Криза у Львівській облраді: чи можливий консенсус хоча б під час війни

Сесія, як дзеркало кризи у Львівському обласному парламенті

Вперше від початку повномасштабного вторгнення депутати Львівської облради зібралися на сесію 14 червня 2022-го. Тоді її очільниця Ірина Гримак говорила, що у час війни обласні обранці "віддають всі свої сили справі перемоги над агресором" – частина стала до лав ЗСУ, інші працюють на гуманітарному фронті. 

"Але всі вони зібралися нині на пленарне засідання Львівської обласної ради для того, щоб вирішити важливі для життя та розвитку нашої громади питання. Сьогодні в нашій області звучала повітряна тривога та лунали вибухи. Дякую депутатам за те, що під час війни вони продовжують сумлінно виконувати свої обов'язки перед нашою громадою", – так тоді резюмувала підсумки сесії Гримак. 

Від початку повномасштабного вторгнення депутати Львівської облради не прийняли жодного важливого рішення, що могло би вплинути на розвиток регіону. Крім того, заяви та звернення, які голосують під час засідань раз у кілька місяців, здебільшого є політичного характеру та ніяк не належать до компетенції обранців області. Це свідчить про кризу більшості, яка, до того ж, посилюється виходом кількох депутатів з фракцій "ЄС", "УГП" та "Голосу"

Потім сесія відбувалася ще 20 вересня та 29 листопада, однак як і першого разу, окрім політичних звернень та заяв, нічого важливого для розвитку Львівщини депутати так і не вирішили. Натомість Львівська обласна (військова) адміністрація в умовах відсутності політичної конкуренції монополізувала представництво владних функцій в області. 

Після введення в Україні воєнного стану ЛОВА перебрала на себе функції затвердження та розподілу обласного бюджету, чим до того займалася якраз облрада. Через це обласні обранці виконують другорядну роль. Прецедентною, наприклад, стала новина про підписане головою ЛОВА 30 листопада минулоріч розпорядження про затвердження обласного бюджету, що означало перебирання виконавчою владою незаконно функції органу місцевого самоврядування. Вперше голова адміністрації через воєнний стан одноосібно поділив видатки, хоча закон вказує на те, що гроші в казні області повинна затверджувати обласна рада. 

Зрештою, понад рік, від початку повномасштабного вторгнення депутати Львівської облради не прийняли жодного важливого рішення, що могло би вплинути на розвиток регіону. Крім того, заяви та звернення, які голосують під час засідань раз у кілька місяців, здебільшого є політичного характеру та ніяк не належать до компетенції обранців області. Це свідчить про кризу більшості, яка, до того ж, посилюється виходом кількох депутатів з фракцій "ЄС", "УГП" та "Голосу". Львівська обласна рада фактично рік є бездіяльною, без впливу на соціально-економічний розвиток регіону, про це вже говорять самі депутати, наголошуючи на потребі перезавантаження органу. І першим пунктом стоїть зміна голови облради.

Стан справ почав загострюватися, обласну раду називали бездіяльною та непотрібною, зокрема, цей голос посилився зі сторони облдержадміністрації та її начальника Максима Козицького. Після безрезультативної чергової сесії 14 березня цього року він навіть опублікував блог, де заявив про погану роботу Львівської облради та амбіції найбільшої в раді фракції "ЄС".

Вічні опозиціонери "свободівці" також заявили, що події в обласній раді сприяють формуванню негативного ставлення до найвищого представницького органу Львівщини та імітацію діяльності під керівництвом Ірини Гримак.

За крайні декілька тижнів ми стаємо свідками вже третього засідання обласних обранців, і є сподівання, що воно буде більш інтригуючим, ніж попередні. Для цього, відповідно до пропонованого порядку денного, є кілька причин. 

Інтриги сесії додає той факт, що якщо раніше практично усі важливі питання проходили голосування у тотальному консенсусі, то тепер ситуація змінилася. На минулому засіданні каменем спотикання стало ініційоване "єесівцями" питання повернення доплат військовим в тилу, за внесення до порядку денного якого голосували аж чотири рази, але так і не назбирали необхідних голосів

В першу чергу – це не обов’язковий, але вочевидь потрібний, звіт очільниці облради Львівщини Ірини Гримак. Хоча, маючи підтримку найбільшої фракції в малому парламенті, можна було б не хвилюватися, однак останнім часом все частіше лунає критика в сторону керівництва ЛОР з боку партнерів по коаліції. 

