Історією українського бійця поділилися у Міністерстві охорони здоров'я, передає "Еспресо.Захід".
34-річний Сергій — гірничий інженер. 14 років чоловік пропрацював на шахті. До 24 лютого жив звичайним життям, мав сім'ю. З початку повномасштабного вторгнення разом із побратимами давав відсіч ворогові, аж доки не отримав поранення поблизу Пісків.
То був непростий бій. При першому ж контакті по них вдарили протитанковим гранатометом. Хлопців одразу накрило. Далі був ближній бій. Один із побратимів Сергія помер на місці, другому — відірвало кінцівки. Третього він більше не бачив. Захисника зачепило осколками — граната розірвалася на відстані двох метрів від нього. Від смерті чоловіка врятував бронежилет.
Отримавши поранення, воїн продовжував "витягувати" побратимів. Зі зграї ворожих дронів сипалися гранати. Так Сергій залишився без ноги. Наприкінці з'явився танк — щоб добити тих, хто залишився.
Евакуюватися було неможливо, тому захисник вибирався самотужки, ніби з пекла, поповзом. Щоб не стекти кров'ю, наклав три турнікети. Так, з усіма пораненнями та відірваною ногою, Сергій проповз близько кілометра.
У лікарні його знеболювали кожні дві, згодом — кожні чотири години. У перші чотири тижні він майже не спав. Це був найважчий період. Сьогодні воїн проходить реабілітацію на Рівненщині. Отримавши протез, незламний і затятий боєць вже пробує ходити без милиць. Вдома на нього чекає улюблений спортивний байк.
У Сергія є три мрії: перемога України, будиночок біля річки десь на Київщині чи Вінниччині та власна справа. Каже, це дає йому сили, щоб продовжувати боротьбу за повноцінне життя.