Про це передає "Еспресо.Захід".
Нещодавно у Збройних Силах України сформували новий полк під назвою "Рейнджери". Його структура схожа на інші підрозділи спецназу, зокрема "Кракен". Полк має власну роту БПЛА, артилерійську і саперну частини. Військовослужбовців навчають за стандартами НАТО.
Я зрозумів, що Росія нас переважає технічно, коли у 2014 році побачив перший "Орлан-1".
Базується полк у Хмельницькій області.
Боєць на псевдо Комар 2014 року прийшов добровольцем до структурного підрозділу ЗСУ. Чоловік спочатку був оператором БПЛА, та згодом став і сам навчати новачків керувати безпілотниками.
Як ви стали спочатку оператором, а згодом – інструктором з управління БПЛА?
Я зрозумів, що Росія нас переважає технічно, коли у 2014 році побачив перший "Орлан-1", який коригував вогонь артилерії противника. Бойові дії біля Саур-Мигили, потім вже у Степанівці, Дмитрівці та Маринівці відкрили нам таке нове чітке поняття, як аеророзвідка.
Тоді на території України були аероклуби для розваг, працювали любительські клуби електроніки, і ось коли ми почали розповідати тамошнім хлопцям, що відбувається на фронті, як росіяни, коригуючись з повітря, обстрілюють з території РФ наші міста, почався розвиток нового для нас на той час напрямку. Першим стало ГО "Аеророзвідка". Хлопці, як кажуть, на колінках майстрували й тестували апарати, потім доробляли з урахуванням недоліків. Пам’ятаю, як побачив політ першої "Лелеки" у 2014-му, а за рік вона використовувалась уже на повну ходу.
Хлопці робили саморобні октокоптери на вісім і більше двигунів, літали вони на відстань до 10-12 км. Небагато, звичайно, але першу лінію ми прикривали. І ось так, поступово ми починали розвивати це напрям. Згадую, коли наприкінці 2015-го я привіз один із перших вже протестованих октокоптерів у підрозділ, всі дивилися на нього, як на технічне диво.
Чи є якийсь переломний період війни, після якого почався безпілотний бум?
Напевно, це друга половина 2022 року, вже після початку повномасштабного вторгнення. Застосування БПЛА стало масовішим, бо потреба на них зросла. Велику частину організаційної і навчальної робити перебрали на себе волонтерські організації, найвідомішою з яких є Viktory Drons. Багато в чому завдяки їм і маємо як підготовлений особовий склад, так і різноманіття дронів.
Розкажіть більше про БПЛА, і чи є серед них у вас найулюбленіші?
Про безпілотники можу говорити, напевно, тижнями. Станом на зараз вже є чимало різних варіацій – крила (як літачок), коптерного чи вертоліного типу. Кожен з апаратів має свою якусь специфіку і потребує досвіду від оператора. Є розвідувальні, ударні. Бачив неймовірну кількість відео про те, як хлопці в себе в підрозділах доробляють і тестують БПЛА одразу на противнику, здійснюючи скидання вибухівки, дистанційні мінування тощо.
І, до речі, зараз вже не можна сказати про те, що є тільки БПЛА, адже існує й велика кількість різноманітних наземних дронів з дистанційним керуванням. Моя думка така: якщо хочемо перемогти в цій війні, то нам потрібно невпинно технологічно розвиватися, підкорювати нові рубежі. А улюбленці звісно є – це ударні БПЛА.
Дрони – це свого роду також азарт, і коли у тебе за плечима вже є кілька успішних операцій, тобі хочеться продовжувати. Адже ти бачиш, як це прямо впливає на бойові дії – локально в рамках завдань роти чи батальйону або навіть подій фронту.
Чому саме вони, чим вони відрізняються від інших?
Різниця дуже суттєва. Розвідувальний апарат – це робота на довгостроковий результат. Ти маєш бути непомітним – від оператора це вимагає повної концентрації під час процесу, знання матчастини та неабияких навичок пілотування. Як кажуть, тихо прийшов – тихо пішов.
Ударні апарати зорієнтовані на швидкий результат і мають кілька типів. Складність залежить від багатьох факторів, але, звісно, найтяжче керувати тими, які летять на дальні дистанції. Мені особисто до вподоби, коли щось горить-палає, і не треба довго чекати. Звісно, я перебільшую, адже кожна операція застосування розробляється і виконується у взаємодії з колегами.
Розповідають про трагічні випадки. Наскільки безпечною є професія військового оператора БПЛА?
Ми брали участь у кількох рекрутингових заходах, де розкладали наші БПЛА, на яких ми вже виконували завдання, і підходили хлопці й дівчата, питали про елемент безпеки. Можу пообіцяти наступне: жоден недосвідчений оператор не поїде виконувати бойові завдання. Дрони – це свого роду також азарт, і коли у тебе за плечима вже є кілька успішних операцій, тобі хочеться продовжувати. Адже ти бачиш, як це прямо впливає на бойові дії – локально в рамках завдань роти чи батальйону або навіть подій фронту.
Оператори БПЛА – молоді та гарячі, їх потрібно також стримувати. Щоб не казали, проти нас не воюють дурні ваньки з Тамбова, у них також є розумні і досвідчені командири, тому і техніку противник відтягує подалі від лінії зіткнення і розвиває свої технології. Моя задача – не дозволити моїм операторам втягуватися в гру з ворогом, головне – тільки виконання завдань. Краще повернутися і ще раз підготуватися, ніж втратити екіпаж. Професія оператора будь-якого безпілотного апарату така сама небезпечна, як і будь-яка військова професія. Але постійне навчання та саморозвиток, чітке виконання вказівок та рекомендацій – запорука безпечної роботи.
Кого чекаєте до себе в підрозділ?
Усіх, у кого є справжнє бажання займатися цією справою. Звісно, перевагу надаємо тим, у кого є ще навички. Робота БПЛА складається з двох частин – є ті, хто літають, і ті, хто ці польоти забезпечують, тому ми чекаємо як молодих хлопців та дівчат, так і електроніків та IT-вців старшого віку. Головне – що б було здоров’я і бажання, а все інше можна здобути. Навчань ми запланували дуже багато. Рейнджери – це, звісно, про хороший колектив, але у безпілотників це більше про родину.
Щоб потрапити в спецпідрозділ, телефонуйте до відділу персоналу Rangers за номером +38 093 810 75 67. Більше інформації про підрозділ шукайте у соціальних мережах: Telegram-канал, Facebook.