Разом з піхотою обороняв позиції, а з саперами готував для росіян мінні пастки: друзі згадують Юрія Лелявського

"Еспресо.Захід" публікує спогади про військового.

Боротися з російськими окупантами Юрій Лелявський почав ще під час Революції Гідності. Був професійним журналістом, тож висвітлював спочатку події в Києві, а потім початок російської агресії проти нашої держави.

"Юра не був військовим, але не міг жити не помічаючи цієї війни, – розповідає про товариша Влад Якушев. – Він пережив два полони і важкі бої на початку війни, коли був начальником прес-служби десятої гірсько-штурмової бригади. Коли військові дії пішли на спад Юра звільнився з армії, але так і не зміг повернутись до цивільного життя. Він вважав, що не має права жити звичайним життям, доки ми не переможемо. 

Він повернувся на військову службу за рік до повномасштабного вторгнення, і, коли почались бойові дії, завжди рвався на ділянки фронту, де було найважче. Разом з піхотою обороняв позиції, разом із саперами готував для росіян мінні пастки. Він жив гідно і загинув, стискаючи зброю, гідно. Справжній патріот та безстрашний воїн".

Читайте також: "Він передбачав більшу війну, тому пішов у десантники": товариші згадують про Юрія Лелявського

"Ти пішов, як йдуть воїни, у бою". Так згадує про Юрія Лелявського Володимир Скоростецький. 

"Тобі б сьогодні мало виповнитись 50, – написав на своїй сторінці у фейсбук Володимир Скоростецький про свого товариша. – І ти б у своєму стилі запізнився на святкування, притягнувши натомість якийсь скажено-пластмасовий тортик. Ти б запізнився, бо рятував би з дерева якесь кошеня, чи показував би дорогу абсолютно незнайомим не львів'янам. Так би тим перехопився, що забув би геть про усе. Ти пішов, як йдуть воїни. У бою".

• Нагадаємо, Юрій Лелявський загинув у бою 28 вересня 2022 року під час виконання завдання.