"Медичні заклади були заручниками політичних баталій": Ярослав Гасяк про майже 10 років судової тяганини між ЛМР і ЛОР за право на власність

Про це "Еспресо.Захід" сказав адвокат, а також депутат Львівської облради Ярослав Гасяк, коментуючи рішення Верховного Суду, який задовольнив касаційну скаргу Львівської облради про право власності на низку будівель і споруд закладів охорони здоров’я у Львові.

Фото: інстаграм Ярослав Гасяк

"Теоретично ЛМР може ще продовжити справу в судах"

Пане Ярославе, чи це остаточне рішення стосовно права на власність Львівської обласної ради Львівської обласної ради на дев'ять приміщень медичних закладів у Львові?

Ми розуміємо, що гіпотетично можуть бути ще якісь нові судові процеси й інші вимоги, пов'язані з поверненням тих будівель. Однак Верховний Суд є судом касаційної інстанції, тобто вище вже немає куди оскаржувати такі рішення. Верховний Суд, власне, підтвердив, залишив у силі рішення суду першої інстанції, який констатував, що коли передавалися ці заклади охорони здоров'я у 2008-му році, то міська рада передавала заклади разом з будівлями. Цю позицію, яка була висловлена судом першої інстанції, господарським судом міста Києва, він підтримав, скасував рішення апеляційної інстанції, яка мала протилежну думку, погодившись із доводами міської ради.

Ми думаємо, що в обґрунтуванні суду, коли воно з’явиться, будуть правові висновки, які підтвердять те, що все-таки обласна рада законно користується всіма тими будівлями. У них законно розміщені наші заклади охорони здоров'я. Сподіваюся, що міська рада не буде мати претензій в майбутньому. Але ми розуміємо, що тут мова і про політичні процеси в тому числі. Тому теоретично справа ще може продовжитися.

"Довготривала боротьба має більше політичних передумов, аніж майнових"

Чому ця справа тягнулася кілька років? Причина в повномасштабній війні та зайнятості судів?

Ні, війна не була основним фактором. Щодо тих дев'яти закладів охорони здоров'я справа слухається з 2018 року. Тоді міська рада Львова подала судовий позов про скасування рішень обласної ради, якими оформлювалося право власності на ті будівлі. Але цей процес закінчився негативно для ЛМР. Згодом зрозумівши, що їм не вдалося повернути ці будівлі у свою власність, вони зініціювали новий позов, у липні 2021 року, про витребування майна.

Тобто міська рада намагалася по-новому поставити вимогу перед судом, щоб повернути ці будівлі назад у пул міської комунальної власності. І з 2021 року перша інстанція задовольнила позов, апеляційна інстанція підтримала таку вимогу. Тоді обласна рада подала касацію, і суд скасував ці два рішення, сказав, що тут не враховано багато речей, у тому числі багато правових аргументів, які ми наводили у своїй касаційній скарзі. Верховний Суд скасував ці два рішення і послав справу на новий розгляд. На новому розгляді господарський суд міста Києва, погоджуючись з тими доводами обласної ради, в тому числі з тими висновками й тими вказівками, які дав Верховний Суд, відмовив міській раді в позові.

Тоді ми думали, що, можливо, це вже закінчиться, що ніхто нікуди оскаржувати не буде. Але міська рада оскаржила. Отримала позитивне для себе рішення апеляційного суду, знову ж таки, про задоволення позову, і ми подали касаційну скаргу, яка 17 липня була розглянута. Тобто цей спір є продовженням попередніх судових спорів, а вони ще пов'язані, напевно, з 2017 роком, коли перші були спроби міста оскаржувати в Києві ці будівлі, які передавалися міською обласній раді.

Тобто це така довготривала боротьба, яка, на моє суб'єктивне переконання, має більше політичних передумов, аніж якихось майнових. Для прикладу, психоневрологічний диспансер на вул. Коциловського дуже давно там був і, напевно, буде, ніхто його звідти не виселятиме. Але було питання, хто є власником тих приміщень диспансеру. Місто передало обласній раді, але казало, що передало юридичну особу з працівниками, з боргами, якимось штатним розписом і так далі, але будівлі не передавали. Тобто навколо цього вся ця довга дискусія, якій скоро буде 10 років.

Тепер не буде дискусій щодо розвитку закладів

Яке майбутнє очікує ці дев'ять закладів? Тобто загроз уже ніяких немає, вони залишаться у своїх приміщеннях і будуть і надалі там функціонувати?

Так, заклади залишаються в тих будівлях. Зараз теж показалася практична сторона рішення. Адже дитячі заклади потребують кращих умов, тобто поліпшення своєї матеріально-технічної бази. Вони лобіюють питання ремонту будівлі. Але, щоб ввести її потім в експлуатацію, потрібно розуміти:, це будівля чия - обласної ради чи міської? Хто має дати дозвіл на проведення ремонтних робіт? Ми кажемо, що це наша обласна власність, ми це питання підтримуємо і зацікавлені в тому, а міська рада відмовляє. Коли вони подають документи для введення в експлуатацію, реконструкцію, то за документами щось не збігається, бо є ще власність міської ради, є судові процеси, і заклад стає заручником таких політичних баталій.

Тобто це допоможе розвитку цих закладів, бо не буде вже якихось таких правових колізій і можна чітко зрозуміти, хто до кого відноситься.

Це точно не буде вже предметом дискусії. Ми сподіваємось на це. Є власник - обласна рада, це заклади обласної ради. Є будівлі, які обласній раді належать, і ми готові їх розвивати. Дискусії навколо того не мало б бути, і ми сподіваємося, що це буде позитивом для всіх, у тому числі для громади й міста, бо серед відвідувачів тих закладів є і мешканці Львова.

Читайте також: Хто заробляє найбільше: рейтинг зарплат директорів львівських лікарень

Про які будівлі йдеться

Нагадаємо, 17 липня Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Львівської обласної ради та скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 15 квітня цього року. Мова про низку будівель і споруд закладів охорони здоров’я у Львові, які у вересні 2008 року за актом приймання-передачі були передані у власність Львівської обласної ради. Більше про справу читайте за посиланням.

Справа стосується 9 закладів охорони здоров'я Львова:

• будівля їдальні на вул. Й. Коциловського 15-а;
• стаціонар психоневрологічного диспансеру на вул. О. Басараб 2;
• Львівський міський психоневрологічний диспансер на вул. Й. Коциловського 30;
• будівля диспансеру на вул. Й. Коциловського 32;
• сховище запасу води на вул. Т. Комаринця 2-а;
• корпус №1 КЗ ЛОР "Будинок дитини №2 з пораженням центральної нервової системи і порушенням психіки" на вул. В. Антоновича 117;
• корпус №2 КЗ ЛОР "Будинок дитини №2 з пораженням центральної нервової системи і порушенням психіки" на вул. Житомирській 8-а;
• корпус №3 КЗ ЛОР "Будинок дитини №2 з пораженням центральної нервової системи і порушенням психіки" на вул. Гіпсовій 40-б;
• лікарняний корпус КЗ ЛОР "Дитячий туберкульозний санаторій" на вул. В. Антоновича 80.