Натомість про звіт начальника ЛОВА Максима Козицького ніхто з депутатів навіть не згадує, хоча він якраз і передбачений законом. 

Інтриги сесії додає той факт, що якщо раніше практично усі важливі питання проходили голосування у тотальному консенсусі, то тепер ситуація змінилася. На минулому засіданні каменем спотикання стало ініційоване "єесівцями" питання повернення доплат військовим в тилу, за внесення до порядку денного якого голосували аж чотири рази, але так і не назбирали необхідних голосів: у повному складі не голосувала фракція “Слуг народу”, частково "Голос", "За майбутнє" та НРУ. 

Що відбувається у будівлі на Винниченка?

Два крайні засідання Львівської облради були не те, що безрезультативними, а фактично нікому не потрібними. Ще 3 березня мала відбутися президія ЛОР, але через неявку представників "Слуги народу" та відсутність кворуму засідання не відбулось. Тоді дехто з членів президії говорили про спробу облдержадміністрації дестабілізувати роботу облради та змінити її голову Ірину Гримак. 

8 березня члени президії під час двогодинного обговорення не ухвалили порядок денний сесії, але визначили дату її проведення. Тоді ж, на брифінгу Ірина Гримак заявила, імовірно від розпачу, про можливий розпуск Львівської обласної ради. 

14 березня сесія таки відбулася, але депутати не прийняли жодного рішення, окрім порядку денного. Їх роботу двічі переривали через повітряну тривогу, й коли після другої перерви обранці повернулися до зали, виявилося, що більшість питань було провалено саме через нестачу голосів

"Є політиканство, яке перетворюється у такі засідання президії, які неефективно проявляють виконання своїх завдань та компрометують імідж та лице Львівської обласної ради, яка завжди була форпостом для всього українства", – сказала тоді очільниця ЛОР, висловивши переконання, що їм вдасться знайти можливості, щоб таки провести сесію облради й прийняти важливі рішення.

До слова, напередодні сесії у депутатських кулуарах заговорили про нібито домовленість між "ЄС" та "Слугою народу", де керівництво "ЄС" вирішило розміняти ситуацію з заступником голови облради, "слугою" Юрієм Холодом на "безпроблемну" сесію, й тоді Гримак мала би залишатися головою ЛОР, а “слуги” мали б наступити на горло “президентській пісні” та підтримати питання підняття зарплат для військових. Втім, чергове засідання показало, що домовитися, як це раніше робили дві ключові політичні сили в регіоні, не вдалося. 

14 березня сесія таки відбулася, але депутати не прийняли жодного рішення, окрім порядку денного. Їх роботу двічі переривали через повітряну тривогу, й коли після другої перерви обранці повернулися до зали, виявилося, що більшість питань було провалено саме через нестачу голосів. Лакмусовим папірцем коаліційної кризи у парламенті Львівщини стало голосування за все те ж повернення скасованих виплат військовим. Попри те, що це питання 4 рази виносили на голосування для того, щоб хоча би внести у порядок денний, соратники “ЄС” по коаліції – представники  фракцій “Голосу” та “Народного руху України” не підтримали своїх партнерів. Президентська вертикаль у вигляді “Слуг народу” та “За майбутнє” тим більше проігнорувала голосування.  

“Моє відчуття, що ми ці звернення робимо заради посту у Facebook. Давайте не робити звернення заради постиків, а вийдемо до людей і зробимо щось конкретне", – сказав тоді під час голосувань керівник фракції "Голос" Ростислав Добош. 

Продовження сесії відбулося 30 березня, але, відверто кажучи, стало ще нуднішим за попереднє. Після трьох годин, які депутати провели у сесійній залі, Ірина Гримак анонсувала позачергове засідання на 6 квітня. 

Перспективи Гримак та амбіції Козицького

Після невдалої сесії 14-го очільник Львівської ОВА Максим Козицький написав цілий блог, суть якого передана в одному питанні: "Для чого взагалі відбулось це засідання?". Після перерви у 3,5 місяці облрада так і не змогла показати якісну роботу, а сесію радше "скликали для задоволення амбіцій однієї політичної сили, яка має найбільшу фракцію у Львівській обласній раді і перед якою поставили завдання за будь-яку ціну використати це засідання для партійних цілей", стверджував Максим Козицький. 

