Шеврони на патрони: у Львові створюють унікальні вишиті обереги на підтримку українських воїнів

Про проєкт, його розвиток та реакцію на нього бійців "Еспресо.Захід" поговорило із засновником "Шеврони на патрони" українським добровольцем та волонтером Іваном Сварником.

Читайте також: Виконують завдання поруч із ЗСУ: як нацгвардійці воюють на фронті

Сама ідея особливих шевронів зародилася ще у травні минулого року, коли Іван вже певний час займався забезпеченням бійців, які щодня виїжджали на фронт. 

"За три місяці провів неймовірну кількість комунікацій, та й сам себе виснажив, працюючи без вихідних по 18 годин на добу. Я опрацював усі наявні в мене схеми і механіки комунікації зі світом, це дало насправді неймовірний результат, просто цього було не достатньо, я усвідомлював, що нам потрібно, потрібно і потрібно в рази більше", – згадує Іван Сварник.

У той момент волонтер зрозумів, що саме час створювати проєкт, який приноситиме кошти на потреби військових, але також і нестиме певний продукт з ідеєю для тих, хто ці кошти віддає. 

"Коли дійшла мова, що почали збирати донати – мені ця ідея була трохи чужою, бо я не люблю просити. Оце просто "подайте". Я зрозумів, що ми можемо набагато ефективніше й правильніше працювати, якщо створимо певний продукт і будемо обмінювати його на ті кошти. А вже за отримані кошти зможемо закуповувати необхідне від броніків чи форми до зв’язку й безпілотників", – пояснює Іван.

Читайте також: Українська модель у Канаді зібрала майже 1 млн грн на ЗСУ: як канадійці підтримують Україну

Наприкінці травня ідея набула вже своєї початкової форми, а саме створення вишитих шевронів, які б стали тією соломинкою єдності та вишиваним елементом військової форми для тих, хто вдягти свою звичну вишивану сорочку зараз не має змоги.

"Я гортав стрічку Facebook у День вишиванки – і тут 50 на 50: українці у красивих вишиваних сорочках і українські бійці у зелених формах. Ти поділяєш радість від яскравих барв вишиванок, і в той самий час сум від тієї простої зеленої форми, яка вже пережила не одне бойове зіткнення, вона бачила смерть, перебувала там на нашій землі, де вбивають українців. І в той момент мені прийшла думка перенести ці вишивані взори на форму. Вона стане парадною, яскравішою, можливо не для бойових, а це буде момент, коли людина отримає свій вихідний і зможе зняти військовий шеврон і причепити вишиваний. Власне це була така початкова ідея", – говорить автор проєкту.

Старт проєкту Іван анонсував на свій день народження у Facebook. І відразу ж з'явилися люди, готові підтримати його. Хтось запропонував фінансову підтримку та інвестував у старт. Київське рекламне агентство Аспірин на волонтерських засадах узяло на себе пошук і розробку дизайну шевронів з орнаментами для кожного регіону України. Тоді настав час пошуку виробництва, яке готове взятися за таку детальну та копітку працю.

"З’явилося львівське виробництво, яке погодилося поекспериментувати. Вони зробили кілька пробних варіантів, спочатку не все вдавалося, бо це дуже детальна робота і дрібні стібки, щоб передати орнамент. Тому вони працювали, адаптовували техніку. І в підсумку нам вдалося зробити перші добрі взірці", – розповідає Іван Сварник.

У той час він служив на Миколаївському напрямку і мав нагоду одразу ж показати свої розробки побратимам. 

"Я отримав відгук: що от все класно, ми хочемо їх носити, але ж нас повбивають із ними. Я кажу: хлопці, це ж шеврони, які ви будете одягати у вихідний чи відпустку. А вони кажуть: ні, Іване, ми хочемо носити їх тут, на фронті, але зроби їх так, щоб ми не були яскравими мітками. Власне в той момент і прийшло рішення, що має бути додаткова лінійка мілітарного характеру. Ті самі взори, мотиви, але змінюється колір – із яскравих барв ми переходимо у хакі. Тепер їх використовують бійці. І вони є фактично по всій Україні", – каже Іван.

Шеврони створені у трьох розмірах та формах: смужка 13 см на 2,5 см (на якій зазвичай пишеться ЗСУ чи позивний), плечовий шеврон 9 см на 14 см та нагрудний 5 см на 10 см. У формі кордонів області створений саме плечовий шеврон, а всі разом вони формують мапу України. 

"Ми не претендуємо на те, щоб видати єдиний правильний візерунок для конкретного регіону. Щобільше, ми плануємо запускати ще лінійки шевронів, де ті ж візерунки будуть змінені, модифіковані, подані різними художниками, можливо, будуть модернові історії, можливо, навпаки, давні традиційні, – додає Іван. – Традиційно вишивка сприймається як щось наше, що передавалося з покоління у покоління, багато пережило і продовжує жити. Тут власне перенесення тієї самої вишиванки, яку ми вдягаємо на свята, на одяг військового, який береже життя безпосередньо там".

Вартість комплекту шевронів – 500 гривень. Проте за бажання можна задонатити й більше, спеціально для цього на сайті створена окрема кнопка. Разом із тим такі шеврони можна придбати не лише собі чи для конкретного бійця, а й передати комусь незнайомому, але тому, хто щодня боронить та відвойовує українські землі.

"Є люди, які донатять і вказують, кому відправити шеврон, або просто можуть передати його навіть незнайомому воїну.  Ми маємо зворотний зв’язок зі всіма замовниками й можемо надавати потім звіт, хто отримав той шеврон, – ділиться творець проєкту. – Бачити свої шеврони на бійцях дуже приємно. Днями свої шеврони отримав Андрій Жолоб і показував таке розпакування на фронті. Є багато бійців, які мають шеврони, висилають мені особисто фотографії, але просять їх не публікувати".

Читайте також: Для українського військового зв’язку підходять лише 3 виробники радіостанцій, – волонтерка Анна Вдовиковська

Продажі стартували лише на початку березня, проте вишиті українські шеврони встигли стати популярними й за кордоном, звідки також надходить багато замовлень. 

"Поряд зі щоденним героїзмом самих українців дуже багато допомоги ми отримуємо від європейських та американських партнерів, країн. І тут йдеться про другу сторону проєкту: донести нашу ідентичність, цю етнографічну складову українців до закордонних друзів. Пояснити, що таке вишиванка, чому вона традиційна для українського народу і те, що насправді кожен регіон України має свій код у вишиванці, він  вкладає свою суть у вишиванку", – підкреслює Іван.

Перші кошти з проєкту вже вкладені у безпілотник "Валькірія", вартість якого становить понад 700 тисяч гривень. Частина також пішла на покупку іншого дрона. Буває й так, що комусь із бійців терміново потрібне взуття чи спальник на заміну, тоді на це теж ідуть гроші з проєкту.

"Є ще важливий елемент з певних коментарів: "А чому за три шеврони 500 грн? Це так дорого". Скоріше за все, до вторгнення у мене також виникала б така думка. Але коли ти віддаєш 700 тисяч гривень за комплекс "пташок", який у той самий день можеш і втратити, бо працюють ворожі РЕБи, вже не думаєш, що це дорого. Ти розумієш, що із такою "пташкою" стаєш ефективнішим, – наголошує волонтер, який часто працює саме із дронами і зміг за час виконання бойових завдань зберегти свою техніку цілою. – Те, що ми зараз інвестуємо у підтримку наших воїнів, – це є інвестиції у наше життя, бо не було б спротиву – не було б України".