Переворот у Львівській облраді: хто претендуватиме на місце Гримак

Відставка Гримак й давній розлад між "ЄС" і "Слугою Народу" в облраді

Історія з відставкою очільниці Львівської облради означає не просто звільнення представниці "ЄС" з посади голови, а й переділ впливу "слуг" та зокрема керівника Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького, який за сумісництвом очолює "Слугу Народу" в облраді. Як так сталося і чому, що за звільнення представниці найбільшої фракції проголосували практично у повному складі всі інші політсили? 

Нова каденція Львівської облради почала свою роботу 1 грудня 2020 року, після місцевих виборів. Тоді до обласного парламенту увійшли 9 депутатських фракцій, а очолила його представниця найбільшої у будівлі на Винниченка політсили – "Європейської Солідарності" Ірина Гримак. Її першим заступником став "батьківщинівець" Євгеній Гірняк, а заступником – депутат від опозиційної на Львівщині "Слуги Народу" Юрій Холод. 

До кінця у те, що Гримак таки відправлять у відставку, мало хто вірив, не зовсім зрозумілим було, чи вдасться таки назбирати голосів на підтримку проєкту рішення про звільнення очільниці ЛОР, та чиїми руками це вдасться зробити. Очікувано чи ні, але депутатський бунт відбувся і Гримак відправили з крісла головуючої у сесійній залі на місце серед колег у рядах навпроти

Лідер місцевих "слуг" Козицький відразу заявляв про опозиційність до "ЄС", проте на практиці під час голосувань майже не було питань, які б проводили червону лінію між обома політсилами. Винятком стало голосування 14 березня цього року за повернення скасованих виплат військовим. Попри те, що це питання 4 рази намагалися бодай включити у порядок денний, цього так і не сталося. Представники фракцій "Голосу" та Народного Руху України не підтримали своїх партнерів по коаліції, а президентська вертикаль у вигляді "Слуги Народу" та "За майбутнє" просто проігнорувала голосування. Результат лише посилив гостроту ситуації й засвідчив глибокий розкол між президентською партією та політсилою, яка здобула найбільшу кількість підтримки на виборах в області. 

По суті, війна між "Європейською Солідарністю" та "Слугою Народу" в облраді почалася чи не від початку роботи цього скликання обласних обранців. Іноді напруга зростала до кульмінаційного моменту, як от восени 2021 року, коли стався зрив сесії нібито через захворюваність на коронавірус, але справжня причина ховалася у грошах та важелях впливу, за які змагалися Гримак і Козицький. 

6 квітня сесійний день став апогеєм, і після заслуханого звіту голови облради на посаді упродовж двох років, її роботу визнали незадовільною. За припинення повноважень достроково голосували всі фракції, окрім самої "ЄС", яка відмовилася "брати участь у цьому перевороті". До кінця у те, що Гримак таки відправлять у відставку, мало хто вірив, не зовсім зрозумілим було, чи вдасться таки назбирати голосів на підтримку проєкту рішення про звільнення очільниці ЛОР, та чиїми руками це вдасться зробити. Очікувано чи ні, але депутатський бунт відбувся і Гримак відправили з крісла головуючої у сесійній залі на місце серед колег у рядах навпроти. 

Головним підсумком такого рішення стало те, що його підтримали всі фракції обласної ради, включно із частиною депутатів з рідної "ЄС". 

Голосування фракцій та коаліційний спротив

Те, як відбувалося голосування 6 квітня на Винниченка, заслуговує окремої уваги. Звіт голови Львівської облради незадовільним визнали 47 депутатів, а за дострокове припинення її повноважень проголосували 46 обранців. Фракція "ЄС" фактично не голосувала, але все ж свої "за" дали Олександр Ганущин, Віталій Свіщов та Петро Цеголко. Утримався від голосування Андрій Дума (до речі, нещодавно саме з його помічницею, якій коханий поліцейський подарував перепустку на Ринок, виник скандал). Відсутніми під час голосування фіксують Ольгу Березюк, Всеволода Біласа, Степана Буняка, Романа Демчину, Михайла Дзюдзя, Ірину Супрун, Олега Фенчина та Євгена Шведа. Проте, дехто з "відсутніх" фізично були присутні на сесії, про що свідчить їх волевиявлення під час інших питань порядку денного. Маємо на увазі Романа Демчину, Олега Фенчина, Степана Буняка, який брав участь в обговореннях звіту, та Ірину Супрун, яка була головою лічильної комісії під час таємного голосування за відставку Ірини Гримак. 

За словами самої Ірини Супрун, у той момент вона могла просто вийти та забрати картку.  Але наголошує, що позиція фракції була однозначною – не голосувати за визнання роботи голови Ірини Гримак незадовільною. 

