Пам’яткоохоронець Василь Петрик накреслить шлях відродження української ідентичності за допомогою архітектури

Про це інформує організатор події – Українське фотографічне товариство, повідомляє Еспресо.Захід. 

В основі лекції "Архітектура української ідентичності" дослідника архітектурно-археологічних пам’яток і пам’яткоохоронця Василя Петрика, яка  27 травня відбудеться у Науково-технічної бібліотеки НУ "Львівська політехніка", бачення джерел української архітектури та її розвиток від Трипілля до сьогодення.  Мова про те, що житлова, сакральна, оборонна архітектура в Україні має власну ідентичність, побачити яку часто заважають старі "наукові міфи" та стереотипи, і що саме ця архітектура має усі шанси стати в майбутньому одним із наріжних каменів відродженої української ідентичності.

"Російсько-українська війна триває не тільки на кривавих полях битв, в дипломатичних коридорах чи в економічному просторі, – анонсують організатори подію. –  Однією з причин бажання знищити Україну Путін назвав намір повністю стерти нашу українську ідентичність, загарбавши разом із землею і містами й селами нашу історію та культуру, а отже й архітектуру. Українська архітектура – це яскрава матеріалізація цивілізаційних здобутків нашої нації, що витримала тисячоліття руйнівних війн, і є фундаментом нашої нової України". 

Свого часу інший дослідник -- фахівець з дерев’яної сакральної архітектури України, член-кореспондент Української академії архітектури Ярослав Тарас розповів, що зокрема сакральне будівництво в Україні виробило власні погляди, смаки та норми будівництва. Попри існування на українських теренах різних шкіл сакрального будівництва: лемківської, бойківської та інших  – всі вони мали єдину основу. Так звану “ область стабільності” (власні обсяг форм та концепцію планувально-композиційного рішення), що була настільки сильною, що образ української церкви став символом нації, своєрідним порогом, за який будівничі намагалися не виходити під приводом того, що зміна концепції планувально-композиційного рішення означатиме зраду своєї віри та народу. Цій концепції підпорядковувалися і всі впливи історичних стилів, що приходили в Україну. А тому українську церкву завжди можна було відрізнити від будь-якої іншої. Раніше чи пізніше усвідомивши місце та роль сакральної архітектури в житті українців, держави-агресори робили все, щоб її знищити. Зокрема, Синод Російської Православної Церкви у 1801 році взагалі виніс ухвалу про заборону в Україні будівництва дерев’яних церков і заміну їх на типові російські синодальні взірці.

"Це був дуже далекоглядний план витравлення з душ українців образу української церкви як найвагомішого символу нації, – розповідав мені Ярослав Тарас, –  тієї обителі, де, за словами відомого дослідника Вадима Щербаківського, можна було набиратися сили й енергії для нової, завзятішої і ще важчої боротьби за волю, добробут і щастя рідного краю. До реалізації цього плану долучився вже в ХХ столітті Йосиф Сталін, за урядування якого знищили всі найунікальніші дерев’яні церкви часів гетьманщини й чимало храмів інших періодів. Тобто за два століття російській та радянській владам вдалося не лише фізично знищити зразки української сакральної архітектури, а й ліквідувати їх із пам’яті українців. На запитання, як виглядала чи має виглядати архітектура національної святині, сьогодні майже всі мешканці сходу України змалюють образ російської церкви, абсолютно не підозрюючи, що це – святиня іншого народу. Ба більше – це явище типове для всієї України, навіть для Галичини, Буковини та Закарпаття, де масове насильство над Церквою розпочалося лише після ІІ світової війни".

• Відтепер у підручниках з тимчасово окупованих територій історії для дітей назву "Київська Русь" окупанти замінили на "Русь"."Це позбавить дітей доступу до об’єктивних історичних фактів та призведе до знищення історичної пам’яті, національної ідентичності й самобутності маленьких українців", - заявила Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.