Подали з колегами альтернативний законопроєкт про олігархів: у чому різниця

У чому різниця?

1. Хто і як визначає, хто є олігархом?

Основний принцип в президентському законопроєкті – кого президент захоче вважати олігархом, той ним і буде. В його проєкті статус олігарха надає РНБО, яке не має повноважень проводити будь-які перевірки або дослідження (наприклад, щодо встановлення монопольного статусу або впливу на ЗМІ). Відтак, відкривається шлях до свавілля, коли "кожен з вас ~президент~ олігарх".

Альтернативний відштовхується від того, що боротись треба не з олігархами, а з корупцією, яку олігархи множать через належні їм монополії та ЗМІ. Рішення про надання статусу олігарха приймається НАЗК і лише за результатами ряду перевірок і експертиз. Завдяки цьому олігархами визнаються не ті, кого президент просто не любить, а ті, щодо кого є юридичні підстави.

НАЗК працює у зв'язці з Антимонопольним комітетом, який, до речі, підконтрольний президенту. НАЗК веде відповідні реєстри декларацій і перевіряє образ життя чиновників. НАЗК проводить всі необхідні перевірки і притягує чиновників до відповідальності. Тобто воно вже сьогодні готове виконувати цей закон. РНБО ж ні до чого не готове, і якщо воно запуститься, то щонайменше через рік, коли за кошти платників податків сформують для нього необхідну інфраструктуру – таку саму, яка вже зараз є у НАЗК.

2. Хто є олігархом?

Президентський законопроєкт виписаний так, що в Україні жодна особа не потрапить під критерії олігарха. Як наслідок, закон працюватиме лише, якщо взагалі не використовувати встановлені ним критерії. Наприклад, якщо особа володіє телеканалом, вона не може визнаватись олігархом, але якщо у неї є, приміром, блог або який-небудь канал в телеграмі, тоді так, держава буде готова визнати її олігархом. За умов відсутності будь-якої процедури олігархом будуть визнавати кожного, хто не подобається президенту. Звичайна диктатура.

Альтернативний пропонує чіткі критерії, які перевіряються на кожному етапі. Зокрема, перевіряється вартість активів, встановлюється наявність потенційного впливу на ключових державних посадовців (їх перелік є в законопроєкті), визначається вплив на ЗМІ, при чому не лише корпоративний, як пропонує президент, а і через фінансування. Ми не сприймаємо боротьбу з блогерами, яку президент пропонує вважати деолігархізацією, і зосереджуємось тільки на телеканалах.

3. Наслідки для олігархів

Президентський законопроєкт визначає лише один наслідок для олігархів – вони не можуть брати участь у великій приватизації.

Альтернативний визначає цілу низку зобов'язань, в тому числі у підсиленому моніторингу за належними олігарху підприємствами, щоб вони не перетворились монополії, кожна угода покупки активів підпадає під контролю АМК незалежно від суми угоди. І головне – всі чиновники, які раніше працювали на олігархів, а отже мають з ними зв'язки, підпадають під додатковий моніторинг з боку НАЗК.

4. Фінансування партій і передвиборчих кампаній

Один з ключових способів впливу олігархів на державну владу полягає у фінансуванні виборів. Президентський законопроєкт дозволяє олігархам фінансувати кандидатів без будь-яких обмежень.

Альтернативний законопроєкт істотно обмежує олігархів у можливості фінансування виборів, і відповідно, кандидати, які фінансуються всупереч таких обмежень, матимуть проблеми з НАЗК і виборчими комісіями.

5. Контроль за ЗМІ

Відомо, що олігархи здійснюють вплив на суспільство через підконтрольні ним ЗМІ. Передусім, через вплив на інформаційну політику, коли той чи інший телеканал працює на підставі темників і поширює чорнуху про одних і хвалить інших.

Президентський законопроєкт не містить нічого про це.

Натомість альтернативний встановлює вимоги до збалансованості інформації, коли кожен інформаційний посил повинен супроводжуватись оприлюдненням позицій всіх сторін конфлікту, коли забороняється замовчування істотний фактів, завдяки чому глядачі отримують маніпулятивну інформацію, не гірше ніж те, що ми бачимо на ОРТ або Росія24. Причому контроль за збалансованістю здійснюється через авторитетні громадські організації, які працюють у сфері медіа, і які вже зараз регулярно оприлюднюють регулярні звіти про маніпуляції в ефірах українських ЗМІ.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький – народний депутат України, фракція "Європейська Солідарність".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.