Мія Рамарі: "Абсолютно не вмію користуватися грошима, тому я досі не білявка"

Зараз Мія Рамарі прагне бути популярною, бути центром уваги. Чи було те саме у твоєму дитинстві?

Напевно, так. Я не ходила в дитячий садок і думаю, що там би мені не давали уваги діти. Тому сиділа вдома і брала всю увагу своїх батьків. Зараз нічого не змінилося.

Знаю, що батьки прищепили тобі любов до музики. Яка музика найчастіше звучала вдома, коли ти була дитиною?

Це був або якийсь рок, який тато вмикав, або госпел, коли ми щось готували до церкви. Я тоді ще грала на скрипці, і ми з татом тренувалися. 

До речі, часто в інтерв'ю ти говориш саме про вплив тата в дитинстві, а про маму рідше. Можливо, між вами була якась більша дистанція?

Ні, просто мами швидко не стало в моєму житті. З татом проводила більше часу, тому є більше про що згадати і що розповісти.

А які основи заклали в тебе батьки?

Думаю, від них обох це була чесність і працьовитість, переконання, що завжди потрібно вкладати в ту справу, яку ти любиш, привертати до неї увагу, щоб її помітили інші. Це завжди тато мені говорив. 

Поговорімо про більш зрілий вік, коли ти переїхала із Сокаля до Львова навчатися музики. Ти взяла із собою доволі сильну віру. Чи були моменти в житті у великому місті, коли навколо було багато нових спокус, щоб твоя віра якось похитнулася?

Думаю, що ні. Навіть якщо в мене був поганий настрій чи поганий період, я фоново завжди розуміла, що все стане краще, можу помолитися, повірити знову – і все мине. Гадаю, багато людей мене в цьому підтримує, вони, як і я, знаходять у вірі розраду. Не було таких моментів, щоб я втрачала віру.

У тебе особливий стиль і в зовнішності, і у звучанні. Наскільки це є сформованою стратегією, чи це просто ти у своїй подобі, у чистому вигляді?

Так, це моя подоба в чистому вигляді. Спершу я підстриглася під каре тому, що просто був поганий настрій. Потім настрій погіршився і я вирішила, що треба достригати. Так дійшла до цього етапу, який зараз у мене є. Але після цього поганого настрою зранку встаю й розумію, що це було недарма, я дуже рада, що зробила це. Ну, й воно просто все якось складається. Я люблю творчі речі, люблю виглядати по-творчому, люблю творчих людей біля себе, вони також дуже творчо виглядають.

Хочу нагадати, до речі, що сьогодні зі мною присутні мої друзі. На кахоні грає Устим Губка, Андрій Знак – на басу. Це друзі, які вчаться зі мною разом у консерваторії.

Мія Рамарі, фото: FM Галичина

Пригадую наше попереднє інтерв'ю. У ньому ти згадувала, що хотіла б стати білявкою, але це дорого. Білявкою я тебе не бачу, але розкажи, можливо, фінансова сторона трошки змінилася, стала позитивнішою? 

Вона позитивніша, але я як була фінансово неграмотна, так і залишилася нею. Не вмію абсолютно користуватися грошима, тому я досі не білявка. Але в принципі зараз і не хочу, для мене це більше не грає такої великої ролі. Просто хочу їсти піцу й радіти життю.

Знаю, що ти займаєшся й комерційними проєктами, зокрема створенням реклами, музичної реклами. Розкажи більше про цю нішу.

Треба ж за щось їсти. Це єдина моя відповідь. Розумію, що без цього ніяк. І хочеться, щоб наша реклама була також творчою, щоб вона мала гарний вигляд, гарний музичний супровід. Коли є замовник, стараюся зробити все гарно й цікаво, щоб людина не просто проскролила її одразу в TikTok і вимкнула, а щоб запам'ятала. 

А що тобі фінансово вигідніше? Створювати музику чи комерційну рекламу?

Пісні, звичайно, тому що роялті стабільні, вони приходять щоквартально, а реклама –  вона є або її немає.

Поговорімо про композицію, яка стала шалено популярною ще на початку березня, коли ти залила в мережу тільки фрагмент, – "Між сірими днями". Розкажи трохи більше про неї.

Думаю, це просто так збіглися погода, мій настрій і настрій інших людей. Це був період, коли сонце тільки виходило, всі наповнювалися весною. Усі просто стали підспівувати, підтримувати цю пісню. Я була дуже щаслива. І взагалі тоді в мене був дуже хороший настрій, радісний. Хотіла передати його TikTok-аудиторії.

Твоя музика зараз шалено віруситься в уже згаданому TikTok, але водночас ти називаєш її розумною. Немає страху, що твої пісні потраплять до тих, хто швиденько гортає і навіть не дослухається до сенсу?

Ні, вони ж потім прослухають повністю, якщо захочуть. А в TikTok я стараюся поширювати найцікавіші моменти. Там треба починати з хуку, або з основного моменту, який я хочу донести. 

Рано чи пізно в артиста з'являється людина-менеджер, людина-продюсер. Уяви, що приходить до тебе продюсер і каже: "Даю гроші, даю ефіри, даю велику сцену, але треба співати, наприклад, попсу, треба змінити образ на довговолосу білявку". Що ти з цим робила б?

Так це було вже. Коли я тільки починала, хотіли зробити дуже комерційний проєкт. З музикою, яка доступна для всіх і яку можна просто увімкнути на фон. Я не погодилася. Просто вірю в те, що якщо ти любиш справу, яку робиш, то вона також буде знаходити відгук, як і будь-яка інша популярна музика. Це тільки від цього залежить.

А в майбутньому як бачиш свою роботу? Плануєш співпрацю з менеджерами, продюсерами?

Вона вже є. Просто ми всі нормальні люди й ніхто не змушує мене робити те, чого я не хочу. Треба знаходити компроміс. А якщо відразу людина не сподобалася або немає чогось спільного, спільної мети чи смаку в музиці, просто варто шукати когось іншого. 

Зараз українські артисти часто також прагнуть потрапити на зарубіжні майданчики. Як у тебе з цими мріями?

Думаю, що всі, хто ходив на Євробачення, хочуть цього. І звісно, що я цього хочу, але спершу треба підкоряти серця людей, які живуть тут, а потім уже інші, щоб про нас дізнавалися більше і більше людей зі всієї планети.

Ти зачепила дуже цікаву тему, Євробачення. Знаю, ти була на цьому конкурсі в лонглісті. Хочеш потрапити туди ще раз? 

Не знаю, можливо. Я казала хлопцям, вони кажуть ні. Можливо, ми дійдемо до чогось спільного. Просто переважно, пісні, які роблять на Євробачення – це суто пісні, створені для цього конкурсу. А якщо композиція не створена для Євробачення, ймовірно, далі шортліста я не пройду. Але я не робитиму пісню суто для Євробачення, тому подивимось, як піде.