"Пташка" стає у пригоді, коли рахунок іде на хвилини

Про те, як у Львові стартувала медична авіація, не чув хіба що лінивий. Час від часу медіа повідомляють, як за рекордно швидкий час до лікарні доставили чергового українця у невідкладному стані.  "Еспресо.Захід" побував у гостях у аеромедичної бригади у Черлянах, доки вона очікувала свіжого виклику.

Два пілоти, лікар і фельдшер виходять на зміну о восьмій ранку на ПС-2, беруть там усе спорядження для роботи. Службова автівка везе медиків зі Львова до Черлян, де комплектується борт і ночує їх "пташка" - так називають тут аеробус Eurocopter ЕС-145, який виконує функцію "швидкої" у небі. Тут їх чекають пілоти і командир екіпажу. Вони мешкають тут же, на території аеродрому, у спеціальному готельчику, передбаченому для потреб команди. Медики змінюються відповідно до графіку, складеного центром екстреної медицини, а ось авіакоманда незмінна. Разом вони зберігають боєготовність № 1 усю світлову частину доби - саме стільки часу відведено на порятунок небесами у рамках пілотного проєкту. Поки що так. У планах МОЗ цілодобові чергування, але наразі обкатує "пташку" лише денна зміна. Саме одна така і зустрічала  "Еспресо.Захід" на львівському аеропорті "Ягеллон" (колишня авіабаза "Черляни").

Дорогою до ангару на команду гавкає собака, який живе у будці неподалік. "То наш барометр, завдяки йому знаємо, чи буде сьогодні дощ", - каже лікар Володимир Ананєвич. Насправді погода теж важлива для польотів. У вітряний і похмурий день виконувати польоти складніше, та й перепади температур сприяють виникненню інсультів. Але сьогодні небо чисте.

Взагалі санавіація - це спільний проект міністерства внутрішніх справ та міністерства охорони здоров'я. Львівський Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, на базі якого реалізовують проект, відповідає за медичне обслуговування пацієнтів. Координатором проекту із санавіації у Західному регіоніє керівник центру екстреної медицини Андрій Васько. Аеромедична евакуація на Львівщині - це дуже великий проект, який прирівнює нас до розвинених європейських країн, говорить Андрій Васько.

Медики і пілоти у Черлянах - одна команда, це відчувається зразу. Вони багато жартують, атмосфера тут доброзичлива. З ангара "пташку" штовхає вся команда. На коліщатках поволі виїжджає блискучий і яскравий аеробус. Якщо ви бачили американські серіали, в яких сангелікоптер спускається рейками, без персоналу, то це трохи інше. Львівський треба запустити в дію зусиллями всієї льотної команди. Штовхають, як автівку, яка застрягла. "Всього шість людських сил і наша "пташка" їде!", - сміється Володимир Ананєвич.

Команда демонструє можливості "пташки". Eurocopter ЕС-145 - це компромісний варіант між розміром судна і вільним простором всередині. Сюди поміщаються два пілоти, як у справжньому літаку, лікар невідкладних станів, фельдшер і відразу два пацієнти. Салон гелікоптера нафарширований портативною технікою для моніторингу життєвих показників пацієнта. Тут є все - дефібрилятор, аспіратор, апарат штучної вентиляції легень, інфузомати, балони з киснем і ноші. А ще тут є спеціальна балка, яка кріпиться справа і зліва тросом, тобто команда може піднімати і переносити пацієнтів.

Eurocopter ЕС-145 за неповний місяць роботи уже встиг допомогти врятувати трьох пацієнтів з інсультом, двох з  інфарктом і ще одного з політравмою після ДТП. Гелікоптер може розвивати швидкість до 270 кілометрів на годину. Без дозаправки "пташки" вистачить на 350 кілометрів дороги. Цього цілком досить для західних областей України. Припустімо, 78-річну мешканку Турки з інсультом небом доправили за 75 хв, тоді як землею цей шлях зайняв би всі 3,5 години. Уже в лікарні пацієнтці вчасно провели тромболізисну терапію і це дало їй шанс на відновлення функцій. І це найвагоміший аргумент на користь "швидкої" у небі - вона дає реальні шанси.

