Наступ на мову: іноземним студентам в Україні хочуть викладати російською

Про це повідомляє "Еспресо.Захід".

Однак низка народних депутатів виступають категорично проти такого законопроєкту і вимагатимуть, щоби він не потрапив на голосування Верховної ради України. Депутатка від Львівщини Наталія Піпа, член комітету з питань освіти, науки та інновацій - одна з тих, хто запевняє, що робитиме все можливе, щоби цього закону не прийняли. 

"Законопроєкт подають уже втретє. Спочатку він ішов правкою до закону "Про заклади вищої освіти", який змінював формулу фінансування, і, зокрема, там була ця норма. Поки цю норму не забрали - в залі голосів за законопроєкт не було. Це перший раз, коли не вдалось його провести в такому вигляді.

Потім вдруге також - вже влітку минулого року, за нього було 207 голосів. Зараз його внесли втретє. З того, що я розумію, в комітеті за нього голоси є. Вони були всі рази - опозиція за нього точно не голосує, "слуги", на щастя, не всі, тому вдалося його двічі провалити", - розповідає Піпа і додає, що зараз іноземцям можна навчатися українською, англійською, або будь-якою мовою Євросоюзу.

"Хочуть визначити будь-якою іноземною мовою. Це по факту - російською. Мотивують тим, що до нас буде притік іноземних громадян, які будуть вчитись у наших вишах. Але, якщо взяти статистику, то з пострадянських країн до нас дуже мало їдуть. Якщо їдуть студенти з Туркменістану чи Грузії - їм нормально вчитись англійською. Але є дуже багато іноземців, які без проблем вчать українську".

Це підтверджує і Євген Варивода - декан факультету іноземних студентів Львівського національного медичного університету. Він дивується, чому таке питання в Україні взагалі обговорюють. Каже, що за 30 років його викладацької практики, жодного разу не було проблем з мовою викладання. 

"Можу вас запевнити, студенти у нас розмовляють українською мовою, а також, звісно,  англійською. Мені, чесно кажучи, навіть складно таке коментувати, адже іноземні студенти українською мовою навчаються у нас уже більше 30 років. Як українською, так і англійською мовами. За часів незалежної України російської мову у викладацькій діяльності не було ніколи. Ми одні з перших відмінили навчання російською (воно було в часи СРСР).

Хоч зараз тенденція є така, що все більше іноземців виявляють бажання вчитись англійською мовою (їм це в подальшому потрібно навіть з огляду термінології), але обов'язково, навіть ті, що навчаються англійською, мають обов'язковий предмет - українська мова (згідно з законом про освіту). Українська мова у пріоритеті і навіть збільшена кількість годин", - пояснює пан Варивода. 

Він також додає, що у медуніверситеті функціонує підготовче відділення і там передбачений для вивчення мовний курс, де вчаться української. Вже через рік всі іноземці розмовляють українською мовою. Навчаються доволі швидко і все їм зрозуміло.

Випускник медичного університету у Львові Аббас Єлауні приїхав на навчання з Єгипту. Каже, що ставив собі за мету вивчити українську за 2-3  місяці. Але, щоб добре розмовляти і все розуміти, йому знадобилося близько пів року. 

"Мав багато практики. Це спілкування і на вулиці, і в магазинах. Єдине, як хтось швидко розмовляв, то не все вдавалося зрозуміти. Коли сюди приїхав - не знав жодної іноземної мови, навіть англійської не знав" , - розповідає Аббас. Єгиптянина дивує бажання викладати в українських закладах російською мовою: "А де ми зараз живемо? В Україні. То навіщо нам російська мова? Я багато разів мав конфліктні ситуації через мову. Дуже багато, зокрема на ринку, коли бабусі-продавчині говорять російською мовою. Я можу розмовляти і російською, але поки в Україні, я себе не буду поважати, якщо розмовлятиму російською мовою. Мені дуже шкода з приводу того, що тут люди думають, що розмовляти російською в Україні це нормально. Я думаю по-іншому. В моїй країні знають про Україну, що це велика країна і тут говорять українською", - каже Єлауні. 

Дивує бажання запровадити викладання російською і Євгена Вариводу:

"Чому питання в Києві так ставлять? Гадаю, що іноземні студенти вимагають російську виключно тоді, коли керівництво політично зацікавлене в наявності російської мови. Тоді вони їх мотивують, щоб студенти виступали за російську мову - от і все. В нас таке питання ніколи не піднімалось. Без проблем усі навчаються українською мовою. 

Зазначу, що ця проблема існує для іноземців - як проблема російської мови на Сході для українців. З моєї точки зору -  це більше політичне питання. До навчання це питання абсолютно ніякого стосунку не має. А щоби цей законопроект не втілили в життя, гадаю - за це треба поборотись ", - підсумував Варивода. 

Наталія Піпа припускає, що законопроєкт просуває Офіс президента, бо вважає, що це принесе фінансову вигоду:

"Ініціатори законопроєкту кажуть, що немає жодної проблеми - мовляв "що тут такого, адже це не є відміна мови. Ми їм просто законно дозволимо вчитись російською і це принесе гроші".

Разом із тим сама депутатка бачить дві головні проблеми, якщо цей закон набуде чинності:

"Викладачі не захочуть вчити ні української, ні англійської, бо їм простіше буде викладати російською. А друге – ми повинні визначитися, в якому вимірі хочемо бути: у глобальному світі чи "рускому мірі".

Читайте також: "Те, за що боровся український народ 30 років, могло бути знищеним одним проросійським законом", − Микола Княжицький

• Нагадаємо, минулого тижня "Слуги народу" хотіли відтермінувати норму про обов’язкове дублювання фільмів українською мовою, що почне діяти 16 липня.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.