'явилася Пресвята Тройця, яка посвідчила про Його божество. На третьому часі в навечір'я празника читаємо: "Тройця, Бог наш, себе сьогодні нероздільно явила, бо Отець об'явленим свідоцтвом заявив споріднення. Дух же у голубиному виді зійшов із небес, Син свою пречисту голову склонив Предтечі і хрестившись, визволив людей із неволі, бо Він чоловіколюбець", – пише о. Катрій.

Значення свята Богоявлення

Сенс свята Богоявлення в тому, що воно нагадує про євангельську подію (описану усіма чотирма євангелистами), коли під час Хрещення Спасителя вперше Бог явив Себе у Трьох Іпостасях як Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий: Син Божий хрестився в Йордані, Дух Святий зійшов на Нього у вигляді голуба, а Бог Отець промовив з небес: "Це є Син Мій Улюблений, в Ньому Моє благовоління". Тобто, вперше після трьох десятиліть земного життя у Назареті Ісус Христос являє Себе світові, на Йордані Син Божий явив Себе відкрито людям, привідкривши їм тайну Пресвятої Трійці, пояснюють у ПЦУ.

Богослужіння свята Хрещення Господнього звершується так само, як і служба на честь Різдва Христового. Це ще один атрибут, який вказує на спільну історію встановлення цих святкувань в церковному богослужбовому році. Напередодні відправляються царські часи і чин зображальних, а далі служиться літургія святителя Василія Великого із вечірнею. В сам день свята служиться Божественна літургія за чином святителя Іоана Золотоустого. 

Йорданське водосвяття

З празником Богоявлення тісно пов’язане Велике або Йорданське водосвяття.

У східній церкві є два способи освячення води: велике і мале водосвяття. Мале водосвяття використовують з різних нагод, зокрема в день храмового празника. 

Чин великого освячення води звершують двічі: у Надвечір’я Богоявлення (5 січня) та в саме свято Хрещення Господнього (6 січня). Така традиція має історичне пояснення: давні християни у Надвечір’я Богоявлення звершували хрещення оголошених – тих, хто готувався прийняти Таїнство Хрещення. Тому воду в цей день освячують у храмах. А єрусалимська церква встановила традицію на Богоявлення звершувати урочистий хід на річку Йордан і освячувати воду там – на спомин про подію Хрещення Спасителя у водах Йордану. Тож 6 січня після літургії відбувається освячення води також і на відкритих водоймах. Таку, освячену за особливим Чином великого водосвяття, воду – хрещенську чи богоявленську – ми називаємо агіасмою, що з грецької означає "святиня".

Від ХІІІ сторіччя чин Водосвяття стає щораз більше наближеним до сьогоднішнього. Впродовж наступних двох століть чин водосвяття набирає сучасного вигляду. 

Від найдавніших часів церква вважає освячену Йорданську воду великою святістю та приписує їй чудодійну силу для душі і тіла.

У проповіді на празник богоявлення св. Іван Золотоустий пише: "У цей празник опівночі всі, зачерпнувши води, приносять її додому та зберігають увесь рік... І діється дивне явище: та вода у своїй істоті не псується від довготи часу... "

Часто Йорданське Водосвяття відбувається на ріці, якщо в цей день – великий мороз та є крига, то прорубують ополонку у вигляді хреста. Вірні можуть скупатися в освячених водах ріки.

Читайте також: Напередодні Водохреща рятувальники нагадали правила пірнання в крижану воду

Звичаї та традиції на Водохреща

Олекса Воропай у книзі "Звичаї нашого народу" пише, що на території колишньої держави Війська Запорозького чоловіки добиралися до річки на конях. Дівчата, "аби були рожеві лиця", вмивалися у свяченій воді.

Повернувшись із освячення води додому, господар кропив пучком трав і свяченою водою всю хату, а потім ставив крейдою або рідким тістом хрести на образах, одвірках та місці зберігання посуду. 

У деяких регіонах воду у ріках Водохреща вважали святою, тому кілька тижнів після цього свята не можна було прати в річках.

Чи купатися на Водохреща

Українські церкви не забороняють купатися в ополонці на Водохреща, однак наголошують це – не українська традиція і вона не несе жодного духовного навантаження.

"Останніми роками в час святкування Хрещення Господнього активізується мода на масові пірнання в ополонку. Мотивація у кожного різна: хтось "змиває гріхи", хтось випробовує можливості свого тіла, а хтось аргументує це дотриманням "давньої української традиції". Останнє твердження – цілком помилкове! У нашого народу такої традиції, пов’язаної зі святом Богоявлення, не було. (...) Також абсолютно помилковим є судження, ніби купання у крижаній воді після водосвяття "змиває" усі гріхи. Яким чином їх можна "змити"? Хіба сам фізичний акт занурення у освячену воду, без покаяння у гріхах, може призвести до їх подолання?", – йдеться в одному з повідомлень Православної церкви України.

У ПЦУ пишуть, що масові пірнання у воду на свято Богоявлення фактично з’явилися у другій половині 1990-х – на початку 2000-х років. Отже цей звичай в Україні має новітнє, а не старовинне, походження. Церква не забороняє пірнати у крижану воду, але закликає не вважати цю дію церковною чи пов’язаною зі святкуванням Хрещення Господнього.  

Приблизно такої ж позиції дотримують в Українській греко-католицькій церкві. 

"Не купання в ополонці робить людину оновленою в її силах, а покаяння. Людину оновлює та благодать прощення і оновлення, яка приходить від Христа", – наголошував Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.