Вибір як голосувати серед фракцій, які позиціонують себе як опозиційні до "ЄС" – а це "Слуга народу", "За майбутнє" та "Самопоміч" – не надто дивує. Натомість така радикальність від партнерів "єесівців" по коаліції – "Батьківщини", "Голосу" та НРУ стала досить несподіваною

Ситуація з голосами в інших фракціях теж варта уваги. Одноголосно "за" проголосували ВО "Батьківщина" та ВО "Свобода". Аналогічна ситуація єдності у фракції об'єднання "Самопоміч", за винятком Інни Свистун – вона не голосувала. Така  ж ситуація серед "слуг" та "Голосу" – з-поміж суцільного "за" нібито відсутніми виявилися Наталія Іванченко та Захар Миляник, які насправді були в залі. 

Від "За майбутнє" не голосували Тетяна Бей та Ярослав Пелиховський, інші присутні віддали голос "за". Депутати від Народного руху України, крім Богдана Гагалюка та Романа Филипіва, які перебувають у лавах ЗСУ, теж підтримали визнання роботи Ірини Гримак незадовільною. Фракцію УГП, яка перебуває у процесі розпаду, на сесії представляли Віталій Андрейко, який проголосував "за", та Марія Кульчицька-Волчко – вона взагалі голосувала проти такого визнання. 

Вибір як голосувати серед фракцій, які позиціонують себе як опозиційні до "ЄС" – а це "Слуга народу", "За майбутнє" та "Самопоміч" – не надто дивує. Натомість така радикальність від партнерів "єесівців" по коаліції – "Батьківщини", "Голосу" та НРУ стала досить несподіваною. 

Нова більшість: з "ЄС" або без

Зараз важливим і цікавим є формування нової більшості в ЛОР. Раніше її утворювали п'ять фракцій – "Європейська солідарність" як найчисельніша політсила, "Батьківщина", "Голос", НРУ та УГП. Однак зараз коаліційну дружбу творитимуть по-новому. Попри те, що фактичний склад ради зменшився на 4 депутати й наразі становить 80 осіб, згідно із законом, прийняття рішень все ж рахується з більшістю 43 голоси, тобто від загального кількісного складу органу – 84 депутати. 

Козицький, якщо це йому прямо не заборонить Банкова, може спробувати знову домовитися із "ЄС", або принаймні спробувати розколоти основного конкурента на майбутніх виборах

Логічно, що нова більшість мала б формуватися без “ЄС”. Не зважаючи на те, що ЄС має найбільшу фракцію, однак після відставки Гримак політична сила мала б піти в опозицію до влади та до колишніх партнерів. 

Таким чином, нова більшість формуватиметься на основі “малих” партій під керівництвом партії президента. Для цього "слугам", яких лише 9, потрібно зібрати ще 34 голоси (43 разом). Якщо до них доєднаються "Самопоміч", "Голос", "Батьківщина", НРУ та "За майбутнє", то в сумі нова більшість матиме 44 депутати. Погодьтеся доволі хитка і не спроможна більшість. Відтак Козицькому доведеться домовлятися із явними опозиціонерами: ВО “Свобода” (6 депутатів) та УГП (ще 6 із яких голосувати можуть тільки 3). І навіть якщо вдасться домовитися, то коаліція, яка складатиметься із 8-ми партнерів, кожен голос якого є визначальним – доволі не життєздатна. 

Тому Козицький, якщо це йому прямо не заборонить Банкова, може спробувати знову домовитися із "ЄС", або принаймні спробувати розколоти основного конкурента на майбутніх виборах. 

До речі, відомо, що рада автоматично продовжила контракти головним лікарям комунальних лікарень ЛОР: звіти керівників мали заслухати ще на крайній сесії, адже термін договорів завершився ще в березні. Але через звільнення Гримак цього зробити не встигли. Серед очільників лікарень є два чинні депутати – гендиректор онкоцентру Ігор Ковальчук, представник НРУ, який голосував за відставку Ірини Гримак, та головний лікар обласної клінічної лікарні Михайло Гичка, депутат від "ЄС", який не голосував за звільнення однопартійниці, але тепер може підтримати нового голову. 

Чи потопить Ганущин "Європейську Солідарність"

Криголамом у війні між ЄС та "слугами" в обличчі Ірини Гримак і Максима Козицького став їх колега по мандату, колишній голова представницького органу Львівщини, єесівець Олександр Ганущин. Саме він від початку роботи нової каденції був палким борцем за усунення першої жінки на чолі Львівської облради з посади. 

Під час крайньої сесії, на якій відбувся облрадівський переворот, Ганущин, як ніхто отримав задоволення, спершу трьома питаннями загнавши до почервоніння Ірину Ярославівну, а після підбиттям підсумків таємного голосування, на якому остаточно вирішувалася доля керівниці ЛОР. 