"Війна" між другим і третім поверхами в будівлі на Винниченка триває чи не від початку чинної каденції депутатів облради. Ще до повномасштабної війни, у жовтні 2021-го ці відносини набули такого загострення, що вперше за рік роботи стався зрив сесії. Офіційною причиною тоді називали загрозливу ситуацію з Covid-19, проте самі депутати говорили про низку інших причин

Це суттєво контрастує із позицією партії президента, яка одразу після виборів у 2021 році попри заявлену опозиційність "Слуги народу" до "ЄС", часто підтримувала  голосування більшості. Сам голова фракції "СН" у ЛОР Максим Козицький стверджував, що "фракція голосує тоді, коли виносяться позитивні для регіону питання".

"Я неодноразово зазначав, що у стінах ЛОР ухвалюють складні господарські рішення, а сесійна зала не є місцем для політиканства та інтриг. Мені прикро спостерігати за тим, як одна політична сила намагається зробити заручниками своїх ігор весь депутатський корпус. Навіть у час повномасштабної війни", – такі слова прозвучали вже зараз від очільника Львівщини та голови фракції "Слуг" в адрес "Європейської Солідарності". 

Слід нагадати, що "війна" між другим і третім поверхами в будівлі на Винниченка триває чи не від початку чинної каденції депутатів облради. Ще до повномасштабної війни, у жовтні 2021-го ці відносини набули такого загострення, що вперше за рік роботи стався зрив сесії. Офіційною причиною тоді називали загрозливу ситуацію з Covid-19, проте самі депутати говорили про низку інших причин. Зокрема, впиралося у "слабкій обласній раді" та зростанні впливу ЛОДА в особі Максима Козицького, а відтак і в поділі бюджету. 

І ось, 14 березня 2023 року ситуація набула чергової кульмінації. Навряд чи Максим Козицький прагне зайняти місце Ірини Гримак. Нинішній очільник ЛОВА радше поклав око на урядовий портфель або на крісло міського голови Львова, але в рідній області йому теж пасувало би налагодити всі канали впливу, зокрема для Офісу президента. Тим більше, на сьогодні Львівщина залишається єдиною, де облрадою керує представниця "ЄС". Раніше їй компанію складала Рівненщина, але в серпні минулоріч "слуги" домоглися заміни "єесівського" голови. 

Для того, щоб назбирати голосів для перевороту в обласній раді, "слугам" доведеться заручитися підтримкою не тільки нині опозиційних "Самопомочі" та "За майбутнє", але й партнерів "Європейської Солідарності" по коаліції – фракцій "Голос", НРУ, можливо "УГП". Втім, навіть за цієї ситуації без перманування частини голосів із "ЄС" у "Слуг народу" нічого не вийде

У разі якщо "слугам" вдасться досягти якимось чином відставки Ірини Гримак, найбільш ймовірно її місце міг би зайняти Юрій Холод – нинішній її заступник і депутат від "СН". Але він встиг вляпатися у не дуже красиву історію, пов'язану з незаконним перетином кордону через систему "Шлях". Як писали "Наші гроші. Львів", депутат може бути безпосередньо пов'язаним з 28-річним псевдорадником Михайлом Міхняком, який за даними поліції, допоміг щонайменше 20 ухилянтам виїхати за кордон. Звісно, кримінальної участі нинішнього заступника від "Слуг" наразі не доведено, але це все-таки вагомий репутаційний удар. Натомість ймовірний кандидат на ласу посаду губернатора області після залишення її Козицьким – перший його заступник Андрій Годик. 

Для того, щоб назбирати голосів для перевороту в обласній раді, "слугам" доведеться заручитися підтримкою не тільки нині опозиційних "Самопомочі" та "За майбутнє", але й партнерів "Європейської Солідарності" по коаліції – фракцій "Голос", НРУ, можливо "УГП". Втім, навіть за цієї ситуації без перманування частини голосів із "ЄС" у "Слуг народу" нічого не вийде.  

Допомогти партії влади у цьому може голосування на найближчій сесії за звіти керівників комунальних лікарень, у яких закінчуються терміни договорів. Їхні "теплі місця" можуть стати розмінною монетою для створення нової коаліції в обласній раді. Тим більше, що серед діючих директорів медзакладів – депутат облради від фракції "ЄС", головний лікар Львівської обласної клінічної лікарні Михайло Гичка та депутат від НРУ, директор Львівського обласного онкоцентру Ігор Ковальчук.  

З іншого боку, можливо, ніякої заміни керівництва й не відбудеться, адже ситуація, коли обласна рада не спроможна проводити самостійну політику, може цілком влаштовувати партію президента. А політична криза на Львівщині в період війни – це не те, що зараз потрібно будь-кому у владних коридорах.