На що скаржилися львів’яни в соцмержах цього тижня: що сталося з "Цукернею" та як українці "Дію" клали-кляли через Євробачення

"Еспресо.Захід" розповість про найцікавіші теми, які обговорювали львів’яни в соцмережах цього тижня.

Зміни у "Цукерні": смерть старого духу Львова чи потреба часу?

Фото: Святослав Шеремет

Фото: YOD Group

Впродовж тижня у львівських соцмережах не припиняли гудіти щодо зміни інтер’єру популярної кондитерської-кафе "Цукерня", що знаходиться в центрі міста на вул. Староєврейській. У фейсбук можна знайти десятки, коли не сотні постів на цю тему. Дискусія вийшла також за рамки соцмереж, адже чимало ЗМІ вхопилися за цей  "ресторанний скандал".

Напевно, що найбільш розлого висвітлила думку тих, хто проти втілених змін львів’янка Тамара Злобіна, яка є головною редакторкою видання "Гендер в деталях". Наведемо уривки її поста з фейсбук:

"… Я з острахом дивилася в фб на фото нового інтер'єру Цукерні - але вживу все виявилося набагато гірше. Цукерня з'явилася в 2000 році і одразу стала культовою - це була вишукана кав'ярня з австрійським шармом. Ідеальні солодощі за давніми галицькими рецептами, хороша кава, люб'язні кельнерки, вінтажний інтер'єр з антикваріатом. На фоні радянського общєпіту, пострадянських забігайлівок і рагульсько-бандитських ресторанів Цукерня була неймовірною. Це був острівець іншого Львова - того, яким він був до радянської окупації. Цукерня була не лише про їжу - це було про відновлення традиції, культуру і інтелегентність. Про тяглість. Про те, що не вдалося знищити. Саме за цим я, - і багато львів'ян і львів'янок, - поверталися 20 років.

…. Вся ця історія лишилась в минулому. Солодощі, вірю, досі тієї ж якості. Але тепер їх треба вибирати з вітрини, яка нагадує туалет турецького готелю. Дуже прикро, що власниці дали дизайнеру вбити свій заклад. Цей інтер'єр може б і заграв в приміщенні на 3 метри вищому. З величезними вікнами, через які світить багато сонця. Чого в Цукерні не є. В старій Цукерні зажди було затишно. Трохи тісно - але саме такими ми бачимо кав'ярні на картинах кінця 19 століття. … Стільниці столів з того ж матеріалу, що і підлога - це ми їмо з підлоги? Мармур звісно крутий матеріал, але ми не в сонячній Італії в 30 градусів спеки, щоб це давало відчуття затишку. Мармур дає відчуття холоду, а те що інтер'єр в теплих тонах, з цим конфліктує.

… Але головне не це. Головне те, що цей інтер'єр - ні про що. Він про амбіції дизайнера, а не про заклад, його кухню, історію, і традицію галицьких кав'ярень позаминулого століття, яку Цукерня відновила ще в 2000 році. Він не про клієнтів і клієнток Цукерні, які ходили туди два десятиліття, водили дітей, які вже встигли вирости. Я більше не поведу гостей сюди - бо що показувати? Атмосфери старого Львова вже немає", - написала Тамара Злобіна.

Львівська культурологиня та артменеджерка Ляна Мицько коротко написала: "Кохані, ми вбиваємо свій Львів".

Історикиня Тетяна Бей написала наступне:

"… Оновлення це чудово, але аж не так і не з цим культовим закладом. От що означає коли не розумієш аудиторії, яка в цьому випадку є сталою. То ж не так складно провести опитування чи якусь фокус групку зібрати. Самовпевненість засліплююча. От яку мету переслідували? Завдання зберегти тих, хто ходить і зацікавити нових? Чи просто розігнати "старих"?".

Тренер-викладач у Lviv IT School Павло Бачинський написав, що зміни в Цукерні – це "фатальна помилка власників і втрата для Львова"

"Ймовірно, справді цінність старої Цукерні була в спогадах та атмосфері, від яких так складно відмовлятись, адже такі докорінні зміни є ознакою того, що ми не стаємо молодшими, це про екзистенційну даність, що все колись закінчується. Зникнення (або свідоме замовне дизайнерське вбивство) Цукерні - лише чергове цьому підтвердження. Мені видається, що можна було зберегти старий заклад та відкрити паралельно інший десь у відносно новому будинку у центральній частині міста. Це була б данина невпинності часу й шана поціновувачам традиційної Цукерні", - написав Павло Бачинський.

