Про таємне товариство визволення гномів. Блог Ігоря Танчина

Воно було засноване в червні 1996 року в Франції. Члени Front de libération des nains de jardin (FLNJ) не просто викрадали садових гномів, але й залишали в поштовій скриньці їхніх колишніх господарів листи з повідомленнями куди виїхала безсловесна прикраса їхнього саду.  

Група засновників невдовзі була змушена припинити діяльність через репресії з боку влади, але оскільки підпільна організація  від початку була побудована за мережевим принципом без єдиного центру управління, FLNJ не лише вцілів але й поширив діяльність на Францію, решту Європи та Американський континент. Список, опублікований на веб-сайті www.flnjfrance.org  у 2006 році, згадує 165 груп у Франції, три у Бельгії, п’ять у Квебеку, дві в Іспанії, три в Німеччині та п’ять у Швейцарії;  на цьому сайті було зареєстровано 192 активні групи з 1086 членами, «які випустили загалом 4246 гномів» . На жаль, цю інформацію сьогодні неможливо перевірити, бо в  2010 році сайт припинив існування. Однак організація жива і за неофіційними даними  її чисельність доходить до 25 тисяч осіб зайнятих різною діяльністю, як терористичною, так і напівлегальною, що забезпечує функціонування груп викрадачів. Її акції відзначаються неабиякою зухвалістю, наприклад, у 2011 році в покинутому ангарі в Сен-Жермен-дю-Корбе  було виявлено  71 садового гнома, а  якось вони  викрали навіть пінгвіна, також садового.

В десятих роках організація планувала провести масштабну акцію у Вроцлаві. Проте після тривалих дискусій було вирішено, що місцеві краснолюдки не можуть вважатися садовими гномами. Крім того, вони надто міцно зафіксовані, їх викрадення передбачало застосування вибухівки, що могло би призвести до людських жертв і тим відвернути від організації симпатиків із числа мистців і ліберально налаштованих інтелігентів.

Приблизно в той самий час вашого покірного слугу попросили надати експертну оцінку стосовно можливості поширення діяльності таємного товариства на терени України. Тоді мер  Львова різко активізував політичну діяльність і його ім'я стало відомим далеко за межами міста, що призвело до певного непорозуміння.  Довелося пояснити представникам FLNJ, що в наших краях словосполучення "Садовий – карлик" означає не те саме, що "садовий карлик" і тим більше "садовий гном" , а є радше ближчим до поняття "Садовий – пігмей (в сенсі політичнім)" і може вважатися не більш ніж оцінковим судженням з  боку мерських політичних опонентів. Думаю, якби не моє вчасне роз’яснення, нашого мера могли б викрасти ще десять років тому. Я би собі того не пробачив. Може тепер, коли я розповів цю історію, міська влада вручить мені медаль. Або почесну грамоту. Або бодай знизить ціну за комунальні послуги. Хоча я й не женуся за почестями, але було би приємно.

Про автора. Ігор Танчин – політолог, журналіст.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.