По обидва боки кордону вивчають маловідомі пам’ятки, що пролягають маршрутом Першої угорсько-галицької залізниці

Цей проєкт реалізовують громадська організація "Лінія102.ua", Державна Східноєвропейська вища школа у Перемишлі у партнерстві з Західноукраїнським ресурсним центром у межах програми "Польща – Білорусь – Україна", і планують завершити його до кінця цього року, - інформує "Еспресо.Захід".

Один з ініціаторів проєкту Віктор Гальчинський розповів: "Нашу заявку для участі у програмі ми подали у 2019 році. Вона перемогла і отримала грант цієї програми. 2020 року ми почали реалізовувати наш проєкт. Щоправда, пандемія стала дещо на заваді. Довелося змінити бюджетні параметри, терміни, і фактично цей проєкт реалізовуємо у 2021 році".

Як зазначають автори проєкту, лінія цієї вже історичної Першої Угорсько-Галицької залізниці пролягає територією Польщі та України, двічі перетинаючи кордон, і проходить через населені пункти, багаті на маловідомі об'єкти історичної та культурної спадщини.

Останніми роками значно зросла громадська активність, спрямована на популяризацію цієї залізниці. Зокрема, проходили такі акції, як "Сокиризада 2016", "Миколай без кордонів", "Зніч (свічка пам'яті)", "З Перемишля до джерел Сяну", взаємні візити молоді. Ці акції показали значний інтерес громадськості до малих інженерних споруд та об'єктів інфраструктури залізниці (малих мостів, пасажирських будівель), які збереглися з часів її будівництва, а також об'єктів, розташованих у безпосередній близькості до них. На цьому шляху також - палаци Козловських у Нижанковичах та Любомирських у Перемишлі, ратуші у Новому Місті, Добромилі, дерев'яні церкви та костели та інші цікаві об’єкти.

Проєкт "Популяризація туристичних об’єктів Першої угорсько-галицької залізниці", реалізація якого тепер триває, присвячений тому, аби про ці об’єкти дізналися якомога більше людей. Одним із його складових став тренінг із залізничного туризму і привабливості для представників територіальних громад і громадських активістів по обидва боки кордону, який відбувся 30 липня.

Зараз відбуваються активності із залученням молоді України та Польщі. У межах проєкту у першочерговому варіанті планували зробити спільні візити молоді до місцевостей, розташованих уздовж цієї давньої лінії. На жаль, закритість кордонів пандемія завадила. Тому заходи відбуваються паралельно по обидва боки кордону. Наприкінці вересня вже відбувся об’їзд на польській стороні, а на українській стороні візит молоді планується наприкінці жовтня. За результатами поїздок молодь писатиме есеї і подаватиме на відкритий конкурс про об’єкти історичної спадщини, що розташовані поблизу Першої Угорсько-Галицької залізниці. Конкурс проводитиметься окремо для польської та української молоді, і в його підсумку оберуть по 35 переможців з обох сторін.

Окрім того, у межах проєкту планується ознакувати пам’ятки архітектурної і культурної спадщини. До речі, на українській стороні проєкту такі інформаційні таблиці вже встановлені біля кожного з об’єктів. Завершить проєкт підсумкова наукова конференція.

Довідка.

Першу Угорсько-Галицьку залізницю збудували у 1860-х роках, вона відігравала стратегічну роль у тодішній Галичині, як частині Австрійської імперії.

Після Другої Світової війни почала занепадати, оскільки у двох місцях її перетнув державний кордон. До 1994 року там їздив пасажирський експрес Варшава - Заґуж, який не зупинявся на території сучасної України, а проїжджав транзитом під конвоєм радянських прикордонників. Це була своєрідна туристична атракція: можна було потрапити на територію Совєтського Союзу без паспортного контролю і подивитися з вікна поїзда, як там, в СРСР.

Цей поїзд їздив до 1994 року. Після чого, коли закінчилася міждержавна угода між Радянським Союзом і Польською Народною Республікою, відповідно правонаступниками стали Україна і Польща, цю угоду вирішили не продовжувати і рух колії зупинився.

Ще до 2010 року курсував поїзд з двох вагонів польської залізниці. Вирішили припинити рух через спроби провезення контрабанди і пов’язаної з цим нищенням вагонів.

У 2016 році про ту забуту, однак збережену залізницю згадала група польських волонтерів. Вона ініціювала акцію "Бещадська Сокиризада" ("сокиризада" - очищення). Зібралися 200 людей разом із залізничниками, і очистили 8 км зарослої колії з Перемишля до лінії державного кордону у Мальховичах. З’ясувалося, що за 20 років цю колію не розікрали, бо вона йде паралельно лінії державного кордону, а збереглася на такому рівні, що нею могли їздити технічні дрезини. Саме наприкінці 2016 року цією колією знов уперше з метою промоції приїхав польський поїзд¸ який привіз подарунки дітям у Нижанковичі у рамках акції "Миколай без кордонів". Ця акція щорічно відбувалася до 2019 року включно, однак пандемія ковід-19 припинила цю активність.

Окрім того, по обидва боки кордону волонтери зареєстрували дві громадські організації: linia102.pl - у Польщі і Лінія102.ua - в Україні. Ці організації провадять системну діяльність з промоції відновлення залізничного руху, але вже як пасажирського міждержавного, для того, щоб створити спосіб швидкий, безпечний і дешевий перетнути державний кордон Євросоюзу, потрапити з Польщі в Україну і навпаки. Якщо говорити про гірські Бещади, то саме залізниця може стати потенційно єдиним громадським транспортом, яким можна доїхати в ці гірські райони Польщі, тому що через пункт Смільниця не курсує навіть жодний рейсовий навіть автобус, а виключно приватний транспорт.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.