Прикордонні сервісні зони – проблема чи виклик? Як влаштований прикордонний простір перед пунктами пропуску Львівщини

Як мають бути облаштовані сервісні зони за законодавством України та чи планує Львівська облдержадміністрація створити зони обслуговування перед пунктами пропуску? Відповіді на ці питання шукала журналістка "Еспресо.Захід".

Пункти пропуску Львівської області

На Львівщині загалом є 11 пунктів пропуску через кордон (і тих, що функціонують, і тих, що ні). З них 4 пункти пропуску (ПП) призначені для залізничного виду сполучення. Один пункт є пішохідним, а решта шість – автомобільними.

Пункти пропуску через державний кордон на залізничних станціях: Залізнична станція "Львів" ПП "Мостиська – Пшемисль", ПП "Рава-Руська – Хребенне, Верхрата", ПП "Мостиська – Пшемисль", ПП "Хирів – Кросценко".

Пункт пропуску "Хирів – Кросценко" не функціонує з 2010 року, відтоді, як припинили залізничне сполучення між Хировом (Україна) та Заґужем (Польща), зокрема через неможливість контролю контрабанди тютюнових виробів. Проте залізничне сполучення тут планують поновити, для цього у 2021 році навіть розробили дорожню карту відновлення української частини міжнародного транскордонного залізничного сполучення Заґуж – Хирів.

Решта міжнародних пунктів пропуску на залізниці функціонують цілодобово й реалізують пасажирські або вантажно-пасажирські перевезення. 

До числа пунктів пропуску для автомобільного сполучення входять такі: "Угринів – Долгобичув", "Рава-Руська – Хребенне", "Грушів – Будомєж", "Краківець – Корчова", "Шегині – Медика", "Смільниця – Кросценко". 

Окрім цього, на Львівщині планують збудувати ще п’ять автомобільних пунктів пропуску: "Лопушанка", "Варяж", "Белз", "Мшанець" і "Боберка". А також вже розпочали будівництво пункту пропуску "Нижанковичі – Мальховичі".  

Усі чинні автомобільні пункти функціонують цілодобово, через них здійснюють пасажирські або вантажно-пасажирські перевезення автомобілями. До слова, в пункті пропуску "Шегині – Медика" також можна перейти кордон пішки. 

Якими мають бути сервісні зони за законодавством України

Законодавством України (а саме Положенням  про зону сервісного обслуговування осіб і транспортних засобів перед пунктами пропуску через державний кордон для міжнародного та міждержавного автомобільного сполучення) визначено, що на території перед пунктами пропуску може бути влаштована зона сервісного обслуговування осіб і транспортних засобів. Це територія саме перед пунктом пропуску, на якій громадянам можуть надавати певні послуги. 

Зокрема, йдеться про послуги з  харчування, медичної допомоги, торговельних,   страхових, банківських, поштових, телефонних, юридичних, митно-брокерських,  готельних, санітарно-гігієнічних сфер. А також про технічне обслуговування, заправляння й паркування для авто. Звісно, мають бути й санітарно-гігієнічні споруди як для подорожніх, так і для працівників (туалети, сміттєзбірники). 

Цей опис має ознайомчий або ж рекомендаційний характер, проте в положенні є й інші умови, що чітко вказують на обов’язковість їхнього виконання. 

Серед іншого під час будівництва зон обслуговування виконавці робіт мають передбачити: безперешкодний рух осіб і транспорту, єдиний архітектурний стиль і схожість фасадів будівель, належне освітлення й огородження зони тощо. Обов’язковою вимогою є пристосованість усіх споруд зони до використання їх особами з фізичними вадами. 

Важливою вимогою є те, що такі зони не можуть розташовуватися між пунктом пропуску і державним кордоном України. 

Натяк на наявність сервісних зон на ПП Львівщини

На сьогодні перед автомобільними пунктами пропуску Львівської області відсутні спеціально облаштовані комплекси сервісних зон. Натомість, кажуть у ЛОДА, на під’їздах до пунктів пропуску розташовуються автозаправні комплекси, заклади роздрібної торгівлі, готелі, пункти обміну валюти й стаціонарні контейнери для збирання твердих побутових відходів.

Нерідко території перед пропускними пунктами є приватною власністю місцевих мешканців і їх використовують для сільськогосподарського призначення. 

Тобто прикордонний простір Львівщини не є впорядкованим. Звісно, це суттєво знижує привабливість використання автомобільних пунктів пропуску серед подорожніх, зокрема іноземних туристів. 

У Державній митній службі України визначають деякі з проблем функціонування пунктів пропуску Львівської області. Так, наприклад, на ПП "Угринів – Долгобичув" і "Смільниця – Кросценко" хоч і доступна можливість використання платіжних терміналів, проте відсутні банківські установи. Натомість банками на території можуть похвалитися на пунктах пропуску "Краківець – Корчова" та "Шегині – Медика". 

А ще є дані про наявність магазину безмитної торгівлі всього на трьох пунктах пропуску: "Рава-Руська – Хребенне", "Краківець – Корчова", "Шегині – Медика". 

Хоча, як бачимо, проблеми інфраструктури перед пунктами пропуску є на всіх ПП, у Митній службі зазначають, що це питання є проблемним лише для ПП "Угринів – Долгобичув". 

Старт роботи над влаштуванням зон сервісного обслуговування у Львівській області

Звісно, в умовах пандемії пункти пропуску Львівщини обмежували, а в дечому й надалі мусять обмежувати свою роботу. Проте, можливо, час карантину, навпаки, дає змогу не лише реорганізувати довколишній простір ПП, а й підвищити, а пізніше й продемонструвати іноземцям якість гостинного прийому українців. 

Зокрема, в ЛОДА зазначають, що в обласному бюджеті в рамках Регіональної програми з міжнародного і транскордонного співробітництва, європейської інтеграції на 2022 рік передбачено 8,5 млн грн на виготовлення модулів санітарно-сервісних приміщень для подальшого їх встановлення на під’їздах до чинних міжнародних автомобільних пунктів пропуску на території Львівської області українсько-польського кордону.

У рамках здійснення цих планів представники ЛОДА разом із головами територіальних громад напередодні, 12 січня, виїхали на місця, де планують встановити модулі. Тобто обстеження щодо можливостей відведення земельних ділянок для санітарно-сервісних приміщень перед пунктами пропуску вже проводять. 

Варто зауважити, що зони сервісного обслуговування не лише створюють комфортні умови перетину кордону для подорожніх, а й мають економічну вигоду для місцевих мешканців. Адже сервісні зони щонайменше створюють нові робочі місця для жителів прикордонних громад. Зрештою, якщо зони наявні перед пунктами пропуску або хоча б перебувають на етапі планування, вони можуть допомогти активізувати діяльність місцевих підприємців і немісцевих інвесторів. 

До слова, з цією метою на Львівщині вже реалізують проєкт "Адвокація облаштування сервісних зон міжнародних пунктів пропуску Самбірського району Львівської області". Це проєкт, що провадить належну організацію процесу облаштування сервісних зон перед пунктами пропуску "Смільниця – Кросценко" та "Нижанковичі – Мальховичі". Проєкт реалізує ГО "Інший підхід" за фінансової підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.