"… Магію сплюндрували. Перетворили на ще одну instagram-friendly кондитерську, де незграбно притишено сиділа звичайна сім'я, з явним некомфортом від кремового хіпстеризму. Погоджуюсь, що Цукерня потребувала оновлення. Але не такого - чи це понавіювала агенція, чи щось пішло не так з думкою власників. Цукерня - це вже була спадщина. Власники не усвідомили цього, а дизайнери - не зрозуміли цього. І жодні нагороди чи згадки у супер виданням мені особисто не відшкодують моральних збитків від втраченої магії місця, мого і нашого Львова", – написав бізнес-консультант Володимир Воробей .

Однак були голоси й тих, хто з розумінням поставився до змін у закладі.

"Я також не в захваті, але на цю зміну є обʼєктивні причини. В житті власниці відбулися непоправні зміни і вона міняючи все в житті вирішила змінити і це. Те що хтось не приведе гостей туди це власні жалі і ностальгія, а те що це стало нерентабельне місце останні кілька років про це ніхто не говорить. Туристів падких на старовину нема, а поціновувачі олдфешну (читайте покоління старше ніж наші батьки), вже неплатоспроможне. Тоді спитайте себе наскільки часто вами особисто розглядалася перспектива піти в "цукерню"? Ну власне. А витрати на кухню, обслуговування і т д якось повинні закриватися. Зрештою це бізнес. Я інтерʼєр не захищаю, концепт суперечливий. Просто ніж писати ці тиради на дві сторінки треба спробувати пороздумувати над дуже тривіальними речами", - висловила думку кольтурологиня з УКУ Марта Кузій у коментарях до поста Ляни Мицько.

Не забарилося і пояснення від дизайнерів YOD Group, які, власне, і змінили стиль "Цукерні".

"… Наша робота над проектом почалася  з пошуку нових сенсів та символів для "Цукерні". Важливо було не лише оновити антураж, але й переосмислити концепцію, дати культовому бренду свіжу енергію та розвиток. Разом з цим, важливо було зберегти ДНК закладу, делікатно означивши тяглість традиції, як одну з ключових цінностей.  Основними рішеннями стали лаконізм та використання мономатеріалів. Стіни "Цукерні" вкриті унікальним матеріалом, створеним спеціально для проекту на основі яєчної шкаралупи. Адже яйця – це один з ключових інгредієнтів у кондитерських виробах. … Від колишнього інтер’єру залишилися перевірені часом віденські стільці. Їх відреставрували та частково пофарбували у білий колір, подібно до того, як глазурують печиво білою поливкою …", - пишуть дизайнери.

Їх пост став дуже популярним, адже зібрав понад 600 коментарів та не менше лайків. У коментарях люди писали різне, у більшості критикували, кажучи про "мікс радянщини й турецької лазні", позбавлення закладу історії та загалом "дивності дизайну". Однак були голоси й тих (в основному молодь студентського віку), які написали, що зміни їм подобаються.  

Співвласниця "Цукерні" Світлана Роман у коментарі Tvoemisto.tv пояснила, що останнім часом у закладі було мало відвідувачів. Також були проблеми з вентиляцією та опаленням, тому прийняли рішення змінити інтер’єр та стиль закладу. Однак меню в закладі не змінилося, зокрема, залишився і відомий десерт "Кремівка" – це торт, в основі якого листкове тісто і ніжний заварний крем. Всі крісла й столи, які були до ремонту, також залишилися. Їх лише перемалювали, пояснює співвласниця "Цукерні". У новому дизайні закладу, каже Світлана Роман, відтворили стиль артдеко 1930-хх років.

Зрештою ближче кінця тижня погляди людей змінилися. Адже весь цей шум у соцмережах та медіа додав небувалої популярності закладу, а ті, хто про нього не знали, тепер точно захотіли на власні очі побачити. Тому, як пишуть львів’яни, зараз у "Цукерні" немає де сісти, адже спостерігається небувала кількість бажаючих попробувати фірмових солодких страв та випити запашної львівської кави.

"Є один єдиний заклад у Львові, якому зараз заздрять всі! Це Цукерня! Її піарять навіть глухо-німі... Ресторанними експертами стали навіть домогосподарки: "Піде чи не піде ЦА???" Моя вам експертна відповідь - після такого громадського слухання, ЦА поллється! Бажаю успіхів Цукерні!", - влучно написав відомий ресторатор Вардкес Арзуманян.

Ні року без скандалу на відборі до Євробачення

Фото: соцмережі

У суботу ввечері чи не вся Україна гуділа про відбір на пісенний конкурс "Євробачення", в тому числі і Львів. Адже стався прикрий факап з голосуванням у "Дії", яку, нібито, не можливо покласти, однак самі українці своїми запитами це зробили. За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, була зафіксована рекордна кількість користувачів у Дії за всю історію проєкту. Замість 800 запитів за секунду, як було під час голосування торік, - 15 тис. запитів.