"Транспортування хворих гелікоптером дуже часто має велике значення у хворих з гострим коронарним синдромом і синдромом гострого порушення мозкового кровообігу. Є визначені часові рамки, упродовж яких нам треба вкластися і надати допомогу, бо пізніше можуть розвинутися інвалідизація і навіть мова йде про виживання. Чим швидше ми надамо допомогу, тим більше шансів у пацієнта відновитися", - пояснює Володимир Ананєвич, лікар невідкладних станів Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Якщо по-простому, каже лікар, то львівська "пташка" стає у пригоді саме тоді, коли рахунок іде на хвилини.

Зміна заступає на чергування близько 9-ї години ранку. Усе чергування - світлий проміжок доби, тобто до 18.00 години. Виклик надходить через медичну складову служби, його передають диспетчери в авіаційну частину, якщо "швидка" на землі не встигне. Тут нічого складного - тільки швидка реакція і координація зусиль диспетчерів і чергових лікарів. Далі - трохи мороки офіційної, але вона відбувається дуже злагоджено і швидко.

"Після отримання заявки від диспетчера "швидкої" ми подаємо заявки на повітряний простір і після отримання дозволу на виліт, коли небо вільне, виконуємо свій політ. Усі знають про програму санавіації і ніхто нам не перешкоджає", - каже командир повітряного судна Євген Скриннік.

"Пташка" - у пріоритеті повітряного простору. Тобто літаки з туристами, які не проти погріти спинки у сонячній Анталії, можуть зачекати, а ось людина у критичному стані - ні. Капітан судна каже, що проблем з дозволом на польоти не було і їх отримують за лічені хвилини.

Доки пацієнта обслуговує земна "швидка", "пташка" здійснює посадку. Сісти вона може на рівній дорозі, у полі і навіть на шкільному стадіоні.

"У нас маленький вертоліт, йому достатньо простору 20 метрів для посадки. Всього він може долати відстані у радіусі 250 км туди і 250 км назад - тобто всього 500 км. Цього цілком вистачає на те, щоб надавати допомогу у Західному регіоні. На таку відстань йде приблизно 600 кг палива", - веде далі капітан.

Поки що найчастіше "пташка" літала до Турки - це десь 170 км в один бік. Тому традиційний маршрут вертольота - Турка-"Ягеллон". У Турці сідали на майданчику перед лікарнею, а ось у Бродах довелося сісти просто на дорозі. Поліція напередодні перекрила рух, пацієнта перенесли на ношах із земної "швидкої".

На борту гвинтокрила надаватимуть допомогу пацієнтам з інфарктами, інсультами, важкими травмами після ДТП. Гелікоптером також транспортуватимуть реципієнтів для трансплантації, якщо вони перебувають у критичному стані. Все детально прописано у протоколах для виклику аеромедичної бригади.

Капітан каже, що проблем із перепадом тиску у польоті не виникає, оскільки гелікоптери використовують для польоту невеликі висоти - як правило, до 500 м над землею.

"Виконувати лікарські маніпуляції нескладно - все те саме, що і в машині швидкої. У вертольоті трясе не більше, ніж в кареті "швидкої". Але ми навчилися пристосовуватися - нас все-таки двоє, лікар і фельдшер. То у машині можна зупинитися, якщо треба виконати прицільно точну маніпуляцію, у повітрі того не виходить. Але і у вену потрапляємо голкою, і все решта вдається виконувати. Напевно, досвід роботи на землі під час швидкого руху став у пригоді", - каже фельдшер Жан Мічурін.

На щастя, доки команда демонструвала можливості "пташки", ніхто з мешканців Львівщини не потребував допомоги аеромедичної бригади. Але вони завжди зберігають боєготовність № 1, хоча, на перший погляд, може здатися, що тут дуже сонна атмосфера львівської околиці - тиша, спокій і ставок неподалік.

"Ні, з вудочкою на роботі посидіти не вийде", - сміється Володимир Ананєвич.

У підрозділі аеромедичної евакуації зараз десяток медиків. Їх обрали з 85 претендентів, які пройшли спеціальне навчання. Разом з пілотами вони створили потужну команду, яка розуміє одне одного з пів слова. Вони навіть Великдень святкували разом на зміні.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.