Попри те, що Ганущин домагався відставки Гримак, навряд чи він зможе стати тією особою, яка об’єднає частину партійців для входження в нову більшість під керівництвом "Слуги народу"

Слід зазначити, що у відповідь на питання, чи буде сам він балотуватися на голову ЛОР, Ганущин сказав, що не в цьому скликанні, адже це вже пройдений етап. У 2020 році, коли Ганущин приєднався до лав "ЄС" за 2 місяці до виборів, і після проходження до облради мав надію стати головою на другий термін, але партія його не підтримала. Тоді він почав жорстко критикувати обрану керівницю Гримак. 

Після звільнення Ірини Ярославівни відбулося засідання обласного осередку, на якому Ганущина вирішили покарати за таку зрадницьку поведінку, тому ініціювали позбавлення його членства в партії та застосування імперативного мандата, тобто відкликання за народною ініціативою. У "ЄС" сказали, що Ганущин "став частиною влади та "Слуг народу" та перестав представляти партію". 

Насправді такий крок може сигналізувати про величезну тріщину всередині фракції. А ще про намір керівництва застерегти інших партійців від подібних викрутасів. 

Попри те, що Ганущин домагався відставки Гримак, навряд чи він зможе стати тією особою, яка об’єднає частину партійців для входження в нову більшість під керівництвом "Слуги народу". 

Основна інтрига наступних місяців полягає в тому, чи вдасться "ЄС" зберегти монолітність та не піти на угоду із партією влади. Лакмусовим папірцем може стати питання заміни голови фракції Олега Дуди на Ірину Гримак. З одного боку, Гримак потрібна ця посада для збереження певного статусу для керівництва фракцією, а з іншого – чимало "єесівців" не раді такій заміні. 

Хто може очолити Львівську облраду? 

Ключове питання на порядку денному – хто очолить Львівську облраду. До обрання нового голови його обов'язки виконує перший заступник, представник "Батьківщини" Євгеній Гірник. Одноголосність "Батьківщини" за визнання роботи Гримак незадовільною дуже здивувала. Сам Гірник спокусився зайняти крісло голови, хоч і тимчасово, а в ідеалі – без приставки в.о. Взагалі ситуація цікава, але поки "батьківщинівці" у виграшній ситуації. З іншого боку, те, що "Батьківщина" в облраді зірвалася і підтримала решту бунтарів у відставці коаліційного голови, аж ніяк не гарантує, що їм вдасться об’єднати навколо себе стільки ж депутатів для обрання нового голови Львівщини. 

Можливо, що обрання нового голови облради затягнеться, адже домовитися і сформувати нову більшість буде надзвичайно складно

Ще один депутат з амбіціями очолити представницький орган Львівщини – голова фракції "Голосу" Ростислав Добош. Він і раніше висловлював таке бажання, та й недаремно його фракція так активно закликала до відставки Гримак. Попри те, що на початку каденції фракція стала партнером "ЄС" по коаліції, тепер "голосята", імовірно, отримали кращі пропозиції від президентської політсили, тому перейшли на інший бік з надією відкусити ласий шматок. 

Звичайно, для одноосібного паритету "слуг" на Львівщині найвигідніше, щоб місце голови ЛОР зайняв їхній представник. Ним міг би стати очільник фракції в облраді та чинний голова ЛОВА Максим Козицький, та навряд чи це місце зараз більш цікаве йому, ніж ймовірна посада у владних кабінетах Києва. Реальнішим виглядає призначення Юрія Холода, який є заступником голови облради. Якщо "слуги" таки займуть крісло голови, то Гірник може залишитися першим заступником, а Ростислав Добош або, наприклад, його колега Захар Миляник може стати заступником.

Крім того, можливо, що обрання нового голови облради затягнеться, адже домовитися і сформувати нову більшість буде надзвичайно складно. 

Закон не ставить меж для цього, але є норма, яка передбачає проведення радою сесій не рідше, ніж раз у квартал, в іншому разі може бути застосовано ініціювання розпуску ради за бездіяльність. Тобто обласні обранці Львівщини можуть узгоджувати кандидатуру нового очільника ЛОР упродовж 3 місяців. Проте можливо, що наступне засідання відбудеться у червні, на якому не буде затверджено голову, і після того ще 3 місяці будуть домовлятися, хто має посісти керівне крісло на третьому поверсі будівлі на Винниченка. 

Але хто б не очолив представницький орган Львівщини – чи то депутат від "Слуги народу", чи "Голосу", чи навіть "Батьківщини", влада в регіоні фактично вже опинилася в міцних обіймах "слуг", а подальша залежність ЛОР від військової адміністрації буде тільки зростати. 

• Раніше ми писали про те, що у Львівській обласній раді відбувається криза, і депутати заговорили про відставку голови Ірини Гримак. Більше про внутрішній розкол читайте у матеріалі