Фото: соцмережі

Все це спричинило до активізації творців мемів та тих, хто любить влучно жартувати.

"В очікуванні епохальних срачів. Два дні буде обговорення, Єрмак чи Федоров завалили Дію, аби пройшли ті, а не ті. Бо тих слухає Зеленський, який "обкуриться", а тих Залужний, який "набухається". Так от маю інсайд: насправді це все тільки зашумлення справжнього скандалу і нівелювання журналістських розслідувань на тему, чому власники змінили інтер'єр однієї з львівських кав'ярень", - іронічно написав львівський журналіст Роман Онишкевич.

"Дія не витримала Євробачення. А вони вибори в дії пропихали... ", - відзначила народна депутатка зі Львова Софія Федина.

"Багато моїх знайомих, які плювалися, що ДІЮ миттєво не зремонтували - це люди, які часто: - ой, та то вже п'ятниця післяобіду, та я вже навіть не буду починати, давайте з понеділка!" – написав гуморист Тарас Стадницький.

Фото: соцмережі

Фото: соцмережі

Найцікавіше те, що серед всіх конкурсантів людям найбільше сподобалася Катерина  Заботкіна – сурдоперекладачка, яка дуже запальною мовою тіла перекладала музику для тих, хто, на жаль, не чує світу. Тому було дуже багато постів про те, що на Євробачення від України повинна їхати саме Катерина Заботкіна.

Сонце засвітило і асфальт поплив: традиційні скарги на дороги

Фото: Гаряча лінія Льова

Також львів’яни масово скаржилися на ями на дорогах. Традиційно, коли після морозів настає відлига, асфальтне покриття зникає разом зі снігом. Не виключенням став і цей сезон у Львові.

На Гарячій лінії Львова львів’яни написали чимало постів про це:

"Стрийська 84. Тут проводили літом 2022 року заливку дороги якоюсь спеціальною смолою (тонкошарове покриття), яке б мала зупинити нищення дороги зимою. Як бачимо - робота неякісна. Виконавець поремонтує по гарантії? Який термін гарантії?".

"Пимоненка 3 - 7. Після двінка в поліцію дорожники провели дуже неякісний ремонт вибоїн, простояв аж 2 дні. Просто переводняк коштів. Нехай переробляють за кошт виконавця".

"Сахарова 8 - 50. В серпні 2019 ремонтувати дорогу тонкошаровим покриттям. Який був термін гарантії від надавача послуг та хто має зараз ремонтувати дорогу поки там ями 1 см, а не 5-7?".

"Володимира Великого 5, 27, 51 - проведіть ремонт дороги. Магістральна вулиця в такому занедбаному стані – це сором".

Як наслідок, у Львові активізували роботу по ямкових ремонтах. В ЛМР повідомили, що із початку цього тижня комунальні ШРП провели роботи з ліквідації ямковості на дорогах. Відтак вдалося ліквідувати ямковість площею 2833 м2.

Найбільший об’єм робіт виконано у Шевченківському районі. Зокрема, на пр. Чорновола, вул. Миколайчука, Замарстинівська, Винниця, Ковча.

"Відзначимо, що ямковіcть на дорогах виникає у зв’язку із частими змінами температурних режимів в осінньо-зимовий період. Сніг топиться, потрапляє у шпарини асфальту, а коли є заморозок – то вже лід розпирає асфальт. Так виникають тріщини і ями. Тому першочергово проводимо ямковий ремонт там, де найкритичніша ситуація. Варто відзначити, що ліквідація ям дозволяє убезпечитися від ДТП, забезпечити комфортний проїзд для спецтранспорту та приватних авто", - пояснюють у департаменті житлового господарства та інфраструктури ЛМР.

За інформацією департаменту, за чотири дні (29 січня – 1 лютого) для ліквідації аварійних ям було використано 18,3 т холодного асфальту і 322,8 т гарячого. Відтак вдалося ліквідувати ямковість на площі 2833 м2. Роботи проводили на пр. Чорновола, вул. Зелена, вул. Огієнка, вул. Лепкого, вул. Стрийська, вул. Наукова, вул. Володимира Великого, вул. Шевченка, вул. Городоцька, вул. Виговського, вул. Повітряна, вул. Миколайчука, вул. Замарстинівська, на дорозі Львів-Брюховичі, вул. Пасічна, вул. Колумба, вул. Ковельська, вул. Дж. Вашингтона, вул. Навроцького та ін.

• Нагадаємо, минулого тижня у соцмережах точилися розмови про рівень свідомості українських блогерів, волонтерство, російську музику, а також е-квиток у Львові