За таке рішення проголосували 8 із 12 членів комітету, що представляють фракції "Слуга народу" й ОПЗЖ. Один представник монобільшості – Роман Грищук – утримався. Троє депутатів висловилися проти: Ростислав Павленко (ЄС), Наталія Піпа ("Голос") й Іван Кириленко ("Батьківщина"), – повідомляє Еспресо.Захід.
Народний депутат від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович називає проєкт русифікаторським, а рішення комітету коментує так:
"Багато говорилося про економіку, інвестиції. Але проєкт не про це, і навіть не про освіту. Він про мову. Це чергова спроба змінити функціонування української як державної. Тепер не через відповідний закон, а через закон про вищу освіту. Всупереч назві, проєкт не про "врегулювання освітньої діяльності для іноземних громадян", а виключно про навчання "іноземною мовою". І під іноземною розуміється саме російська. Тому боротьба триває. Тепер у залі парламенту", – написав В'ятрович.
Член комітету Наталія Піпа каже, що проєкт на комітет винесли вже втретє. А рішення комітету означає, що в зал на голосування його винесуть уже наступного тижня.
"Нам вдалось кілька минулих разів провалити. Судячи з настроїв, гадаю, що цей закон буде прийнято. Ми продовжуємо шукати аргументи. Натомість вони кажуть, що тут немає жодної політики і закон не впливає на громадян.
У 2019 році іноземних студентів було 80 тисяч, через коронавірус їх кількість зменшилася до 70 тисяч. У попередні роки було менше. Тобто, незважаючи на мову викладання, в нас збільшується кількість студентів і мова тут – не ключове.
Одна з головних авторок законопроєкту – Юлія Гришина. Вона тісно співпрацює з Офісом президента і міністром освіти Шкарлетом, вони вміють домовлятись з багатьма групами. Гадаю, що вже наступного тижня можуть цей законопроєкт винести на голосування у Верховній Раді, передумови всі виконані. Вони не хочуть це питання затягувати і хочуть швиденько вирішити – бо таким є бачення з Офісу президента. Ми ж будемо боротись і шукати аргументи, аби цього не сталось. Раптом станеться диво?" – підсумувала Піпа.
Читайте також: Наступ на мову: іноземним студентам в Україні хочуть викладати російською
Нагадаємо, як уже писав "Еспресо.Захід", багато нардепів категорично проти такого законопроєкту і вимагатимуть, щоб його не проголосували у Верховній Раді України.
Зараз іноземцям можна навчатися українською, англійською, або будь-якою мовою Євросоюзу.
"Хочуть визначити будь-якою іноземною мовою. Це по факту – російською. Мотивують тим, що до нас буде притік іноземних громадян, які вчитимуться в наших вишах. Але, якщо взяти статистику, то з пострадянських країн до нас дуже мало їдуть. Якщо їдуть студенти з Туркменістану чи Грузії – їм нормально вчитись англійською. Але є дуже багато іноземців, які без проблем вчать українську", – пояснила Піпа.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.